Иисус Навин 2 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Из Шиттима1 Иисус Навин тайно отправил лазутчиками в Ханаан двух человек, дав им такой наказ: «Пойдите, разузнайте всё об этой земле, начав с Иерихона». Они пошли и в Иерихоне остановились на ночлег в доме продажной женщины по имени Рахав.2

І послав Ісус, син Нави́нів, із Ситті́му двох таємних виві́дувачів, говорячи: „Ідіть, розгляньте цей край та Єрихо́н“. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудни́ці, а ім'я́ їй Раха́в. І переночува́ли вони там.

Но царю Иерихона доложили: «Этой ночью сюда пришли какие-то израильтяне: они хотят разузнать всё о нашей стране».

І було донесено єрихо́нському царе́ві, говорячи: „Ось цієї но́чі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб ви́відати цей край“.

Тогда царь Иерихона послал к Рахав своих слуг с приказом: «Выдай людей, которые пришли к тебе и остановились в твоем доме, — они хотят разузнать всё о нашей стране!»

І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.

Но женщина успела спрятать обоих пришельцев и потому сказала в ответ: «Верно, ко мне заходили какие-то мужчины, но я не знала, откуда они.

А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

Когда в сумерках стали закрывать городские ворота, эти люди ушли, и я не знаю, куда. Поспешите за ними — наверняка вы догоните их!»

А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.

(А сама отвела пришельцев на кровлю3 и спрятала там под кучами разложенных стеблей льна.)

А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.

Слуги царя4 пустились на розыски лазутчиков по иорданской дороге и дошли до самого брода. Как только посланные царем вышли из города, ворота сразу же затворили.

А ті люди погналися за ними йорда́нською дорогою аж до бро́дів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

Прежде чем гости Рахав устроились на ночлег, она поднялась к ним на кровлю

І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

и сказала: «Я знаю, что ГОСПОДЬ отдал вам эту землю. Мы трепещем перед вами, да и все жители Ханаана5 боятся вас.

і сказала до тих людей: „Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі ме́шканці цього кра́ю умлівають зо страху перед вами.

Мы ведь слышали, что, когда вы покидали Египет, ГОСПОДЬ осушил на вашем пути Красное море.6 Знаем мы и о том, как вы поступили с двумя аморейскими царями, что правили в землях за Иорданом, — с Сихоном и Огом, которых вы уничтожили.7

Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що́ зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закля́ттям.

Услышали мы обо всём этом и пали духом. Никто не осмеливается противостоять вам, ведь ГОСПОДЬ, Бог ваш, на небе, вверху обитает, и на земле, внизу.8

І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в люди́ни зо стра́ху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небеса́х угорі́ й на землі долі!

Поклянитесь мне теперь ГОСПОДОМ, что проявите к моим родственникам9 такое же милосердие, какое я к вам проявила. Уверьте меня,10

А тепер присягніть мені Го́сподом, що як я вчинила з вами ми́лість, так зробите й ви ми́лість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

что вы пощадите моих родителей и моих братьев и сестер с их семьями и спасете всех нас от смерти!»

І зоставите при житті ба́тька мого, і матір мою, і братів моїх, і сесте́р моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти“.

«Мы ручаемся тебе своей жизнью, — заверили ее пришельцы, — если ты не выдашь дело наше! Когда же ГОСПОДЬ отдаст нам эту землю, мы окажем тебе милость и поступим с тобой честно».

І сказали їй ті люди: „Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передава́тиме нам оцей край, то ми вчинимо тобі милість та правду“.

Тогда Рахав помогла им спуститься из своего окна по веревке (ее дом был частью городской стены, и в этой стене она и устроила себе жилище)

І вона спустила їх шну́ром через вікно, бо дім її був у стіні́ місько́го му́ру, і в мурі вона жила́.

и сказала им: «Идите в горы,11 чтобы не столкнуться с преследователями, и скрывайтесь там три дня, пока они не вернутся в город, а потом идите своей дорогой».

І сказала вона їм: „Ідіть на го́ру, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не ве́рнеться пого́ня, а пото́му пі́дете своєю дорогою“.

Лазутчики предупредили Рахав, что будут свободны от клятвы, которую она с них взяла, если она не выполнит их условий:

І сказали до неї ті люди: „Ми будемо чисті від цієї прися́ги тобі, що ти заприсягла́ нас, якщо ти не вчиниш так.

«Когда мы придем в эту землю, — сказали они, — привяжи вот этот алый шнур к окну, через которое ты нас спустила. И собери в своем доме отца, мать, братьев и всех своих родственников.

Оце, як ми будемо вхо́дити до краю, то ти прив'яжеш шнурка́ з цієї нитки че́рвені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до до́му.

Но если кто-то из них выйдет за порог — он сам будет в ответе за свою жизнь,12 а нашей вины в его смерти не будет. Если же поднимут руку на кого-либо из тех, кто будет в твоем доме, то вина падет на нас.

І буде, — усі, хто вийде а дверей твого дому назо́вні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

И помни, если выдашь наше дело, мы будем свободны от клятвы, какую ты с нас взяла».

А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від прися́ги тобі, якою ти заприсягла нас“.

«Пусть будет так, как вы сказали!» — согласилась Рахав, расставаясь с ними. А когда они покинули Иерихон, она привязала к окну алый шнур.

А вона сказала: „Як ви сказали, нехай буде воно так“. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного су́каного шнурка́.

Лазутчики же отправились в горы и оставались там три дня, пока преследователи, безуспешно искавшие их повсюду, не вернулись в город.

І вони пішли, і вийшли на го́ру, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася пого́ня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

Лишь тогда они спустились с гор и переправились через реку. Возвратившись к Иисусу Навину, они рассказали ему обо всем, что произошло с ними.

І повернулися ті два му́жі, і зійшли з гори, і перейшли Йорда́н, і прийшли до Ісуса, сина Нави́нового, та й розповіли́ йому все, що їх спітка́ло.

«Воистину ГОСПОДЬ отдал нам13 всю эту землю! — сказали они. — И жители ее в страхе перед нами».

І сказали вони до Ісуса: „Справді Госпо́дь дав у нашу руку всю цю землю, а всі ме́шканці цього кра́ю омліли зо стра́ху перед нами“.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Шиттим (букв.: акации) — местность к востоку от Иордана, недалеко от реки, напротив Иерихона, где располагался стан израильтян; ср. Чис 33:49.

1 [2] — Возможно, Рахав была содержательницей ночлежного дома, дешевой гостиницы того времени.

6 [3] — Крыша дома на Ближнем Востоке обычно плоская и ночью использовалась для сна.

7 [4] — Букв.: люди.

9 [5] — Букв.: этой земли.

10 [6] — Или: Тростниковое море; или: море Суф; Син. пер.: Чермное море.

10 [7] — Букв.: подвергли заклятию. См. Чис 21:21−35.

11 [8] — Ср. Втор 4:39.

12 [9] — Букв.: к дому отца моего; то же в ст. 18.

12 [10] — Букв.: дайте верный знак.

16 [11] — Т. е. Рахав советует идти лазутчикам в противоположную от реки сторону, где их никто не подумает искать.

19 [12] — Букв.: кровь его будет на голове его.

24 [13] — Букв.: отдал в наши руки.

« 1 глава 3 глава »