Иисус Навин 19 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Второй жребий выпал Симеону, колену Симеона — его семействам. Их наследственный удел располагался среди земель, полученных в наследие потомками Иуды.

Другий жереб випав Симеонові, тобто колінові синів Симеона за їхніми родами. Їхній наділ був серед спадщини синів Юди.

В их владения входили:1 Беэр-Шева ( или Шева)2 и Молада,

В наділі їх були: Версавія, Шева, Молада,

Хацар-Шуал, Бала и Эцем,

Хацар-Шуал, Бала, Ецем,

Эльтолад, Бетул и Хорма,

Елтолад, Бетул, Хорма,

Циклаг, Бет-Маркавот и Хацар-Суса,

Ціклаг, Бет-Маркавот, Хацар-Суса,

Бет-Леваот и Шарухен — тринадцать городов с окрестностями;

Бет-Леваот, Шарухен: тринадцять міст із їхніми селами.

Аин, Риммон, Этер и Ашан — четыре города с окрестностями.

Аїн, Ріммон, Етер, Ашан: чотири міста з їхніми селами,

Принадлежали потомкам Симеона и все окрестности этих селений до самого Баалат-Беэра (Южного Рамата). Таково наследие, обретенное коленом Симеона и поделенное между семействами его потомков.

і всі села навкруги цих міст аж до Ваалат-Беру до Рамат-Негеву. Це було спадкоємство синів Симеона за їхніми родинами.

В наследие им досталась часть земель, принадлежавших потомкам Иуды. Надел, назначенный потомкам Иуды, был слишком велик для них, и потому потомки Симеона получили свой наследственный надел среди их владений.

Від наділу синів Юди взято наділ синів Симеона, бо наділ синів Юди був для них занадто великий, тому й одержали сини Симеона спадщину серед їхньої спадщини.

Третий жребий выпал потомкам Завулона — его семействам. Граница их наследственных владений достигала Сарида.

Третій жереб вийшов для синів Завулона, за їх родами. Границя їх уділу доходила до Саріду.

К западу она тянулась до Маралы, доходила до самого Даббешета и до потока перед Йокнеамом.

Далі здіймалась їхня границя на захід, до Марали, торкалась Дебешету й потоку, що проти Йокнеаму.

От Сарида граница поворачивала на восток и шла до пределов Кислот-Фавора, подходила к Даверату и восходила к Яфиа.

Потім повертала від Саріду на схід сонця до границі з Кіслот-Табором, виходила на Даврат і здіймалась на Яфію;

Оттуда она тянулась на восток до Гат-Хефера и Эт-Кацина, доходила до Риммона и поворачивала к Нэа.

звідтіль проходила на схід у напрямку Гат-Хеферу до Ет-Каціну, виходила на Ріммон-Метоар до Неа.

Затем граница сворачивала на север к Ханнатону и заканчивалась в долине Ифтах-Эль.

Тоді загинала коло нього на північ на Ханнатон і кінчалась у Іфтах-Ел-долині.

Селения Каттат, Нахалаль, Шимрон, Идала и Вифлеем также были во владении потомков Завулона. Всего им принадлежало двенадцать селений с окрестностями.

Каттат, Нагалал, Шімрон, Їдала та Бет-Легем: дванадцять міст з їхніми селами.

Эти земли со всеми их городами и селениями были наследием потомков Завулона — всех их семейств.

Це було спадкоємство синів Завулона за їхніми родами, ці міста з їхніми селами.

Иссахару выпал четвертый жребий, потомкам Иссахара — его семействам.

Четвертий жереб вийшов для Іссахара, синів Іссахара за їхніми родами.

В их владения входили Изреэль, Кесуллот, Шунем,

До їхнього наділу належали: Єзреел, Кесулот, Шунем,

Хафараим, Шион, Анахарат,

Хафараїм, Шіон, Анахрат,

Раббит, Кишьйон, Эвец,

Рабіт, Кішіон, Авец,

Ремет, Эн-Ганним, Эн-Хадда и Бет-Паццец.

Ремет, Ен-Ганнім, Ен-Хадда і Бет-Пацец.

Граница их земель простиралась до Фавора, Шахацима и Бет-Шемеша и заканчивалась у Иордана. Сыны Иссахара владели шестнадцатью городами с окрестностями.

Границя торкалась Тавору, Шахціми, Бет-Шемешу й кінчалась при Йордані: шістнадцять міст з їхніми селами.

Эти земли со всеми их городами и селениями были наследием колена Иссахарова — его потомков с их семействами.

Це спадщина коліна синів Іссахара за їхніми родами, міста з їхніми селами.

Пятый жребий выпал колену потомков Асира — его семействам.

П'ятий жереб випав для коліна синів Ашера за їхніми родами.

В их владения входили Хелкат, Хали, Ветен, Ахшаф,

До їхнього наділу належали: Хелкат, Халі, Бетен, Ахшаф,

Аламмелех, Амад и Мишаль. На западе граница их земель достигала Кармила и Шихор-Ливната.

Аламмелех, Амад, Мішал, границя їхня доходила до Кармелю на заході й до Шіхор-Лівнату.

На восток сворачивала она в сторону Бет-Дагона, огибая с севера земли Завулона и долину Ифтах-Эль, включая в себя Бет-Эмек и Неиэль, и шла на север к Кавулу,

Далі повертала на схід сонця до Бет-Дагону, торкалася Завулона й Іфтах-Ел-долини на півночі; йшла до Бет-Емеку і на Неієл і виходила до Кавулу, з лівого боку,

Эврону, Рехову, Хаммону, Кане и до самого Сидона Великого.

на Еврон, Рехов, Хаммон і Кану аж до Великого Сидону.

Затем граница поворачивала в сторону Рамы и тянулась до укрепленного города Тира, поворачивала к Хосе и выходила к морю, включая в себя Мехевель, Ахзиву,

Тоді повертала до Рами й аж до укріпленого міста Тиру; звідтіль загинала на Хосу й кінчалась над морем, від Хелеву до Ахзіву, —

Умму,3 Афек и Рехов и их окрестности. Во владении сынов Асира было двадцать два селения с окрестностями.

Умма, Афек і Рехов: двадцять два міста з їхніми селами.

Эти земли со всеми их городами и селениями были наследием колена Асирова — его потомков с их семействами.

Таке було спадкоємство коліна синів Ашера за їхніми родами, оці міста з їхніми селами.

Потомкам Неффалима выпал шестой жребий, потомкам Неффалима и его семействам.

Для синів Нафталі випав шостий жереб, за різними родами синів Нафталі.

Граница их владений на востоке простиралась от Хелефа, от дуба в Цаананниме, к Адами-Некеву и Явнеэлю до Лаккума и вплоть до Иордана.

Границя їхня йшла від Хелефа, від Елон-Бецаананніму, Адамі-Некеву та Явнеелу до Лаккума й кінчилась при Йордані;

Затем она поворачивала на запад к Азнот-Фавору, оттуда шла к Хукоку. На юге их надел граничил с землями Завулона, на западе — с землями Асира, а на востоке — с владениями Иуды вдоль Иордана.

повертала на захід до Азнот-Тавору, а звідси виходила на Хукок і стикалась на півдні з Завулоном, на заході з Ашером і з Юдою коло Йордану на схід сонця.

Принадлежали потомкам Неффалима укрепленные города Циддим, Цер, Хаммат, Раккат, Киннерет,

Укріплені міста були: Ціддім, Цер, Хаммат, Раккат, Кіннерет,

Адама, Рама, Хацор,

Кедеш, Эдреи, Эн-Хацор,

Кадеш, Едреї, Ен-Хацор,

Ирон, Мигдаль-Эль, Хорем, Бет-Анат и Бет-Шемеш. Всего у них во владении девятнадцать селений с окрестностями.

Ірон, Мігдал-Ел, Хорем Бет-Анат, Бет-Шемеш: дев'ятнадцять міст з їхніми селами.

Эти земли со всеми их городами и селениями были наследием колена Неффалима — его потомков с их семействами.

Таке було спадкоємство коліна синів Нафталі за їхніми родами, міста з їхніми селами.

Колену потомков Дана, его семействам, выпал седьмой жребий.

Для коліна синів Дана випав жереб сьомий, за їхніми родами.

Им в наследие достались Цора, Эштаол, Ир-Шемеш,

Границя їх наділу була: Цора, Ештаол, Ір-Шемеш,

Шаалаббин, Аялон, Итла,

Шаалабін, Аялон, Ітла,

Элон, Тимна, Экрон,

Елон, Тімна, Екрон,

Эльтеке, Гиббетон, Баалат,

Елтеке, Гіббетон, Ваалат,

Ехуд, Бене-Берак, Гат-Риммон,

Єгуд, Бне-Берак, Гат-Ріммон,

Ме-Яркон и Раккон с прилегающими землями4 напротив Яффы.

Ме-Яркон, Раккон з округою, що проти Яфо.

Однако потомкам Дана не удалось сохранить своих владений. И они пошли войной на Лешем, захватили его и всех жителей Лешема истребили мечом. Овладев городом, потомки Дана поселились в нем. А Лешем переименовали в Дан по имени Дана, праотца своего.

Але наділ синів Дана був занадто тісний для них. Тому й рушили сини Дана війною на Лешем, здобули його, побили лезом меча й, зайнявши його, осілись у ньому й назвали Лешем-Дан, за іменем предка свого Дана.

Эти земли со всеми их городами и селениями были наследием колена Данова — его потомков с их семействами.

Таке спадкоємство коліна синів Дана за їхніми родами: ці міста з їхніми селами.

Когда завершился раздел земли на наследственные владения, израильтяне выделили надел для Иисуса Навина и отдали ему в наследие.

Як же скінчили сини Ізраїля поділ землі на наділи, то дали серед себе частину у спадщину Ісусові Навинові.

Поступая согласно велению ГОСПОДА, они дали Иисусу селение, которое он просил, — Тимнат-Серах в нагорье Ефрема. Отстроил Иисус селение это и стал жить в нем.

Вони йому дали за Господнім велінням місто, яке він побажав, тобто Тімнат-Серах на Ефраїм-горах. Відбудував він його й осівсь у ньому.

Таковы наследственные владения всех потомков Израиля, распределенные священником Элеазаром, Иисусом Навином и старейшинами5 всех колен Израиля. Распределение наследственных земель велось по жеребьевке в Силоме у Шатра Откровения, пред ГОСПОДОМ. Так был совершен раздел всей страны.

Це ті наділи, що їх поділили жеребом священик Єлеазар, Ісус Навин та голови родин колін Ізраїля, в Шіло, перед Господом, при вході в шатро зборів. Так закінчили вони поділ краю.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: и они (имели) как наследие их.

2 [2] — Друг. чтение: Шема.

30 [3] — Некот. переводы: Акко.

46 [4] — Букв.: с пределом.

51 [5] — Букв.: главами родов.

« 18 глава 20 глава »