Иисус Навин 6 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

И сказал тогда ГОСПОДЬ Иисусу: «Вот Я отдаю в твои руки весь Иерихон, вместе с царем его и храбрыми воинами.

Єрихон зачинився і замкнувся кріпко перед синами Ізраїля; ніхто не виходив, ані не входив до нього.

Шесть дней подряд, один раз в день все ваши воины должны совершать обход вокруг города.

І сказав Господь Ісусові: “Ось даю тобі в руки Єрихон і його царя та його сильних войовників.

Пусть при этом семь священников несут перед ковчегом семь рогов,1 идя впереди. А на седьмой день совершите обход вокруг города семь раз, и каждый священник пусть трубит в рог.

Ви всі, здатні до війни, обійдете навкруги міста один раз; і так робитимете шість днів.

Как только священники затрубят в рога и вы услышите этот трубный звук, пусть все воины2 издадут боевой клич. Рухнет тогда городская стена, и всё войско ворвется в город, каждый воин прямо с той стороны, где он стоит ».

Сім священиків нехай несуть перед кивотом сім сурем з баранячого рогу, а дня сьомого обійдете сім разів навкруги міста, й нехай священики засурмлять.

Собрал Иисус Навин священников и сказал им: «Поднимите ковчег Завета, и пусть семеро из вас пойдут перед ковчегом ГОСПОДНИМ, неся семь рогов».

Як же засурмлять у баранячий ріг, то ввесь люд, як тільки почує знак трубний, хай кликне сильним окликом, і мури міста впадуть на землю, і народ увійде до нього там, де хто стояв.”

А воинам своим он сказал: «Идите вокруг города, а перед ковчегом ГОСПОДНИМ пусть идет отряд вооруженных воинов!»

І покликав Ісус Навин священиків і сказав їм: “Візьміть кивот завіту, а сім священиків нехай несуть сім труб з баранячого рогу перед ковчегом Господнім.”

И когда сказал это Иисус, семь священников, несших перед ковчегом ГОСПОДА семь рогов, пошли вперед, трубя. Ковчег Завета ГОСПОДНЕГО несли за ними.

А до народу він сказав: “Ідіть наперед і обійдіть навколо міста; збройні ж перед кивотом Господнім.”

Передовой отряд воинов шел перед трубившими священниками, и за ковчегом следовал другой отряд, при этом всё время трубили рога.

І так воно сталось, як наказав Ісус народові; сім же священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів, виступили перед Господом і засурмили, а кивот Господнього завіту йшов за ними.

Но воинам своим Иисус повелел: «Клича боевого не издавайте, пусть даже голоса вашего не будет слышно, ни слова не говорите до того дня, пока не прикажу вам, и вот тогда во весь голос кричите».

Збройні ж ішли перед священиками, що сурмили, а ті, що тяглися ззаду, йшли за ковчегом і, йдучи, сурмили.

Так понесли они ковчег ГОСПОДЕНЬ вокруг города и обошли Иерихон один раз, а затем возвратились в свой стан на ночлег.

І повелів Ісус народові: “Не вигукуйте, щоб і голосу вашого не було чути й щоб ні пари з уст ваших, поки я не повелю вам: Гукайте! — тоді й видайте бойовий оклик.”

На другой день Иисус встал рано поутру, и священники вновь понесли ковчег Завета Господня.

Ісус обвів ковчег Господній один раз навколо міста, й потім повернулись у табір і там переночували.

Семь священников, как и прежде, несли перед ковчегом ГОСПОДНИМ семь рогов и трубили в них. Перед ними шел передовой отряд воинов, а остальные — позади ковчега ГОСПОДНЯ, при этом всё время трубили рога.

Устав Ісус рано-вранці, і священики взяли ковчег Господній.

Во второй день израильтяне так же обошли город, как и в первый, и после того возвратились в свой стан. Так делали они шесть дней подряд.

Сім священиків, що несли сім сурем з баранячих рогів, ішло перед кивотом Господнім та, йдучи, все трубили в труби, а збройні йшли перед ними; ті ж, що сунули ззаду, йшли за кивотом Господнім і, йдучи, сурмили.

На седьмой же день поднялись они на рассвете и семь раз обошли город. (Только в седьмой день обошли они город семь раз.)

Отаким робом на другий день обійшли вони один раз навколо міста і повернулись у табір. Так чинили вони шість днів.

В седьмой раз, когда священники затрубили в рога, Иисус воззвал ко всему войску: «Поднимите боевой клич! Отдал вам ГОСПОДЬ этот город!

Сьомого ж дня встали вони рано, коли займалося на зорю, та й обійшли звичайним робом сім разів навколо міста; тільки цього дня обійшли вони сім разів навколо міста.

Но помните, Иерихон: город и всё, что в нем, — заклятию ГОСПОДНЕМУ предан: он должен быть уничтожен!3 В живых оставьте только Рахав, продажную женщину, и всех, кто в доме ее, потому что она укрыла посланников наших.

А за сьомим разом засурмили священики, й Ісус сказав людям: “Гукайте! бо Господь дав вам місто.

Сами же остерегайтесь всего, что заклятию предано, ведь если возьмете что-либо заклятое, оно обернется против вас: и себя на погибель обречете, и на стан израильский навлечете беду.

І нехай місто, саме воно з усім, що є в ньому, буде знищене для Господа. Живою зостанеться тільки Рахав блудниця й усі, що з нею в хаті, бо вона переховала посланців, що їх ми були послали.

А серебро и золото, предметы медные и железные — всё это должно быть посвящено ГОСПОДУ, всё должно войти в сокровищницу Его».

Самі ж ви бережіться добре забороненого, щоб, бува, не накликали на себе прокляття, взявши що з забороненого, та не підвели табір Ізраїля під анатему й не навели на нього якогось лиха.

Пронесся по войску клич, когда затрубили священники в рога. Лишь только услышали воины этот трубный звук, они вновь подняли боевой клич, и рухнула стена. Устремились тогда воины в город, каждый со своей стороны, и захватили его;

Все срібло й золото й увесь мідний та залізний посуд нехай буде посвячений Господеві й увійде в Господню скарбницю.”

жителей города и всё, что в нем было, полностью уничтожили, предав заклятию: мужчин и женщин, малых и старых, вместе с их быками, овцами, козами и ослами — всех истребили мечом.

І закричав народ, і засурмили. А як почув народ звук трубний, ще дужче закричав, і впали мури міста на землю, й народ запопався дертися в місто, кожен прямо перед собою, й захопили місто.

А двум лазутчикам, что ходили в ту страну на разведку, Иисус сказал: «Ступайте в дом той продажной женщины и сдержите свою клятву: выведите ее и всех, кто будет с ней, из дома».

І знищили вони вістрям меча, як анатему, все, що було в місті, чоловіків і жінок, і молодих і старих, волів, овець і ослів.

Те юноши-лазутчики зашли в ее дом и вывели из него Рахав вместе с ее отцом, матерью, братьями и всеми домочадцами. Вывели они всю эту семью из города и разместили неподалеку от стана израильского.

Обом же розглядачам краю звелів Ісус: “Ідіть у хату до блудниці й, як заприсяглися ви їй, виведіть звідти жінку з усім, що їй належить.”

Город же и всё, что было в нем, воины израильские сожгли дотла, оставив лишь серебро и золото, предметы медные и железные, которые отнесли в сокровищницу Храма ГОСПОДНЕГО.4

Увійшли ті молоді розглядачі й вивели Рахав з батьком її та матір'ю, з її братами й з усім, що їй належало, та й усю її рідню вивели вони й лишили поза ізраїльським табором.

Лишь Рахав, и семью ее, и всех ее домочадцев оставил Иисус в живых, ведь укрыла она тех, кого отправил он осмотреть Иерихон (по сей день живут они5 среди израильтян).

Місто ж і все, що було в ньому, спалили; тільки срібло та золото та мідний і залізний посуд віддали в скарбницю Господнього дому.

В то время изрек Иисус такое проклятье: «Проклят перед ГОСПОДОМ будет тот, кто решит отстроить сей город Иерихон: первенцем своим поплатится, заложив основание его, сыном младшим — поставив городские ворота».

А Рахав блудницю, родину її батька і все, що було в неї, зоставив Ісус живими, і пробуває вона серед Ізраїля й досі, бо переховала вона вивідувачів, що був послав Ісус розстежити Єрихон.

ГОСПОДЬ был с Иисусом, и слух о нем разнесся по всей земле той.

Того часу проголосив Ісус таке прокляття: “Проклятий хай буде перед Господом той, хто зважиться відбудувати це місто. Він заснує його на первородному своєму, а на наймолодшому поставить його браму.”

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Евр. шофар — духовой инструмент из бараньего рога; то же в ст. 4, 5, 6, 8, 13.

4 [2] — Букв.: народ; то же в ст. 6, 9, 15, 19.

16 [3] — Заклятие (евр. херем) влекло за собой всецелое посвящение Богу. По законам о заклятии (Лев 27:28,29; Втор. 13:15; 20:17,18) всё живое, от человека до скота, предавали смерти, а всё прочее истреблялось или передавалось в Святилище. Из библейских и внебиблейских сообщений известно о моральном и религиозном разложении жителей Ханаана того периода. (См. Втор 20:17,18.)

23 [4] — Букв.: Дома Господнего — обычно так называли Иерусалимский Храм, возможно, здесь это название относится к переносному Святилищу, Скинии.

24 [5] — Букв.: живет она.

« 5 глава 7 глава »