Иисус Навин 8 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

И сказал ГОСПОДЬ Иисусу: «Не бойся и не малодушествуй! Поднимай все войско и отправляйся вместе с ним в поход на Ай. Знай, Я отдаю в твои руки и царя Ая, и его народ, город его и страну.

І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся й не лякайся, — візьми з собою ввесь військо́вий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і наро́д його, і місто його, і край його.

Поступите с Аем и царем его так же, как вы поступили с Иерихоном и его царем. Лишь скот и всё ценное1 можете взять себе. Устройте засаду за городом».

І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, — тільки здо́бич його та худобу його заберете собі. Постав собі за́сідку на місто позад нього“.

Поднял Иисус всё войско для похода на Ай. Отобрал он тридцать тысяч храбрых воинов и отправил их ночью

І встав Ісус та ввесь військо́вий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних воякі́в, та й послав їх уночі.

с таким приказом: «Устройте засаду с противоположной стороны от главных ворот, 2 за Аем. Не уходите слишком далеко от города, и пусть каждый из вас будет наготове.

І він наказав їм, говорячи: „Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, — не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.

А я со всеми остальными воинами подойду к городу, и когда жители Ая3 выйдут против нас, мы обратимся в бегство, как в прошлый раз.

А я та ввесь народ, що зо мною, при́йдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навпере́йми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.

Они будут преследовать нас, тешась мыслью, что израильтяне снова бегут от них, как в прошлый раз. Мы же будем отступать до тех пор, пока не выманим их из города. И когда мы побежим от них,

І вийдуть вони за нами, а ми відтя́гнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.

выйдите из засады и захватите город. ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдаст его в ваши руки.

А ви встанете з за́сідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.

Как только овладеете городом, подожгите его, как сказал ГОСПОДЬ. Вот мой вам наказ».

І станеться, як ви ві́зьмете місто, то підпа́лите місто огнем, — зробите за Господнім словом. Глядіть, — я вам наказав“.

Посланные Иисусом воины отправились и устроили засаду, расположившись между Бет-Элем и Аем, к западу от Ая. Иисус же оставался ночью в лагере среди воинов.

І послав їх Ісус, і пішли вони на за́сідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із за́ходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед наро́ду.

На рассвете Иисус собрал войско и повел его к Аю; сам он и старейшины Израиля шли во главе войска.

І встав Ісус рано вранці, і перегля́нув наро́д, і пішов він та Ізраїлеві старші́ перед наро́дом до Аю.

Когда воины под предводительством Иисуса подошли к Аю, они расположились перед городом и разбили стан на северной стороне Ая, так что между станом и Аем был овраг.

А всі вояки́, що були з ним, пішли під го́ру, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборува́ли з пі́вночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.

Иисус выбрал около пяти тысяч человек и устроил еще одну засаду между Бет-Элем и Аем, на той же западной стороне города.

І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як за́сідку між Бет-Елом та між Аєм з за́ходу міста.

Расположились израильтяне так, что главные их силы находились с северной стороны города, а тот отдельный отряд4 — с западной стороны. Иисус же ночью остановился в долине.

І розклав народ, увесь та́бір, що з пі́вночі міста, а задню частину його з за́ходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на сере́дину долини.

Царь Ая увидел израильтян и рано утром спешно вывел войско свое — жителей Ая, чтобы сразиться с Израилем в назначенном месте близ Иорданской долины.5 Но не подозревал царь, что по другую сторону города устроена засада.

І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навпере́йми Ізраїля на бій, він та ввесь його наро́д, на озна́чений час перед стен. А він не знав, що є за́сідка на нього з-позад міста.

Иисус и израильтяне, словно не выдерживая натиска, побежали в сторону пустыни.

А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.

Видя это, все, кто еще оставался в городе, присоединились к погоне и, преследуя Иисуса, отдалились от города.

А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддали́лися від міста.

И в Ае, и в Бет-Эле не осталось никого, кто не погнался бы за израильтянами. Устремившись в погоню, они оставили городские ворота открытыми.

І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоста́вили вони місто відчи́неним, та й гналися за Ізраїлем.

Тогда ГОСПОДЬ сказал Иисусу: «Подними копье,6 что ты держишь в руке, и укажи им на Ай, ибо Я отдаю этот город в твои руки». Иисус указал копьем, что было в его руке, на город,

І сказав Господь до Ісуса: „Простягни́ списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам“. І простягну́в Ісус списа́, що в руці його, до міста.

и, как только он это сделал, находившиеся в засаде тотчас поднялись из своего укрытия и ринулись вперед. Они ворвались в город, захватили его и немедля подожгли.

А за́сідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягну́в свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули́ його, і поква́пилися та й підпалили те місто огнем.

Оглянулись воины7 Ая и видят: дым над городом поднимается до небес. И не знали они, куда им бежать: вперед или назад. А израильтяне, что отступали к пустыне, вдруг повернули против своих преследователей.

І оберну́лися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.

Когда Иисус и израильтяне увидели, что город уже захвачен воинами, устроившими засаду, что над ним уже поднимается дым, они повернули обратно и напали на защитников Ая.

А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що за́сідка здобула́ те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.

С другой стороны на них устремились те, кто был в городе, так что жители Ая оказались в окружении — между двумя войсками израильскими. Израильтяне перебили всех — ни один не уцелел и не убежал.

А ті повихо́дили з міста навпере́йми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позоста́лося з них нікого, хто врятувався б чи втік.

А царя Ая взяли в плен живым и привели к Иисусу.

А айського царя вони схопи́ли живого, і привели́ його до Ісуса.

Когда же израильтяне8 уничтожили на поле битвы, в пустыне, всё войско Ая, которое преследовало их, поразили острием меча всех до единого, тогда возвратились израильтяне в Ай и истребили мечом остававшихся в нем.

І сталося, як покінчи́в Ізраїль забивати всіх айських ме́шканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попа́дали вони від ві́стря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його ві́стрям меча.

В тот день было убито двенадцать тысяч человек — жителей Ая, и мужчин, и женщин.

І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці.

Иисус не опускал руки своей, в которой держал копье, пока не были полностью уничтожены все жители Ая.9

А Ісус не опуска́в своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закля́ттям усіх айських ме́шканців.

Лишь скот и всё ценное, что было захвачено в городе, забрали себе израильтяне, по слову ГОСПОДА, как Он повелел Иисусу.

Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізра́їль за словом Господа, що наказав був Ісусові.

Иисус сжег Ай, навеки превратив его в развалины. Они там и поныне.

І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.

А царя Ая он повесил на дереве,10 и тот висел до вечера. На закате, по приказу Иисуса, сняли мертвое тело с дерева,11 и бросили перед городскими воротами, и набросали над телом огромную груду камней. Она там и поныне.

А айського царя повісив на дереві аж до вечі́рнього ча́су. А коли сонце захо́дило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І наки́дали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.

После этого построил Иисус жертвенник ГОСПОДУ, Богу Израиля, на горе Гевал,12

Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Ева́л,

как заповедал израильтянам Моисей, слуга ГОСПОДЕНЬ, как записано в книге Закона Моисеева:13 жертвенник был сложен из цельных14 камней, которых не касалось никакое железное орудие. Израильтяне принесли на нем всесожжения ГОСПОДУ и жертвы благодарственные.

як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, — же́ртівника з ці́лого каміння, що над ними не підіймали заліза. І прине́сли на ньому цілопа́лення для Господа, і прино́сили мирні жертви.

Иисус написал на тех камнях слова Закона Моисеева в присутствии всех израильтян.

І він написав там на тих каміннях ві́дписа Мойсеєвого Зако́ну, що той написав перед Ізраїлевими синами.

А все израильтяне вместе со своими старейшинами, распорядителями и судьями стояли по обе стороны ковчега, перед священниками, потомками Левия, которые носят ковчег Завета ГОСПОДНЯ. Были там и исконные израильтяне, и переселенцы: одна половина стояла у горы Геризим, а другая — у горы Гевал. Именно так повелел Моисей, слуга ГОСПОДЕНЬ, благословлять народ Израиля.

А ввесь Ізраїль, і старші́ його, і урядники, і су́дді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як прихо́дько, так і тубі́лець, — половина його навпроти гори Ґарізі́м, а половина його навпроти гори Ева́л, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.

Потом Иисус прочитал вслух все слова Закона, включая благословения и проклятия, записанные в этой книге.15

А по́тім він читав усі слова́ того Зако́ну, благослове́ння та прокля́ття, усе так, як написано в Зако́ні.

Не было упущено ни слова: всё, что заповедал Моисей, было прочитано Иисусом перед собравшимися израильтянами, в числе которых были и женщины, и дети, и переселенцы, что жили среди них.

Не було сло́ва зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма́ зборами Ізраїля, і жіно́к, і дітей, і прихо́дька, що ходить серед них.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: добычу; то же в ст. 27.

4 [2] — С западной стороны города. Главные ворота города, очевидно, были на восточной стороне. Основной лагерь израильтян располагался на северо-востоке от города.

5 [3] — Букв.: они.

13 [4] — Друг. возм. пер.: край (войска); букв.: пята.

14 [5] — Или: Аравы — географическое название, пустыня на юге Палестины.

18 [6] — Или: изогнутый меч; то же в ст. 26.

20 [7] — Букв.: люди / мужчины; то же и ст. 21.

24 [8] — Букв.: Израиль, то же ниже в этом стихе и ст. 33.

26 [9] — Или: пока он не предал заклятию всех жителей Ая.

29 [10] — Друг. возм. пер.: посадил на кол.

29 [11] — Ср. Втор 21:22,23.

30 [12] — Предписания Моисея, которые Иисус Навин в точности выполнил, описаны во Втор 27:1−8. Горы Гевал и Геризим располагались примерно в 32 км на севере от Ая, неподалеку от города Шехема. Между праотцами израильтян, обновивших Завет, и жителями Шехема существовали давние связи, начиная от Авраама (Быт 12:6,7) и Иакова (Быт 33:18; Быт 34:1−31). Возможно, это обстоятельство служит некоторым объяснением того, как израильтяне смогли спокойно расположиться в окрестностях Шехема, по всей видимости, еще до того, как город был взят. Упоминание того, что при обновлении Завета присутствовали и переселенцы, вероятно, указывает на то, что некоторые из жителей Шехема добровольно перешли на сторону израильтян (ср. Исх 12:38). Исследователи расходятся во мнениях относительно времени и места описываемых здесь событий.

31 [13] — См. Втор 11:26−32 и 27:2,3.

31 [14] — Или: неотесанных; ср. Исх 20:25.

34 [15] — См. 1:8 и Втор 28:61; Втор 31:11.

« 7 глава 9 глава »