Иисус Навин 2 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Из Шиттима1 Иисус Навин тайно отправил лазутчиками в Ханаан двух человек, дав им такой наказ: «Пойдите, разузнайте всё об этой земле, начав с Иерихона». Они пошли и в Иерихоне остановились на ночлег в доме продажной женщины по имени Рахав.2

З Шіттіму послав Ісус Навин двох чоловіків потай на розглядини, наказавши їм: “Ідіть, обстежте країну, особливо ж Єрихон.” Пішли вони та й зайшли в хату блудниці, на ім'я Рахав, та й заночували там.

Но царю Иерихона доложили: «Этой ночью сюда пришли какие-то израильтяне: они хотят разузнать всё о нашей стране».

Але цареві єрихонському було донесено: “Ось прийшли сюди цієї ночі якісь люди з ізраїльтян на розглядини краю.”

Тогда царь Иерихона послал к Рахав своих слуг с приказом: «Выдай людей, которые пришли к тебе и остановились в твоем доме, — они хотят разузнать всё о нашей стране!»

І послав цар єрихонський до Рахав з наказом: “Виведи людей, що прибули до тебе та й увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли обстежити всю країну.”

Но женщина успела спрятать обоих пришельцев и потому сказала в ответ: «Верно, ко мне заходили какие-то мужчины, но я не знала, откуда они.

А молодиця, що взяла була й сховала обох чоловіків, каже: “Воно правда, що прийшли були до мене чоловіки, та звідкіль вони, мені не відомо.

Когда в сумерках стали закрывать городские ворота, эти люди ушли, и я не знаю, куда. Поспешите за ними — наверняка вы догоните их!»

Але як смеркалось і мали замикатись брами, вони вийшли; не знаю, кудою подалися ці люди. Поспішіться за ними, то й наздоженете їх.”

(А сама отвела пришельцев на кровлю3 и спрятала там под кучами разложенных стеблей льна.)

Сама ж, вивівши їх на покрівлю, сховала у льнянім бадиллі, що було складене в неї на горищі.

Слуги царя4 пустились на розыски лазутчиков по иорданской дороге и дошли до самого брода. Как только посланные царем вышли из города, ворота сразу же затворили.

От люди й кинулися за ними навздогін шляхом до Йордану, до броду; і зараз же, як вийшли ті, що гналися за ними, замкнено (міську) браму.

Прежде чем гости Рахав устроились на ночлег, она поднялась к ним на кровлю

Перше ніж поклалися ті спати, вийшла вона до них на горище,

и сказала: «Я знаю, что ГОСПОДЬ отдал вам эту землю. Мы трепещем перед вами, да и все жители Ханаана5 боятся вас.

та й каже до них: “Я знаю, що Господь дав вам цей край, бо на нас напав страх перед вами, й усі мешканці краю помліли перед вами;

Мы ведь слышали, что, когда вы покидали Египет, ГОСПОДЬ осушил на вашем пути Красное море.6 Знаем мы и о том, как вы поступили с двумя аморейскими царями, что правили в землях за Иорданом, — с Сихоном и Огом, которых вы уничтожили.7

чували ми про те, як Господь висушив був воду у Червонім морі перед вами, як ви виходили з Єгипту, і про те, що ви були вчинили обом царям аморійським, Сихонові та Огові, по тім боці Йордану, що ви їх вигубили.

Услышали мы обо всём этом и пали духом. Никто не осмеливается противостоять вам, ведь ГОСПОДЬ, Бог ваш, на небе, вверху обитает, и на земле, внизу.8

Почули ми про це, й охляло серце наше, і ні в кого нема більш духу перед вами, бо Господь, Бог ваш — Бог на небі вгорі і на землі внизу.

Поклянитесь мне теперь ГОСПОДОМ, что проявите к моим родственникам9 такое же милосердие, какое я к вам проявила. Уверьте меня,10

Отож кляніться мені, прошу, Господом, що за мою добрість до вас і ви теж покажете добрість домові батька мого, вдайте мені певний знак,

что вы пощадите моих родителей и моих братьев и сестер с их семьями и спасете всех нас от смерти!»

що зоставите живими батька мого й матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і всіх тих, що їм належать, і вирятуєте життя наше від смерти.”

«Мы ручаемся тебе своей жизнью, — заверили ее пришельцы, — если ты не выдашь дело наше! Когда же ГОСПОДЬ отдаст нам эту землю, мы окажем тебе милость и поступим с тобой честно».

І відказали їй чоловіки: “Душі наші позакладаємо за вас, якщо ви не розголосите цієї нашої справи; а коли Господь дасть нам цю землю, ми виявимо до тебе добрість і вірність.”

Тогда Рахав помогла им спуститься из своего окна по веревке (ее дом был частью городской стены, и в этой стене она и устроила себе жилище)

Тоді вона спустила їх через вікно мотузком додолу, бо хата її була при самім мурі.

и сказала им: «Идите в горы,11 чтобы не столкнуться с преследователями, и скрывайтесь там три дня, пока они не вернутся в город, а потом идите своей дорогой».

І сказала їм: “Ідіть у гори, щоб не надибала вас погоня, й переховайтесь там три дні, поки не повернеться погоня назад, а тоді підете собі вашою дорогою.”

Лазутчики предупредили Рахав, что будут свободны от клятвы, которую она с них взяла, если она не выполнит их условий:

Відказали їй чоловіки: “Ми хочемо виконати клятву, якою ти змусила нас поклястись.

«Когда мы придем в эту землю, — сказали они, — привяжи вот этот алый шнур к окну, через которое ты нас спустила. И собери в своем доме отца, мать, братьев и всех своих родственников.

Ось як ми увійдемо в землю, ти прив'яжеш до вікна, через яке спустила нас долів, оту червоноткану мотузку й збереш до себе в хату твого батька і твою матір, і твоїх братів, і всю родину твого батька.

Но если кто-то из них выйдет за порог — он сам будет в ответе за свою жизнь,12 а нашей вины в его смерти не будет. Если же поднимут руку на кого-либо из тех, кто будет в твоем доме, то вина падет на нас.

Хто ж вийде за двері твоєї хати на вулицю, кров його буде на його голові, а ми будемо безвинні. Усіх же тих, що будуть із тобою в хаті — кров їх на нашій голові, якби хто до них приторкнувся.

И помни, если выдашь наше дело, мы будем свободны от клятвы, какую ты с нас взяла».

Коли ж ти розголосиш про цю нашу справу, ми будемо вільні від клятви, якою ти нас примусила поклястись.”

«Пусть будет так, как вы сказали!» — согласилась Рахав, расставаясь с ними. А когда они покинули Иерихон, она привязала к окну алый шнур.

Вона їм каже: “Гаразд, нехай буде по вашому.” І відпустила їх, і як вони пішли, прив'язала червону мотузку до вікна.

Лазутчики же отправились в горы и оставались там три дня, пока преследователи, безуспешно искавшие их повсюду, не вернулись в город.

Пішли ті і, прибувши в гори, просиділи там три дні, аж поки не повернулася погоня, що їх шукала скрізь по дорозі, але не найшла.

Лишь тогда они спустились с гор и переправились через реку. Возвратившись к Иисусу Навину, они рассказали ему обо всем, что произошло с ними.

Тоді оті два чоловіки, спустившися з гір, повернулися назад, перейшли (через Йордан), прийшли до Ісуса Навина і розповіли йому все, що їх спіткало.

«Воистину ГОСПОДЬ отдал нам13 всю эту землю! — сказали они. — И жители ее в страхе перед нами».

І сказали вони Ісусові: “Господь віддав нам у руки всю землю, а всі її мешканці отетеріли перед нами.”

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Шиттим (букв.: акации) — местность к востоку от Иордана, недалеко от реки, напротив Иерихона, где располагался стан израильтян; ср. Чис 33:49.

1 [2] — Возможно, Рахав была содержательницей ночлежного дома, дешевой гостиницы того времени.

6 [3] — Крыша дома на Ближнем Востоке обычно плоская и ночью использовалась для сна.

7 [4] — Букв.: люди.

9 [5] — Букв.: этой земли.

10 [6] — Или: Тростниковое море; или: море Суф; Син. пер.: Чермное море.

10 [7] — Букв.: подвергли заклятию. См. Чис 21:21−35.

11 [8] — Ср. Втор 4:39.

12 [9] — Букв.: к дому отца моего; то же в ст. 18.

12 [10] — Букв.: дайте верный знак.

16 [11] — Т. е. Рахав советует идти лазутчикам в противоположную от реки сторону, где их никто не подумает искать.

19 [12] — Букв.: кровь его будет на голове его.

24 [13] — Букв.: отдал в наши руки.

« 1 глава 3 глава »