Иисус Навин 17 глава

Книга Иисуса Навина
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Немного земли было дано колену Манассии, который был первым сыном Иосифа. Старший сын Манассии, Махир, был отцом Галаада. Махир был храбрым воином, и Галаад с Васаном достались ему и его семье.

Колінові Манассії тому, що він був первородний у Йосифа, припав такий жереб: Махірові, первородному Манассії, батькові Гілеаду, тому що він був воїном, дісталися Гілеад та Башан.

Земля была также дана другим родам колена Манассии. Это были рода Авиезера, Хелека, Асриила, Сихема, Хефера и Шемиды. Все они были сыновьями Манассии, сына Иосифа, и их роды получили свою долю земли.

І решта потомків Манассії дістали свою частину за їхніми родами: потомки Авієзера, потомки Халека, потомки Асріела, потомки Шехема, потомки Хефера, потомки Шеміди. Це чоловічі потомки Манассії, сина Йосифа, за їхніми родами.

Салпаад был сыном Хефера. Хефер был сыном Галаада, Галаад был сыном Махира, а Махир был сыном Манассии. У Салпаада не было сыновей, а было только пять дочерей. Дочерей звали: Махла, Ноа, Хогла, Милка и Фирца.

У Целофхада ж, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, не було синів, лише дочки, і були вони на ім'я: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца.

Они пошли к священнику Елеазару, к Иисусу, сыну Навина, и к другим вождям и сказали: «Господь велел Моисею дать нам землю так же, как и мужчинам». Елеазар послушался повеления Господа и дал им землю, как дал сыновьям.

Приступили вони до Єлеазара священика і до Ісуса Навина, і до князів, кажучи: “Господь заповідав Мойсеєві дати нам спадщину між нашими братами.” І він дав їм, за словом Господнім, спадщину між братами їхнього батька.

Колено Манассии имело десять участков земли на запад от реки Иордан и ещё два участка земли, Галаад и Васан, на другой стороне Иордана.

Таким робом на долю Манассії випало десять частин, окрім Гілеад-землі й Башану, що по тім боці Йордану;

Дочери Манассии получили землю, как и его сыновья, а Галаадская земля была отдана остальным членам колена Манассии.

бо й дочки Манассії отримали спадкоємство між його синами, а Гілеад-земля дісталася решті потомків Манассії.

Земли Манассии находились между Асиром и Михмефафом, около Сихема. Граница шла на юг к местности Ен-Таппуаха.

Границя Манассії була, починаючи від Ашеру, Міхметату, що навпроти Сихему, потім тягнулась праворуч у напрямі до мешканців Ен-Таппуаху.

Земля вокруг Таппуаха принадлежала Манассии, а сам город ему не принадлежал. Этот город находился на границе земли колена Манассии и принадлежал колену Ефрема.

Земля Таппуаху дісталась Манассії, сам же Таппуах на границі Манассії випав синам Ефраїма.

Граница Манассии шла на юг к реке Кана. Эта земля, кроме городов, принадлежала колену Манассии, города же принадлежали колену Ефрема. Граница Манассии была на северной стороне реки и пролегала к западу до Средиземного моря.

Далі границя спускалась до Кана-потоку, на південь від потоку попри міста Ефраїма, що лежали між містами Манассії; але границя Манассії йшла на північ від потоку й доходила до моря.

Земля к югу принадлежала Ефрему, а к северу — Манассии. Средиземное море было её западной границей, северная граница примыкала к Асиру, а восточная — к Иссахару.

Що було на півдні, те було Ефраїмове, а що на півночі, те належало Манассії, а границею було море. На півночі вони стикалися з Ашером, а на сході з Іссахаром.

Колену Манассии также принадлежали города, лежащие у Иссахара и Асира: Беф-Сан, Ивлеам и небольшие города вокруг них. Люди из этого колена также жили в городах Дор, Ен-Дор, Фаанах, Мегиддон и в городах вокруг них, и в трёх городах Нафефа.

До Манассії належали в Іссахара й Ашера: Бет-Шеан з його містами, Ївлеам з його містами, мешканці Дору з його містами, мешканці Ен-Дору з його містами, мешканці Таанаху з його містами, мешканці Мегіддо з його містами, третя частина Нофету.

Сыны Манассии не могли покорить эти города, и хананеи продолжали жить на этой земле.

Та не здолали сини Манассії прогнати мешканців цих міст, і ханааняни таки жили собі й далі в цій землі.

Когда же народ Израиля стал сильным, то заставил хананеев работать на себя, но они не вынудили ханаанский народ покинуть эту землю.

Як же сини Ізраїля вбились у потугу, зробили ханаанян підданими, а зовсім повиганяти їх — не повиганяли.

Потомки Иосифа говорили Иисусу: «Ты дал нам только один участок земли, а нас много. Почему ты дал нам лишь одну часть всей земли, которую Господь дал Своему народу?»

Тоді сказало покоління Йосифа до Ісуса: “Чому ти дав мені лиш один наділ у спадщину, один жереб, хоч я народ великий, і Господь так благословив мене?”

Иисус им ответил: «Если вас так много, то идите в горную страну, покрытую лесами, и возьмите себе ту землю. Она сейчас принадлежит ферезеям и рефаимам, но если горная страна Ефрема слишком мала для вас, то идите и захватите ту страну».

Ісус відповів їм: “Коли ти великий народ, то йди в ліс і прорубай собі там поле, у землі перізійській та рефаїмській, якщо Ефраїм-гори тобі затісні.”

Потомки Иосифа сказали: «Горная страна Ефрема недостаточно велика для нас, и к тому же у живущих там хананеев есть мощное оружие — железные колесницы! Они контролируют долину Изреель, Беф-Сан и все маленькие города в этих окрестностях».

Сини Йосифа сказали: “Не досить нам гір; та й у ханаанян, що живуть по долах, є залізні колісниці, так у тих, що в Бет-Шеані й його околицях, як і в тих, що в Єзреел-долині.”

Тогда Иисус сказал потомкам Иосифа, Ефрема и Манассии: «Вас очень много, и вы очень сильны. Вам следует иметь больше, чем один надел этой земли.

І відказав Ісус домові Йосифа, Ефраїмові та Манассії: “Ти — народ великий і вбивсь у велику силу, не одна лише частина буде в тебе,

Вы завладеете этой горной страной. Эта земля покрыта лесами, но вы срубите деревья и расчистите её для себя. Вы будете владеть ею целиком. Вы прогоните хананеев с этой земли, хотя у них мощное оружие, и, хотя они сильны, вы покорите их».

але й гори тобі дістануться. Якщо вони — ліс, ти його вирубаєш, і він належатиме тобі зо своїми виходами, бо ти повиганяєш ханаанян, дарма що в них залізні колісниці й що вони потужні.”

« 16 глава 18 глава »