1 Паралипоменон 19 глава

Первая книга Паралипоменон
Синодальный перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

После сего умер Наас, царь Аммонитский, и воцарился сын его вместо него.
 
І сталася просьле гэтага, што памер Нагаш, кароль сыноў Амонавых, і загаспадарстваваў сын ягоны замест яго.

И сказал Давид: окажу я милость Аннону, сыну Наасову, за благодеяние, которое отец его оказал мне. И послал Давид послов утешить его об отце его; и пришли слуги Давидовы в землю Аммонитскую, к Аннону, чтобы утешить его.
 
І сказаў Давід: «Выкажу я зычлівасьць Гануну Нагашонку, бо айцец ягоны зрабіў імне зычлівасьць». І паслаў Давід паслоў пацешыць яго па айцу ягоным. І прышлі слугі Давідавы да зямлі сыноў Амонавых, да Гануна, пацешыць яго.

Но князья Аммонитские сказали Аннону: неужели ты думаешь, что Давид из уважения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? Не для того ли пришли слуги его к тебе, чтобы разведать и высмотреть землю и разорить её?
 
І сказалі князі сыноў Амонавых Гануну: «Ты думаеш, Давід паважае айца твайго, што ён прыслаў пацяшыцеляў да цябе? Ці ня дзеля таго, каб прасачыць а зьнішчыць а выглядзець зямлю прышлі слугі ягоныя да цябе?»

И взял Аннон слуг Давидовых и обрил их, и обрезал одежды их наполовину, до чресл, и отпустил их.
 
Дык узяў Ганун служцоў Давідавых, і пагаліў іх, і абрэзаў адзецьці іхныя на палавіцу, да крэслаў, і адпусьціў іх.

И пошли они. И донесено было Давиду о людях сих, и он послал им навстречу, так как они были очень обесчещены; и сказал царь: останьтесь в Иерихоне, пока отрастут бороды ваши, и тогда возвратитесь.
 
І пайшлі яны. І наказалі Давіду празь людзёў гэтых, і ён паслаў ім наўпярэймы, бо яны былі вельма паганбены; і сказаў кароль: «Застаньцеся ў Ерыхоне, пакуль адрастуць барады вашы, і тады зьвернецеся».

Когда Аммонитяне увидели, что они сделались ненавистными Давиду, тогда послал Аннон и Аммонитяне тысячу талантов серебра, чтобы нанять себе колесниц и всадников из Сирии Месопотамской, и из Сирии Мааха, и из Сувы.
 
Як Амоняне абачылі, што яны сталі непахнючымі Давіду, тады паслаў Ганун а сынове Амонавы тысяча таланяў срэбра, каб наняць сабе цялежкі й коньнікаў з Араму Месопотамскага а з Араму Мааскага а з Цовы.

И наняли себе тридцать две тысячи колесниц и царя Мааха с народом его, которые пришли и расположились станом пред Медевою. И Аммонитяне собрались из городов своих и выступили на войну.
 
І нанялі сабе трыццаць дзьве тысячы цялежак і караля Мааха а люд ягоны. І прышлі яны і разьлягліся перад Медэваю. І сынове Амонавы зьберліся зь местаў сваіх, і прышлі на бітву.

Когда услышал об этом Давид, то послал Иоава со всем войском храбрых.
 
І пачуў Давід, і паслаў Ёава з усім войскам харобрых.

И выступили Аммонитяне и выстроились к сражению у ворот города, а цари, которые пришли, отдельно, в поле.
 
І выступілі сынове Амонавы, і зладзіліся на бітву ля брамы месцкае, а каралі, што прышлі, асобна ў полю.

Иоав, видя, что предстоит ему сражение спереди и сзади, избрал воинов из всех отборных в Израиле и выстроил их против Сириян.
 
Ёаў, бачачы, што будзе ў яго бітва сьпераду й адзаду, абраў з усіх выборных у Ізраелю і зладзіў супроці Араму.

А остальную часть народа поручил Авессе, брату своему, чтоб они выстроились против Аммонитян.
 
А засталую часьць люду паручыў Авішаю, брату свайму, каб яны зладзіліся супроці Амонян.

И сказал он: если Сирияне будут одолевать меня, то ты поможешь мне, а если Аммонитяне будут одолевать тебя, то я помогу тебе.
 
І сказаў ён: «Калі Арамляне будуць долець мяне, то ты паможаш імне; а калі сынове Амонавы будуць долець цябе, то я памагу табе.

Будь мужествен, и будем твёрдо стоять за народ наш и за города Бога нашего, — и Господь пусть сделает, что Ему угодно.
 
Пасіліся, і будзем цьверда стаяць за люд наш і за месты Бога нашага; а СПАДАР хай зробе, што Яму любя».

И вступил Иоав и люди, которые были у него, в сражение с Сириянами, и они побежали от него.
 
І прыступіў Ёаў а люд, што зь ім, да бітвы з Арамом; і яны ўцякалі ад яго.

Аммонитяне же, увидев, что Сирияне бегут, и сами побежали от Авессы, брата его, и ушли в город. И пришёл Иоав в Иерусалим.
 
А сынове Амонавы, бачачы, што Арамляне ўцякаюць, і самы ўцяклі ад Авішая, брата ягонага, і ўвыйшлі ў места. І прышоў Ёаў да Ерузаліму.

Сирияне, видя, что они поражены Израильтянами, отправили послов и вывели Сириян, которые были по ту сторону реки, и Совак, военачальник Адраазаров, предводительствовал ими.
 
І абачыў Арам, што яны разьбіты Ізраелям, і паслаў паслоў, і вывялі Арамлян, што былі на тым баку ракі, і Шофах, вайводца Гададэзэраў, перад імі.

Когда донесли об этом Давиду, он собрал всех Израильтян, перешёл Иордан и, придя к ним, выстроился против них; и вступил Давид в сражение с Сириянами, и они сразились с ним.
 
І наказалі Давіду, і ён зьбер усяго Ізраеля, перайшоў Ёрдан, і прышоў да іх, і прыгатаваўся на іх, і зладзіўся Давід супроці Арама на бітву, і біліся зь ім.

И Сирияне побежали от Израильтян, и истребил Давид у Сириян семь тысяч колесниц и сорок тысяч пеших, и Совака военачальника умертвил.
 
І ўцякалі Арамляне ад Ізраялян, і забіў Давід ув Арамлян сем тысячаў цялежкавых вояў, і сорак тысячаў пяхотных, і Шофаху, вайводцу, зрабіў сьмерць.

Когда увидели слуги Адраазара, что они поражены Израильтянами, заключили с Давидом мир и подчинились ему. И не хотели Сирияне помогать более Аммонитянам.
 
Як абачылі служцы Гададэзэравы, што іх паразілі Ізраяляне, дык зрабілі з Давідам мір і служылі яму. І не хацеў Арам болей ратаваць сыноў Амонавых .



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.