Иисус Навин 17 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Вот какие владения отведены были по жребию колену Манассии (первенца Иосифа), то есть потомкам Махира (первенца Манассии), отца Гилада: достались им1 Гилад и Башан, потому что Махир2 был храбрым воином.

І ви́йшов жеребо́к для Манасіїного племени, бо він пе́рвенець Йо́сипів, Махірові, Манасіїному пе́рвенцеві, Ґілеадовому батькові, бо він був воя́к, то був йому Ґілеад та Башан.

Жребием были назначены земли и для остальных потомков Манассии — для семейств Авиэзера и Хелека, Асриэля и Шехема, Хефера и Шемиды; все они были потомками Манассии, сына Иосифа, потомками колена Манассии по мужской линии.

І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами.

У Целофхада, сына Хефера, внука Гилада, правнука Махира, праправнука Манассии, не было сыновей — только дочери. Имена дочерей его — Махла, Ноа, Хогла, Милка и Тирца.

А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца.

Пришли они к Элеазару-священнику, Иисусу Навину и старейшинам и сказали: «Господь повелел еще через Моисея дать нам наследственный удел среди земель наших родственников».3 И, по повелению ГОСПОДА, Иисус4 определил наследие для них среди владений, что принадлежали братьям отца их.

І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька.

Колену Манассии досталось десять удельных областей, помимо земель Гилада и Башана, находившихся за Иорданом,

І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну,

потому что дочери Манассии получили наследие наравне с его сыновьями.5 А земля Гилад была отведена остальным потомкам Манассии.

бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів.

Граница земель, принадлежавших колену Манассии, была такой: от Ашера до Михметата, что напротив Шехема, оттуда она сворачивала на юг, к Эн-Таппуаху.

І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху.

Земли Таппуаха были собственностью потомков Манассии, однако сам город Таппуах, расположенный у границы владений Манассии, достался потомкам Ефрема.

Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів.

Потом линия границы спускалась на юг, к потоку Кана. На южной стороне его долины были расположены города, выделенные потомкам Ефрема из числа городов, принадлежавших потомкам Манассии. Далее граница земель Манассии шла по северному берегу потока и выходила к Великому морю — их пределу на западе.

І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі.

Морское побережье к югу от него принадлежало потомкам Ефрема, а к северу Манассии; море же было западной границей земель и тех, и других.6 На севере владения Манассии и Ефрема граничили с землями Асира, а на востоке — с землями Иссахара.

На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу.

Среди владений Иссахара и Асира потомкам Манассии принадлежали Бет-Шеан с прилегавшими к нему селениями, Ивлеам с прилегавшими к нему селениями, жители Дора с прилегавшими к нему селениями, жители Эн-Дора с прилегавшими к нему селениями, а также жители Таанаха и Мегиддо с прилегавшими к нему селениями ( другое название третьего по счету — Нафет).7

І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини.

Однако не смогли потомки Манассии захватить эти города, и ханаанеи продолжали жить в тех землях.

Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї.

Когда же израильтяне прочно обосновались там, 8 то заставили ханаанеев работать на себя, так и не изгнав их полностью.

І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його.

Потомки Иосифа спросили Иисуса: «Почему ты выделил нам только один наследственный удел, только одну часть этой страны, когда нас так много? Ведь ГОСПОДЬ и по сей день посылает нам благословения, умножая наш род! »

І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“.

«Если вас так много, то отправляйтесь в лес и расчищайте для себя надел в землях периззеев и рефаимов, — ответил им Иисус, — раз вам тесно в нагорье Ефрема».

І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“.

«Этого нагорья мало для нас, — сказали потомки Иосифа, — а долину захватить мы не сможем. Ведь у всех ханаанеев, живущих в долине, есть окованные железом колесницы — и у тех, кто живет в Бет-Шеане, и в прилегающих к нему селениях, и в долине Изреэль».

І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“.

Тогда Иисус сказал потомкам Иосифа, коленам Ефрема и Манассии: «У вас очень много людей, и большая сила у вас. Не только этим одним участком сможете вы овладеть.

І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к,

Вся горная страна станет вашей. Очистите ее от леса и живите — весь край этот будет принадлежать вам. И вы изгоните прочь ханаанеев, даже если и сильны они9 и железные у них колесницы».

але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: ему.

1 [2] — Букв.: он.

4 [3] — Букв.: братьев. Чис 27:1−11.

4 [4] — Букв.: братьев. Чис 27:1−11.

6 [5] — Букв.: унаследовали наследие среди его сынов.

10 [6] — Букв.: их границей.

11 [7] — Точный смысл масоретского текста здесь неясен.

13 [8] — Или: стали сильнее.

18 [9] — LXX: потому что вы сильнее, чем они.

« 16 глава 18 глава »