Иисус Навин 11 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Когда Явин, царь Хацора, услышал об этом, отправил он гонцов к Йоваву, царю Мадона,1 к царям Шимрона и Ахшафа

Як же почув про це Явін, цар хацорський, послав він до Йовава, царя мадонського, до царя шімронського, до царя ахшафського,

и к царям, чьи царства были на северных нагорьях, в Иорданской долине к югу от Киннерета, в низинах и в холмистой местности Дор2 на западе.

та до царів, що були на півночі в горах, і в Араву, на південь від Кіннерота, на поділлі, і на Дор-узгір'ї, на захід,

Отправил он гонцов и к ханаанеям, жившим на востоке и на западе, к амореям, хеттам, периззеям, евусеям — жителям нагорной страны, и к хиввеям, чьи владения у подножия горы Ермон, в земле Мицпа.

до ханаанян на сході й на заході, до аморіїв, до хіввіїв, до перізіїв, до євусіїв у гори, і до хеттитів під Хермоном, у землі Міцпа.

И вышли цари3 на битву, каждый со своим войском. Народу у них было несчетно, что песку на морском берегу, и столь же много лошадей и колесниц.

Виступили вони з усіма своїми військами, сила народу, немов піску на березі моря, така їх сила, та й коней і колісниць вельми багато.

И объединили все цари свои войска, и подошли к водам Мерома и остановились там, чтобы сразиться с израильтянами.

Всі ті царі, змовившись один з одним, рушили й отаборились разом при Мером-водах, щоб ударити на Ізраїля.

Но ГОСПОДЬ сказал Иисусу: «Не бойся их, ибо завтра в это же время Я предам их смерти перед Израилем.4 Лошадям их ты подрежешь подколенные сухожилия, а колесницы их сожжешь дотла».

І сказав Господь Ісусові: “Не бійся їх: завтра в цю пору я покладу їх усіх трупом перед Ізраїлем; коням же їх ти поперерізуєш жили, а колісниці їх попалиш вогнем.”

Иисус со своими воинами подошел к водам Мерома и внезапно напал на врагов.5

Вийшов Ісус з усім своїм збройним людом несподівано на них при Мером-водах та й напав на них.

И предал их ГОСПОДЬ в руки израильтян: израильтяне сокрушили их и преследовали до Сидона Великого, до Мисрефот-Маима и долины Мицпе, что на востоке. Израильтяне уничтожали их до тех пор, пока никого из них не осталось в живых.

І віддав їх Господь Ізраїлеві в руки, й вони розбили їх і гнали аж до Сидону Великого й аж до Місрефот-Маїму, та до Міцпа-долини на схід сонця; вони розгромили їх так, що ні одного живого з них не зосталось.

Тогда Иисус сделал так, как повелел ему ГОСПОДЬ: лошадям их подрезал сухожилия, а колесницы сжег.

Розправивсь із ними Ісус так, як велів йому Господь: коням їх поперерізував жили, а колісниці попалив вогнем.

Потом Иисус возвратился и захватил Хацор — так как Хацор в то время6 стоял во главе этих царств. Царя его он убил мечом.

Тоді Ісус, повернувшись назад, здобув Хацор, убив мечем його царя, бо Хацор колись був на чолі всіх цих царств,

И всех, кто был в городе, израильтяне предали заклятию, истребив мечом, и не оставили там никого в живых. Сам Хацор Иисус сжег дотла.

і побили вони вістрям меча все живе, що в ньому було, винищивши їх до ноги, так що не зосталось у ньому ні душі живої; Хацор же спалив вогнем.

Взял Иисус все эти города и царей их захватил и истребил мечом, предав заклятию, как повелел Моисей, слуга ГОСПОДЕНЬ.

Взяв Ісус також усі міста царів тих разом з їхніми царями і побив їх вістрям меча, і винищив дощенту їх, як повелів Мойсей, слуга Господній.

Но те города, что стояли на холмах, израильтяне не сожгли — один только Хацор был сожжен по приказу Иисуса.

Та ні одного з тих міст, що стояли на горбах, не спалив Ізраїль, лише Хацор один спалив Ісус.

Скот из этих городов израильтяне увели с собой, забрав также всё ценное, а всех жителей истребили мечом, не оставили никого в живых.

Усю здобич тих міст і скотину взяли сини Ізраїля собі, лише всіх людей висікли вістрям меча, винищили їх до ноги, не лишивши ані душі живої.

Как ГОСПОДЬ повелел слуге Своему Моисею и как Моисей завещал Иисусу, так и сделал Иисус. Ничего не упустил он из того, что ГОСПОДЬ повелел Моисею.7

Як повелів Господь слузі своєму Мойсеєві, так повелів Мойсей Ісусові, і так учинив Ісус, не пропустивши ні слова з того, що Господь заповідав Мойсеєві.

Так завоевал8 Иисус все эти земли: нагорья и пустыню Негев, всю землю Гошен и низины, пустыню Арава, нагорья Израилевы и долины —

Отак зайняв Ісус увесь той край: верховину, увесь Негев, всю Гошен-землю, поділля, Араву й Ізраїль-гору з її поділлям,

от горы Халак близ Сеира и до самого Баал-Гада в долине Ливанской, у подножья горы Ермон. А всех царей он взял в плен и предал смерти.

від Лисої гори, що здіймається до Сеїру, аж до Ваал-Гаду в Ливанській долині, під Хермон-горою. Царів же їхніх усіх він захопив, скарав та постинав на смерть.

Долго Иисус вел войну со всеми этими царями.

Довго воювавсь Ісус з усіма тими царями.

Ни один город не заключил мирного союза с израильтянами, кроме хиввеев, жителей Гивона. Всех остальных израильтяне разбили в сражениях.

Не було ані одного міста, окрім хіввіїв, що жили в Гівеоні, що піддалось би мирно синам Ізраїля: усіх взяли війною.

Ибо Сам ГОСПОДЬ попустил им коснеть в упрямстве своем,9 они противостояли Израилю и были уничтожены, безжалостно стерты с лица земли, как повелел ГОСПОДЬ Моисею.

Бо сталось то від Господа, що закам'яніли серця їхні і виступили воювати з Ізраїлем, щоб винищити їх до ноги, без милосердя, щоб викорінити їх, як заповідав Господь Мойсеєві.

Затем Иисус выступил в поход, чтобы истребить всех потомков Анака, живших в нагорьях — в Хевроне, Девире, Анаве, в горах иудейских и Израилевых. И предал Иисус заклятию потомков Анака и их города.10

Того часу рушив Ісус, щоб викорінити анакіїв по горах, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, з усіх гір юдейських та з усіх гір ізраїльських; він винищив їх до ноги разом з їхніми містами.

Не осталось в живых ни одного потомка Анака в землях израильтян, кроме немногих в Газе, в Гате и в Ашдоде.

Ані одного з анакіїв не зосталось у землі синів Ізраїля; лише в Газі, в Гаті та в Ашдоді дехто лишився.

Так завоевал Иисус всю эту землю, как и говорил ГОСПОДЬ Моисею. И ввел Иисус израильтян в их наследие, распределив земли между коленами. И прекратились войны в этой стране, настал мир.11

Так Ісус зайняв увесь край, як то велів Господь Мойсеєві, й віддав його на власність Ізраїлеві, згідно з їхніми поділами по колінах. І спочив край від війни.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — LXX: Мерома.

2 [2] — Или: в холмах Дора / в Нафот-Доре.

4 [3] — Букв.: они.

6 [4] — Или: Я положу их всех к ногам израильтян.

7 [5] — Букв.: на них.

10 [6] — Или: прежде.

15 [7] — Ср. 1:3−6; Чис 33:50−54; Втор 31:3−5.

16 [8] — Букв.: взял; то же в ст. 23.

20 [9] — Букв.: от Господа было, чтобы ожесточили они сердце свое; см. также примеч. к Исх 4:21.

21 [10] — Или: стер с лица земли / полностью уничтожил Иисус их и города их.

23 [11] — Букв.: и успокоилась страна от войны.

« 10 глава 12 глава »