Иисус Навин 5 глава

Книга Иисуса Навина
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Услышали цари аморейские, чьи владения к западу от Иордана, и все цари ханаанские, что жили у Средиземного моря, что ГОСПОДЬ иссушил Иордан перед израильтянами, чтобы дать им переправиться через реку. И впали они в глубокое отчаяние, и лишились всякого мужества1 перед израильтянами.

І сталося, коли аморейські царі, які були на другому боці Йордану, і царі Фінікії, які біля моря, почули, що Господь Бог висушив перед ізраїльськими синами, коли вони переходили, ріку Йордан, то розтанули їхні розуми, і вони сповнилися жахом, і не було в них жодного здорового глузду перед обличчям ізраїльських синів.

В то время повелел ГОСПОДЬ Иисусу: «Сделай кремнёвые ножи и соверши обрезание израильтян, как это некогда было».2

У цей же час Господь сказав Ісусові: Зроби собі кам’яні ножі з гострого каменя і, облаштувавшись, зроби обрізання ізраїльським синам.

Иисус сделал кремнёвые ножи и совершил обрезание израильтян у холма Аралот.3

Тож Ісус зробив гострі кам’яні ножі, і зробив обрізання ізраїльським синам на місці, що називається Могила крайніх плотей.

Иисус должен был совершить обрезание по той причине, что все мужчины, вышедшие из Египта в зрелом возрасте, способные к войне, умерли в пустыне во время скитаний.

У такий спосіб Ісус очистив ізраїльських синів, які народилися в дорозі та які були з тих, котрі необрізаними вийшли з Єгипту, —

Те, что вышли из Египта, были обрезаны, а те, кто родился после исхода из Египта, во время скитания в пустыне, обрезаны не были.

цим усім Ісус зробив обрізання.

Сорок лет скитались израильтяне по пустыне — и не осталось в живых никого из всего народа, способных к войне мужчин, вышедших из Египта и не послушавших ГОСПОДА. Поклялся ГОСПОДЬ, что не увидят они земли, источающей молоко и мед, той земли, которую Он клятвенно обещал их праотцам отдать в наследство потомкам.

Адже сорок два роки Ізраїль ходив у Мадваритській пустелі, тому необрізаними були більшість їхніх воїнів, які вийшли з Єгипетської землі, ті, котрі не послухалися Божих заповідей, про яких і вирішив, що вони не побачать тієї землі, про яку поклявся Господь їхнім батькам, що дасть її їм, — землю, що тече молоком і медом.

Вместо умерших Господь взрастил сыновей их, которым и сделал обрезание Иисус: в пути оно не делалось, потому они и были еще не обрезаны.

Тож замість цих людей Він поставив їхніх синів, яким Ісус зробив обрізання, тому що вони в дорозі були необрізані.

Когда совершено было обрезание всего народа, все оставались на месте, в стане, пока не выздоровели те, кто был обрезан.

А обрізавшись, вони мали відпочинок, перебуваючи тут у таборі, доки не видужали.

И сказал ГОСПОДЬ Иисусу: «Сегодня Я снял4 с вас позор Египта».5 Потому и поныне называется это место Гилгал.

І сказав Господь Ісусові, синові Навина: У сьогоднішній день Я зняв з вас приниження Єгипту. І він дав назву тій місцевості — Ґалґал.

Израильтяне разбили стан в Гилгале, а вечером четырнадцатого дня того же месяца праздновали Пасху6 на Иерихонской равнине.

А в чотирнадцятий день місяця звечора, на захід від Єрихона, на другому боці Йордану, на рівнині, ізраїльські сини звершили Пасху,

На следующий день после Пасхи они уже собирали зерно, выросшее в Ханаане,7 ели его поджаренным или пекли из него пресные лепешки.

вони їли прісне і нове із зерна землі. У цей день

Манна8 же исчезла на следующий день после того, как стали они есть пищу из выросшего в той земле зерна. И не было больше с тех пор манны у израильтян — в тот год они ели то, что выросло на ханаанской земле.

перестала падати манна після того, як вони їли з насіння землі, і більше не було манни для ізраїльських синів, а в той рік вони насолоджувалися плодами фінікійської околиці.

Однажды, находясь близ Иерихона, Иисус вдруг увидел, что перед ним стоит Некто9 с обнаженным мечом в руке. Иисус подошел к Нему и спросил: «Ты — один из нас или из врагов наших?»

І сталося, коли Ісус був у Єрихоні, то, підвівши очі, він побачив чоловіка, який стояв перед ним, а в його руці був оголений меч. Підійшовши, Ісус запитав його: Ти є наш, чи з наших ворогів?

Тот отвечал: «Нет, Я Вождь воинства ГОСПОДНЕГО и теперь пришел сюда». Тогда пал Иисус ниц, поклонившись Ему, и спросил: «Что повелит Владыка мой слуге Своему?»

А він відповів йому: Я — головний полководець Господнього війська, тепер я прийшов. Тож Ісус припав долілиць до землі й сказав йому: Володарю, що наказуєш твоєму слузі?

«Сними обувь свою, — отвечал ему Вождь воинства ГОСПОДНЕГО, — ибо место, на котором ты стоишь, свято». Иисус повиновался Ему.

І Господній головний полководець промовив до Ісуса: Зніми взуття з твоїх ніг, бо місце, на яке ти став, є святим!

Жители Иерихона закрыли городские ворота и заперли их, чтобы не допустить израильтян.10 Никто не мог ни войти в город, ни выйти из него.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: растаяло в них сердце, и дыхания в них не стало.

2 [2] — Букв.: вновь обрежь сынов Израилевых, во второй раз.

3 [3] — Евр. аралот — мн. ч. от слова орла — крайняя плоть.

9 [4] — Букв.: откатил; евр. глагол галал созвучен с названием местности Гилгал (круг).

9 [5] — Возможно, имеется в виду как позор египетского рабства, так и жизнь без обрезания, — поколение, обновившее Завет, Союз с Господом в Гилгале, с этого дня освобождается от позора своих рабов-родителей, а также от поношения за несоблюдение требования об обрезании.

10 [6] — Букв.: совершили Пасху. О Пасхе см. Исх 12:1−20.

11 [7] — Букв.: произведения земли той.

12 [8] — См. Исх 16 и примеч. к Исх 16:15.

13 [9] — Букв.: человек / муж — Иисус видит Незнакомца, Который довольно скоро объясняет, Кто Он такой (ст. 14, 15), и ободряет Иисуса: теперь он может вести свое земное войско на приступ города.

16 [10] — Букв.: перед сынами Израиля.

« 4 глава 6 глава »