Иисус Навин 11 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Куліша та Пулюя

Когда Явин, царь Хацора, услышал об этом, отправил он гонцов к Йоваву, царю Мадона,1 к царям Шимрона и Ахшафа

Як же дочувсь про се Евин, царь Асорський, післав він посли до Йобаба, царя Мадонського, та до царя Симронського, та до царя Ахсафського,

и к царям, чьи царства были на северных нагорьях, в Иорданской долине к югу от Киннерета, в низинах и в холмистой местности Дор2 на западе.

Та до царів, що царювали на півночі у нагірній землї та в степу на полуднє від Киннарота, на поділлї, і в Нафот-Дорі понад морем,

Отправил он гонцов и к ханаанеям, жившим на востоке и на западе, к амореям, хеттам, периззеям, евусеям — жителям нагорной страны, и к хиввеям, чьи владения у подножия горы Ермон, в земле Мицпа.

До Канаанїїв на схід сонця і на захід сонця, до Аморіїв, Гетіїв, Ферезіїв та Евузіїв у гори, і до Гетїїв, попід Гермонам в землї Массифі.

И вышли цари3 на битву, каждый со своим войском. Народу у них было несчетно, что песку на морском берегу, и столь же много лошадей и колесниц.

І виступили вони з усїма потугами своїми, така сила народу, така лїчба їх, як піску на морському березї, і вельми багато коней та колесниць (возів).

И объединили все цари свои войска, и подошли к водам Мерома и остановились там, чтобы сразиться с израильтянами.

І всї ті царі, змовившись один з одним, двинули та й отаборились укупі при водах Меромських, щоб ударити на Ізраїля.

Но ГОСПОДЬ сказал Иисусу: «Не бойся их, ибо завтра в это же время Я предам их смерти перед Израилем.4 Лошадям их ты подрежешь подколенные сухожилия, а колесницы их сожжешь дотла».

І рече Господь Йозейові: Не лякайсь їх: завтра о сїй добі всї вони лежати муть перед синами Ізраїля; коням же їх поперерізуй жили а колесницї їх попали огнем.

Иисус со своими воинами подошел к водам Мерома и внезапно напал на врагов.5

От і напав їх Ісус з усією боєвою потугою своєю несподївано на Мером водах, та й кинувсь на них.

И предал их ГОСПОДЬ в руки израильтян: израильтяне сокрушили их и преследовали до Сидона Великого, до Мисрефот-Маима и долины Мицпе, что на востоке. Израильтяне уничтожали их до тех пор, пока никого из них не осталось в живых.

І подав їх Господь в руки Ізрайлитян, і били вони їх і гнали їх до Сидону великого і до Мисрефот-Маїму і до Мицфи-долини на схід сонця, і перебили їх так, що не втїк нїхто.

Тогда Иисус сделал так, как повелел ему ГОСПОДЬ: лошадям их подрезал сухожилия, а колесницы сжег.

І розправивсь із ними Ісус так, як повелїв йому Господь: коням їх поперерізував жили а боєві колесницї їх попалив.

Потом Иисус возвратился и захватил Хацор — так как Хацор в то время6 стоял во главе этих царств. Царя его он убил мечом.

Того ж часу, повернувши Йозуа, опанував Асор, і вбив царя його; бо Асор та був перше головою усїм містам в цїм царстві.

И всех, кто был в городе, израильтяне предали заклятию, истребив мечом, и не оставили там никого в живых. Сам Хацор Иисус сжег дотла.

І побили вони всїх людей, що там були, кинувши на їх проклін: нїщо живе не зосталось там, а самий Асор пустили димом.

Взял Иисус все эти города и царей их захватил и истребил мечом, предав заклятию, как повелел Моисей, слуга ГОСПОДЕНЬ.

І загорнув Йозуа під свою руку всї городи царів тих вкупі з їх царями, та й поруйнував, і розпростер проклін на них, як повелїв Мойсей, раб Господень.

Но те города, что стояли на холмах, израильтяне не сожгли — один только Хацор был сожжен по приказу Иисуса.

Тільки ті міста, що стояли на вижинах, тих не пустили Ізрайлитяне димом, Асор же спалив Ісус.

Скот из этих городов израильтяне увели с собой, забрав также всё ценное, а всех жителей истребили мечом, не оставили никого в живых.

А ввесь луп із тих городів і скотину, позабірали сини Ізраїля собі; усїх же людей побили і повикоренювали, не лишаючи нїкого в живих.

Как ГОСПОДЬ повелел слуге Своему Моисею и как Моисей завещал Иисусу, так и сделал Иисус. Ничего не упустил он из того, что ГОСПОДЬ повелел Моисею.7

Як заповідав Господь рабові свойму Мойсейові, так заповідав Мойсей Йозейові, і так учинив Йозей не опустивши з того нї слова, що Господь заповідав Мойсейові.

Так завоевал8 Иисус все эти земли: нагорья и пустыню Негев, всю землю Гошен и низины, пустыню Арава, нагорья Израилевы и долины —

І оттак загорнув Йозуа всю горішню землю, всю полуденну країну, і всю Гозен-землю, і поділлє й степ, і гору Ізрайлеву і те поділлє, що до неї тяглося,

от горы Халак близ Сеира и до самого Баал-Гада в долине Ливанской, у подножья горы Ермон. А всех царей он взял в плен и предал смерти.

Від гори Халак, що тягнесь до Сеїру, аж до Баал-Гаду в Ливанській долинї під Ермоном; і всїх царів позавойовував та й повбивав.

Долго Иисус вел войну со всеми этими царями.

Довго воював Йозуа з усїма сими царями.

Ни один город не заключил мирного союза с израильтянами, кроме хиввеев, жителей Гивона. Всех остальных израильтяне разбили в сражениях.

Не було нї одного міста, щоб мирно піддалось Ізрайлитянам, окрім Гевіїв, осадників Габаонських: всї завоювали вони оружньою силою;

Ибо Сам ГОСПОДЬ попустил им коснеть в упрямстве своем,9 они противостояли Израилю и были уничтожены, безжалостно стерты с лица земли, как повелел ГОСПОДЬ Моисею.

Було бо се від Господа, що закаменив серця їх так, щоб вони одважувались на війну з Ізраїльом, щоб розпростирано на них проклін без милосердя і викоренювано їх, як заповідав Господь Мойсейові.

Затем Иисус выступил в поход, чтобы истребить всех потомков Анака, живших в нагорьях — в Хевроне, Девире, Анаве, в горах иудейских и Израилевых. И предал Иисус заклятию потомков Анака и их города.10

Того ж часу двинув Ісус та й повибивав Енакіїв по горах у Гебронї, Давирі, в Анаві, по всїх горах Юдиних та Ізрайлевих; з містами їх, і розпростирав Йозуа на них проклін.

Не осталось в живых ни одного потомка Анака в землях израильтян, кроме немногих в Газе, в Гате и в Ашдоде.

Не зосталос нї одного з Енакіїв у займищі синів Ізрайлевих; тільки в Газї, в Гетї та в Азотї задержавсь останок їх.

Так завоевал Иисус всю эту землю, как и говорил ГОСПОДЬ Моисею. И ввел Иисус израильтян в их наследие, распределив земли между коленами. И прекратились войны в этой стране, настал мир.11

І опанував Йозуа всю землю, як се Господь заповідав Мойсейові, і віддав її в наслїддє Ізрайлитянам поглядом на їх дїленицю по поколїннях їх. І опочила земля од війни.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — LXX: Мерома.

2 [2] — Или: в холмах Дора / в Нафот-Доре.

4 [3] — Букв.: они.

6 [4] — Или: Я положу их всех к ногам израильтян.

7 [5] — Букв.: на них.

10 [6] — Или: прежде.

15 [7] — Ср. 1:3−6; Чис 33:50−54; Втор 31:3−5.

16 [8] — Букв.: взял; то же в ст. 23.

20 [9] — Букв.: от Господа было, чтобы ожесточили они сердце свое; см. также примеч. к Исх 4:21.

21 [10] — Или: стер с лица земли / полностью уничтожил Иисус их и города их.

23 [11] — Букв.: и успокоилась страна от войны.

« 10 глава 12 глава »