Иисус Навин 17 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Вот какие владения отведены были по жребию колену Манассии (первенца Иосифа), то есть потомкам Махира (первенца Манассии), отца Гилада: достались им1 Гилад и Башан, потому что Махир2 был храбрым воином.

Колінові Манассії тому, що він був первородний у Йосифа, припав такий жереб: Махірові, первородному Манассії, батькові Гілеаду, тому що він був воїном, дісталися Гілеад та Башан.

Жребием были назначены земли и для остальных потомков Манассии — для семейств Авиэзера и Хелека, Асриэля и Шехема, Хефера и Шемиды; все они были потомками Манассии, сына Иосифа, потомками колена Манассии по мужской линии.

І решта потомків Манассії дістали свою частину за їхніми родами: потомки Авієзера, потомки Халека, потомки Асріела, потомки Шехема, потомки Хефера, потомки Шеміди. Це чоловічі потомки Манассії, сина Йосифа, за їхніми родами.

У Целофхада, сына Хефера, внука Гилада, правнука Махира, праправнука Манассии, не было сыновей — только дочери. Имена дочерей его — Махла, Ноа, Хогла, Милка и Тирца.

У Целофхада ж, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, не було синів, лише дочки, і були вони на ім'я: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца.

Пришли они к Элеазару-священнику, Иисусу Навину и старейшинам и сказали: «Господь повелел еще через Моисея дать нам наследственный удел среди земель наших родственников».3 И, по повелению ГОСПОДА, Иисус4 определил наследие для них среди владений, что принадлежали братьям отца их.

Приступили вони до Єлеазара священика і до Ісуса Навина, і до князів, кажучи: “Господь заповідав Мойсеєві дати нам спадщину між нашими братами.” І він дав їм, за словом Господнім, спадщину між братами їхнього батька.

Колену Манассии досталось десять удельных областей, помимо земель Гилада и Башана, находившихся за Иорданом,

Таким робом на долю Манассії випало десять частин, окрім Гілеад-землі й Башану, що по тім боці Йордану;

потому что дочери Манассии получили наследие наравне с его сыновьями.5 А земля Гилад была отведена остальным потомкам Манассии.

бо й дочки Манассії отримали спадкоємство між його синами, а Гілеад-земля дісталася решті потомків Манассії.

Граница земель, принадлежавших колену Манассии, была такой: от Ашера до Михметата, что напротив Шехема, оттуда она сворачивала на юг, к Эн-Таппуаху.

Границя Манассії була, починаючи від Ашеру, Міхметату, що навпроти Сихему, потім тягнулась праворуч у напрямі до мешканців Ен-Таппуаху.

Земли Таппуаха были собственностью потомков Манассии, однако сам город Таппуах, расположенный у границы владений Манассии, достался потомкам Ефрема.

Земля Таппуаху дісталась Манассії, сам же Таппуах на границі Манассії випав синам Ефраїма.

Потом линия границы спускалась на юг, к потоку Кана. На южной стороне его долины были расположены города, выделенные потомкам Ефрема из числа городов, принадлежавших потомкам Манассии. Далее граница земель Манассии шла по северному берегу потока и выходила к Великому морю — их пределу на западе.

Далі границя спускалась до Кана-потоку, на південь від потоку попри міста Ефраїма, що лежали між містами Манассії; але границя Манассії йшла на північ від потоку й доходила до моря.

Морское побережье к югу от него принадлежало потомкам Ефрема, а к северу Манассии; море же было западной границей земель и тех, и других.6 На севере владения Манассии и Ефрема граничили с землями Асира, а на востоке — с землями Иссахара.

Що було на півдні, те було Ефраїмове, а що на півночі, те належало Манассії, а границею було море. На півночі вони стикалися з Ашером, а на сході з Іссахаром.

Среди владений Иссахара и Асира потомкам Манассии принадлежали Бет-Шеан с прилегавшими к нему селениями, Ивлеам с прилегавшими к нему селениями, жители Дора с прилегавшими к нему селениями, жители Эн-Дора с прилегавшими к нему селениями, а также жители Таанаха и Мегиддо с прилегавшими к нему селениями ( другое название третьего по счету — Нафет).7

До Манассії належали в Іссахара й Ашера: Бет-Шеан з його містами, Ївлеам з його містами, мешканці Дору з його містами, мешканці Ен-Дору з його містами, мешканці Таанаху з його містами, мешканці Мегіддо з його містами, третя частина Нофету.

Однако не смогли потомки Манассии захватить эти города, и ханаанеи продолжали жить в тех землях.

Та не здолали сини Манассії прогнати мешканців цих міст, і ханааняни таки жили собі й далі в цій землі.

Когда же израильтяне прочно обосновались там, 8 то заставили ханаанеев работать на себя, так и не изгнав их полностью.

Як же сини Ізраїля вбились у потугу, зробили ханаанян підданими, а зовсім повиганяти їх — не повиганяли.

Потомки Иосифа спросили Иисуса: «Почему ты выделил нам только один наследственный удел, только одну часть этой страны, когда нас так много? Ведь ГОСПОДЬ и по сей день посылает нам благословения, умножая наш род! »

Тоді сказало покоління Йосифа до Ісуса: “Чому ти дав мені лиш один наділ у спадщину, один жереб, хоч я народ великий, і Господь так благословив мене?”

«Если вас так много, то отправляйтесь в лес и расчищайте для себя надел в землях периззеев и рефаимов, — ответил им Иисус, — раз вам тесно в нагорье Ефрема».

Ісус відповів їм: “Коли ти великий народ, то йди в ліс і прорубай собі там поле, у землі перізійській та рефаїмській, якщо Ефраїм-гори тобі затісні.”

«Этого нагорья мало для нас, — сказали потомки Иосифа, — а долину захватить мы не сможем. Ведь у всех ханаанеев, живущих в долине, есть окованные железом колесницы — и у тех, кто живет в Бет-Шеане, и в прилегающих к нему селениях, и в долине Изреэль».

Сини Йосифа сказали: “Не досить нам гір; та й у ханаанян, що живуть по долах, є залізні колісниці, так у тих, що в Бет-Шеані й його околицях, як і в тих, що в Єзреел-долині.”

Тогда Иисус сказал потомкам Иосифа, коленам Ефрема и Манассии: «У вас очень много людей, и большая сила у вас. Не только этим одним участком сможете вы овладеть.

І відказав Ісус домові Йосифа, Ефраїмові та Манассії: “Ти — народ великий і вбивсь у велику силу, не одна лише частина буде в тебе,

Вся горная страна станет вашей. Очистите ее от леса и живите — весь край этот будет принадлежать вам. И вы изгоните прочь ханаанеев, даже если и сильны они9 и железные у них колесницы».

але й гори тобі дістануться. Якщо вони — ліс, ти його вирубаєш, і він належатиме тобі зо своїми виходами, бо ти повиганяєш ханаанян, дарма що в них залізні колісниці й що вони потужні.”

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: ему.

1 [2] — Букв.: он.

4 [3] — Букв.: братьев. Чис 27:1−11.

4 [4] — Букв.: братьев. Чис 27:1−11.

6 [5] — Букв.: унаследовали наследие среди его сынов.

10 [6] — Букв.: их границей.

11 [7] — Точный смысл масоретского текста здесь неясен.

13 [8] — Или: стали сильнее.

18 [9] — LXX: потому что вы сильнее, чем они.

« 16 глава 18 глава »