Иисус Навин 11 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Когда Явин, царь Хацора, услышал об этом, отправил он гонцов к Йоваву, царю Мадона,1 к царям Шимрона и Ахшафа

І сталося, як почув це хацорський цар Явін, то послав до мадонського царя Йовава, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,

и к царям, чьи царства были на северных нагорьях, в Иорданской долине к югу от Киннерета, в низинах и в холмистой местности Дор2 на западе.

і до царів, що з пі́вночі на горі та в степу́ на пі́вдень Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з за́ходу, —

Отправил он гонцов и к ханаанеям, жившим на востоке и на западе, к амореям, хеттам, периззеям, евусеям — жителям нагорной страны, и к хиввеям, чьи владения у подножия горы Ермон, в земле Мицпа.

ханаане́янин зо сходу та з за́ходу, а аморе́янин, і хітте́янин, і періззе́янин, і євусе́янин, а хівве́янин під Гермоном, у краї Міцпи́.

И вышли цари3 на битву, каждый со своим войском. Народу у них было несчетно, что песку на морском берегу, и столь же много лошадей и колесниц.

І вийшли вони та всі їхні табо́ри з ними, народ, числе́нний кі́лькістю, як пісок, що на березі моря, і ко́ней та колесни́ць — дуже багато.

И объединили все цари свои войска, и подошли к водам Мерома и остановились там, чтобы сразиться с израильтянами.

І змо́вилися всі ці царі, і прийшли й таборува́ли ра́зом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем.

Но ГОСПОДЬ сказал Иисусу: «Не бойся их, ибо завтра в это же время Я предам их смерти перед Израилем.4 Лошадям их ты подрежешь подколенные сухожилия, а колесницы их сожжешь дотла».

І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо взавтра коло цього ча́су Я покладу їх усіх тру́пами перед Ізраїлем; їхнім ко́ням попідрі́зуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні“.

Иисус со своими воинами подошел к водам Мерома и внезапно напал на врагов.5

І вийшов на них знена́цька Ісус та всі вояки́ з ним при озері Мером, та й напали на них.

И предал их ГОСПОДЬ в руки израильтян: израильтяне сокрушили их и преследовали до Сидона Великого, до Мисрефот-Маима и долины Мицпе, что на востоке. Израильтяне уничтожали их до тех пор, пока никого из них не осталось в живых.

І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибива́ли їх, так що не зоставили їм жодного врято́ваного.

Тогда Иисус сделал так, как повелел ему ГОСПОДЬ: лошадям их подрезал сухожилия, а колесницы сжег.

І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім ко́ням попідрізував жили, а їхні колесни́ці попалив ув огні.

Потом Иисус возвратился и захватил Хацор — так как Хацор в то время6 стоял во главе этих царств. Царя его он убил мечом.

І вернувся Ісус того ча́су, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств.

И всех, кто был в городе, израильтяне предали заклятию, истребив мечом, и не оставили там никого в живых. Сам Хацор Иисус сжег дотла.

І вони повбивали ві́стрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, — не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем.

Взял Иисус все эти города и царей их захватил и истребил мечом, предав заклятию, как повелел Моисей, слуга ГОСПОДЕНЬ.

А всі царські́ міста́ та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх ві́стрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.

Но те города, что стояли на холмах, израильтяне не сожгли — один только Хацор был сожжен по приказу Иисуса.

Тільки всі міста́, що стоять на згі́р'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, — одно́го його́ спалив Ісус.

Скот из этих городов израильтяне увели с собой, забрав также всё ценное, а всех жителей истребили мечом, не оставили никого в живых.

А всю здо́бич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну люди́ну побили ві́стрям меча, аж поки вони не вигубили їх, — не позоставили жодної душі.

Как ГОСПОДЬ повелел слуге Своему Моисею и как Моисей завещал Иисусу, так и сделал Иисус. Ничего не упустил он из того, что ГОСПОДЬ повелел Моисею.7

Як Господь наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, — не занеха́в ані сло́ва зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві.

Так завоевал8 Иисус все эти земли: нагорья и пустыню Негев, всю землю Гошен и низины, пустыню Арава, нагорья Израилевы и долины —

І взяв Ісус ввесь той край: го́ри Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізра́їлеві, і їхню надмо́рську низину́,

от горы Халак близ Сеира и до самого Баал-Гада в долине Ливанской, у подножья горы Ермон. А всех царей он взял в плен и предал смерти.

від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в лива́нській долині під горою Гермо́н. А всіх їхніх царів він забрав, і би́в їх, і повбивав їх.

Долго Иисус вел войну со всеми этими царями.

Довгий час провадив Ісус війну зо всіма́ тими царями.

Ни один город не заключил мирного союза с израильтянами, кроме хиввеев, жителей Гивона. Всех остальных израильтяне разбили в сражениях.

Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хівве́янина, ґів'онських ме́шканців, — усе взяли́ війною.

Ибо Сам ГОСПОДЬ попустил им коснеть в упрямстве своем,9 они противостояли Израилю и были уничтожены, безжалостно стерты с лица земли, как повелел ГОСПОДЬ Моисею.

Бо від Господа було́, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві.

Затем Иисус выступил в поход, чтобы истребить всех потомков Анака, живших в нагорьях — в Хевроне, Девире, Анаве, в горах иудейских и Израилевых. И предал Иисус заклятию потомков Анака и их города.10

І прийшов Ісус того ча́су, і вигубив ве́летнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, — ра́зом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.

Не осталось в живых ни одного потомка Анака в землях израильтян, кроме немногих в Газе, в Гате и в Ашдоде.

Не позоставив ве́летня в кра́ї Ізраїлевих синів, — вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.

Так завоевал Иисус всю эту землю, как и говорил ГОСПОДЬ Моисею. И ввел Иисус израильтян в их наследие, распределив земли между коленами. И прекратились войны в этой стране, настал мир.11

І взяв Ісус увесь край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізра́їлеві на спа́док, за їхнім поділом на їхні племе́на. А край заспоко́ївся від війни.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — LXX: Мерома.

2 [2] — Или: в холмах Дора / в Нафот-Доре.

4 [3] — Букв.: они.

6 [4] — Или: Я положу их всех к ногам израильтян.

7 [5] — Букв.: на них.

10 [6] — Или: прежде.

15 [7] — Ср. 1:3−6; Чис 33:50−54; Втор 31:3−5.

16 [8] — Букв.: взял; то же в ст. 23.

20 [9] — Букв.: от Господа было, чтобы ожесточили они сердце свое; см. также примеч. к Исх 4:21.

21 [10] — Или: стер с лица земли / полностью уничтожил Иисус их и города их.

23 [11] — Букв.: и успокоилась страна от войны.

« 10 глава 12 глава »