Иисус Навин 6 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

И сказал тогда ГОСПОДЬ Иисусу: «Вот Я отдаю в твои руки весь Иерихон, вместе с царем его и храбрыми воинами.

А Єрихо́н замкнувся, і був за́мкнений зо страху перед Ізраїлевими синами, — ніхто не вихо́див і не вхо́див.

Шесть дней подряд, один раз в день все ваши воины должны совершать обход вокруг города.

І сказав Господь до Ісуса: „Ось, Я дав у твою ру́ку Єрихо́н та царя його, сильних вояків.

Пусть при этом семь священников несут перед ковчегом семь рогов,1 идя впереди. А на седьмой день совершите обход вокруг города семь раз, и каждый священник пусть трубит в рог.

І обі́йдете навколо це місто, всі вояки́, — о́бхід навко́ло міста один раз. Так зробиш шість день.

Как только священники затрубят в рога и вы услышите этот трубный звук, пусть все воины2 издадут боевой клич. Рухнет тогда городская стена, и всё войско ворвется в город, каждый воин прямо с той стороны, где он стоит ».

А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих ро́гів перед ковчегом. А сьомого дня обі́йдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у ро́ги.

Собрал Иисус Навин священников и сказал им: «Поднимите ковчег Завета, и пусть семеро из вас пойдут перед ковчегом ГОСПОДНИМ, неся семь рогов».

І станеться, коли засурми́ть бара́нячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми́, а ввесь народ крикне гучни́м криком, то мур цього міста впаде́ на своєму місці, а народ уві́йде кожен перед себе“.

А воинам своим он сказал: «Идите вокруг города, а перед ковчегом ГОСПОДНИМ пусть идет отряд вооруженных воинов!»

І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: „Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім су́рем із баранячих ро́гів перед Господнім ковчегом“.

И когда сказал это Иисус, семь священников, несших перед ковчегом ГОСПОДА семь рогов, пошли вперед, трубя. Ковчег Завета ГОСПОДНЕГО несли за ними.

А до народу сказав: „Підіть, обійдіть навколо це місто, а озбро́єний пі́де перед Господнім ковчегом“.

Передовой отряд воинов шел перед трубившими священниками, и за ковчегом следовал другой отряд, при этом всё время трубили рога.

І сталося, як Ісус сказав це наро́дові, то сім священиків, що не́сли сім су́рем із баранячих рогів, ішли та сурми́ли в ці су́рми, а ковчег Господнього заповіту йшов за ними.

Но воинам своим Иисус повелел: «Клича боевого не издавайте, пусть даже голоса вашего не будет слышно, ни слова не говорите до того дня, пока не прикажу вам, и вот тогда во весь голос кричите».

А озбро́єні йшли перед священиками, що сурми́ли в роги, а ві́йсько заднє йшло за ковчегом. І все сурми́ли в су́рми.

Так понесли они ковчег ГОСПОДЕНЬ вокруг города и обошли Иерихон один раз, а затем возвратились в свой стан на ночлег.

А народові Ісус наказав, говорячи: „Не будете кричати, і не дасте почути вашого голосу, і не вийде слово з ваших уст аж до дня, коли я скажу́ вам: Закричіть! І ви закричите́“.

На другой день Иисус встал рано поутру, и священники вновь понесли ковчег Завета Господня.

І Господній ковчег пішов навколо міста, — обійшов один раз. І ввійшли до табо́ру, та й ночували в табо́рі.

Семь священников, как и прежде, несли перед ковчегом ГОСПОДНИМ семь рогов и трубили в них. Перед ними шел передовой отряд воинов, а остальные — позади ковчега ГОСПОДНЯ, при этом всё время трубили рога.

І встав Ісус рано вранці, і поне́сли священики Господнього ковчега.

Во второй день израильтяне так же обошли город, как и в первый, и после того возвратились в свой стан. Так делали они шесть дней подряд.

А сім священиків, що не́сли сім су́рем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом, ішли та все сурми́ли в сурми, а озбро́єні йшли перед ними, а ві́йсько заднє йшло за Господнім ковчегом. І все сурми́ли в су́рми.

На седьмой же день поднялись они на рассвете и семь раз обошли город. (Только в седьмой день обошли они город семь раз.)

І обійшли навколо міста другого дня один раз, та й вернулися до табо́ру. Так зробили шість день.

В седьмой раз, когда священники затрубили в рога, Иисус воззвал ко всему войску: «Поднимите боевой клич! Отдал вам ГОСПОДЬ этот город!

І сталося сьомого дня, і повставали вони рано вранці, як схо́дила ра́ння зоря́, і обійшли навколо міста за тим при́писом сім раз. Тільки того дня обійшли місто навколо сім раз.

Но помните, Иерихон: город и всё, что в нем, — заклятию ГОСПОДНЕМУ предан: он должен быть уничтожен!3 В живых оставьте только Рахав, продажную женщину, и всех, кто в доме ее, потому что она укрыла посланников наших.

І сталося, коли сьо́мого ра́зу засурми́ли священики в су́рми, то Ісус сказав до народу: „Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!

Сами же остерегайтесь всего, что заклятию предано, ведь если возьмете что-либо заклятое, оно обернется против вас: и себя на погибель обречете, и на стан израильский навлечете беду.

І станеться це місто закляттям, — воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудни́ця Раха́в буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.

А серебро и золото, предметы медные и железные — всё это должно быть посвящено ГОСПОДУ, всё должно войти в сокровищницу Его».

Та тільки стережіться закля́того, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли́ з заклятого, і щоб тим не завели́ Ізраїлевого табо́ру під закляття, і не довели́ його до нещастя.

Пронесся по войску клич, когда затрубили священники в рога. Лишь только услышали воины этот трубный звук, они вновь подняли боевой клич, и рухнула стена. Устремились тогда воины в город, каждый со своей стороны, и захватили его;

А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, — це святість для Господа, воно вві́йде до Господньої скарбни́ці“.

жителей города и всё, что в нем было, полностью уничтожили, предав заклятию: мужчин и женщин, малых и старых, вместе с их быками, овцами, козами и ослами — всех истребили мечом.

І закричав народ, і засурми́ли в су́рми. І сталося, як народ почув голос сурми́, і закричав народ гучни́м криком, то впав мур на своє́му місці, а народ увійшов до міста, кожен перед се́бе. І здобули́ вони те місто.

А двум лазутчикам, что ходили в ту страну на разведку, Иисус сказал: «Ступайте в дом той продажной женщины и сдержите свою клятву: выведите ее и всех, кто будет с ней, из дома».

І зробили вони закляттям усе, що в місті, — від чоловіка й аж до жінки, від юнака́ й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібно́ї худоби, і осла, — усе зни́щили ві́стрям меча́.

Те юноши-лазутчики зашли в ее дом и вывели из него Рахав вместе с ее отцом, матерью, братьями и всеми домочадцами. Вывели они всю эту семью из города и разместили неподалеку от стана израильского.

А до двох тих людей, що виві́дували край, Ісус сказав: „Увійдіть до дому тієї жінки блудни́ці, і ви́ведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були́ їй“.

Город же и всё, что было в нем, воины израильские сожгли дотла, оставив лишь серебро и золото, предметы медные и железные, которые отнесли в сокровищницу Храма ГОСПОДНЕГО.4

І ввійшли юнаки́, виві́дувачі, і вивели Раха́в, і ба́тька її, і матір її, і братів її, і все, що її, і всі ро́ди її вивели й умістили поза Ізраїлевим табо́ром.

Лишь Рахав, и семью ее, и всех ее домочадцев оставил Иисус в живых, ведь укрыла она тех, кого отправил он осмотреть Иерихон (по сей день живут они5 среди израильтян).

А місто та все, що в ньому, спалили огнем. Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбни́ці Господнього дому.

В то время изрек Иисус такое проклятье: «Проклят перед ГОСПОДОМ будет тот, кто решит отстроить сей город Иерихон: первенцем своим поплатится, заложив основание его, сыном младшим — поставив городские ворота».

А блудни́цю Раха́в, і дім її батька, і все, що її, Ісус позоставив при житті. І осіла вона серед Ізраїля, і так є аж до цього дня, бо сховала була послів, яких послав був Ісус ви́відати Єрихо́н.

ГОСПОДЬ был с Иисусом, и слух о нем разнесся по всей земле той.

І того ча́су заприсягнув Ісус, говорячи: „Прокля́тий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбуду́є це місто Єрихо́н, — на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його́“.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Евр. шофар — духовой инструмент из бараньего рога; то же в ст. 4, 5, 6, 8, 13.

4 [2] — Букв.: народ; то же в ст. 6, 9, 15, 19.

16 [3] — Заклятие (евр. херем) влекло за собой всецелое посвящение Богу. По законам о заклятии (Лев 27:28,29; Втор. 13:15; 20:17,18) всё живое, от человека до скота, предавали смерти, а всё прочее истреблялось или передавалось в Святилище. Из библейских и внебиблейских сообщений известно о моральном и религиозном разложении жителей Ханаана того периода. (См. Втор 20:17,18.)

23 [4] — Букв.: Дома Господнего — обычно так называли Иерусалимский Храм, возможно, здесь это название относится к переносному Святилищу, Скинии.

24 [5] — Букв.: живет она.

« 5 глава 7 глава »