Иисус Навин 5 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Услышали цари аморейские, чьи владения к западу от Иордана, и все цари ханаанские, что жили у Средиземного моря, что ГОСПОДЬ иссушил Иордан перед израильтянами, чтобы дать им переправиться через реку. И впали они в глубокое отчаяние, и лишились всякого мужества1 перед израильтянами.

І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.

В то время повелел ГОСПОДЬ Иисусу: «Сделай кремнёвые ножи и соверши обрезание израильтян, как это некогда было».2

Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“.

Иисус сделал кремнёвые ножи и совершил обрезание израильтян у холма Аралот.3

І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.

Иисус должен был совершить обрезание по той причине, что все мужчины, вышедшие из Египта в зрелом возрасте, способные к войне, умерли в пустыне во время скитаний.

А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.

Те, что вышли из Египта, были обрезаны, а те, кто родился после исхода из Египта, во время скитания в пустыне, обрезаны не были.

Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували.

Сорок лет скитались израильтяне по пустыне — и не осталось в живых никого из всего народа, способных к войне мужчин, вышедших из Египта и не послушавших ГОСПОДА. Поклялся ГОСПОДЬ, что не увидят они земли, источающей молоко и мед, той земли, которую Он клятвенно обещал их праотцам отдать в наследство потомкам.

Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом.

Вместо умерших Господь взрастил сыновей их, которым и сделал обрезание Иисус: в пути оно не делалось, потому они и были еще не обрезаны.

А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

Когда совершено было обрезание всего народа, все оставались на месте, в стане, пока не выздоровели те, кто был обрезан.

І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання.

И сказал ГОСПОДЬ Иисусу: «Сегодня Я снял4 с вас позор Египта».5 Потому и поныне называется это место Гилгал.

І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал,і так є аж до цього дня.

Израильтяне разбили стан в Гилгале, а вечером четырнадцатого дня того же месяца праздновали Пасху6 на Иерихонской равнине.

І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х.

На следующий день после Пасхи они уже собирали зерно, выросшее в Ханаане,7 ели его поджаренным или пекли из него пресные лепешки.

А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене.

Манна8 же исчезла на следующий день после того, как стали они есть пищу из выросшего в той земле зерна. И не было больше с тех пор манны у израильтян — в тот год они ели то, что выросло на ханаанской земле.

І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю.

Однажды, находясь близ Иерихона, Иисус вдруг увидел, что перед ним стоит Некто9 с обнаженным мечом в руке. Иисус подошел к Нему и спросил: «Ты — один из нас или из врагов наших?»

І сталося, коли Ісус був при Єрихо́ні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а ви́тягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому́: „Чи Ти наш, чи наших ворогів?“

Тот отвечал: «Нет, Я Вождь воинства ГОСПОДНЕГО и теперь пришел сюда». Тогда пал Иисус ниц, поклонившись Ему, и спросил: «Что повелит Владыка мой слуге Своему?»

А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“

«Сними обувь свою, — отвечал ему Вождь воинства ГОСПОДНЕГО, — ибо место, на котором ты стоишь, свято». Иисус повиновался Ему.

І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“ І зробив Ісус так.

Жители Иерихона закрыли городские ворота и заперли их, чтобы не допустить израильтян.10 Никто не мог ни войти в город, ни выйти из него.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: растаяло в них сердце, и дыхания в них не стало.

2 [2] — Букв.: вновь обрежь сынов Израилевых, во второй раз.

3 [3] — Евр. аралот — мн. ч. от слова орла — крайняя плоть.

9 [4] — Букв.: откатил; евр. глагол галал созвучен с названием местности Гилгал (круг).

9 [5] — Возможно, имеется в виду как позор египетского рабства, так и жизнь без обрезания, — поколение, обновившее Завет, Союз с Господом в Гилгале, с этого дня освобождается от позора своих рабов-родителей, а также от поношения за несоблюдение требования об обрезании.

10 [6] — Букв.: совершили Пасху. О Пасхе см. Исх 12:1−20.

11 [7] — Букв.: произведения земли той.

12 [8] — См. Исх 16 и примеч. к Исх 16:15.

13 [9] — Букв.: человек / муж — Иисус видит Незнакомца, Который довольно скоро объясняет, Кто Он такой (ст. 14, 15), и ободряет Иисуса: теперь он может вести свое земное войско на приступ города.

16 [10] — Букв.: перед сынами Израиля.

« 4 глава 6 глава »