Иисус Навин 17 глава

Книга Иисуса Навина
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

И выпал жребий колену Манассии, так как он был первенец Иосифа. Махиру, первенцу Манассии, отцу Галаада, который был храбр на войне, достался Галаад и Васан.

А границі племені синів Манасії були особливими, адже він — первородний Йосифа: Махірові, первородному Манасії, батькові Ґалаада (оскільки був військовою людиною) — у Ґалаадітіді й у Васанітіді.

Достались уделы и прочим сынам Манассии, по племенам их, и сынам Авиезера, и сынам Хелека, и сынам Асриила, и сынам Шехема, и сынам Хефера, и сынам Шемиды. Вот дети Манассии, сына Иосифова, мужеского пола, по племенам их.

І було синам Манасії, які залишилися за їхніми родами: синам Єзера, синам Келеза, синам Єзіїла, синам Сихема, синам Офера і синам Симарієвим: це — мужі за їхніми родами.

У Салпаада же, сына Хеферова, сына Галаадова, сына Махирова, сына Манассиина, не было сыновей, а только дочери. Вот имена дочерей его: Махла, Ноа, Хогла, Милка и Фирца.

А в Салпаада, сина Офера, не було в нього синів, а лише дочки; ось це — імена дочок Салпаада: Маала, Нова, Еґла, Мелха і Терса.

Они пришли к священнику Елеазару и к Иисусу, сыну Навину, и к начальникам, и сказали: Господь повелел Моисею дать нам удел между братьями нашими. И дан им удел, по повелению Господню, между братьями отца их.

І стали вони перед священиком Елеазаром, перед Ісусом і перед князями, кажучи: Бог наказав через Мойсея дати нам спадок посеред наших братів! І дали їм через повеління Господа, жереб між братами їхнього батька.

И выпало Манассии десять участков, кроме земли Галаадской и Васанской, которая за Иорданом;

І їхній жереб випав від Анаси і рівнини Лавека з Ґалааду, що є на другому боці Йордану.

ибо дочери Манассии получили удел среди сыновей его, а земля Галаадская досталась прочим сыновьям Манассии.

Таким чином дочки синів Манасії отримали в спадок частку посеред їхніх братів. А ґалаадська земля була синам Манасії, які залишилися.

Предел Манассии идёт от Асира к Михмефафу, который против Сихема; отсюда предел идёт направо к жителям Ен-Таппуаха.

І були границі синів Манасії: Диланат, що є напроти синів Аната, і йде за границями до Яміна і Ясіва, до джерела Тафтота, —

Земля Таппуах досталась Манассии, а город Таппуах у предела Манассиина — сынам Ефремовым.

буде Манасії, а Тафет на границях Манасії — синам Єфрема.

Отсюда предел нисходит к потоку Кане, с южной стороны потока. Города сии принадлежат Ефрему, хотя находятся среди городов Манассии. Предел Манассии — на северной стороне потока и оканчивается морем.

Границі дійдуть до долини Карани, на південь до долини Яріїл, єфремської модрини між містом Манасії. Границя Манасії на півночі — до потоку, а її закінченням буде море.

Что к югу, то Ефремово, а что к северу, то Манассиино; море же было пределом их; к Асиру примыкали они с северной стороны и к Иссахару с восточной.

На півдні — Єфремові, а на півночі — Манасії, і море буде для них границею. До Асира сягатимуть їхні границі на півночі, а до Іссахара — на сході.

У Иссахара и Асира принадлежат Манассии Беф-Сан и зависящие от него места, Ивлеам и зависящие от него места, жители Дора и зависящие от него места, жители Ен-Дора и зависящие от него места, жители Фаанаха и зависящие от него места, жители Мегиддона и зависящие от него места, и третья часть Нафефа.

І Манасія буде мати в Іссахарі та в Асирі Ветсан і їхні поселення, і тих, які живуть в Дорі, та їхні поселення, і тих, які живуть у Маґеддо, і їхні поселення, і третина Нафети, і її поселення.

Сыны Манассиины не могли выгнать жителей городов сих, и Хананеи остались жить в земле сей.

Та сини Манасії не змогли вигубити ці міста, і Ханаанець почав жити в цій землі.

Когда же сыны Израилевы пришли в силу, тогда Хананеев сделали они данниками, но изгнать не изгнали их.

І сталося, що коли стали сильними ізраїльські сини, то зробили ханаанців підвладними, та щоб вигубити, не вигубили їх.

Сыны Иосифа говорили Иисусу и сказали: почему ты дал мне в удел один жребий и один участок, тогда как я многолюден, потому что так благословил меня Господь?

Якось сини Йосифа звернулися до Ісуса, запитуючи: Чому ти нам визначив один жереб і один наділ? Я ж є численний народ, і мене Бог поблагословив!

Иисус сказал им: если ты многолюден, то пойди в леса и там, в земле Ферезеев и Рефаимов, расчисти себе место, если гора Ефремова для тебя тесна.

А Ісус їм відповів: Якщо ти є численним народом, підіймайся в ліс і очисти для себе, якщо для тебе є тісною гора Єфрема!

Сыны Иосифа сказали: не останется за нами гора, потому что железные колесницы у всех Хананеев, живущих на долине, как у тех, которые в Беф-Сане и в зависящих от него местах, так и у тех, которые на долине Изреельской.

Вони ж сказали: Не вистачить нам гори Єфрема, до того ж в Ханаанця, який живе на ній, у Ветсані та в його поселеннях і в долині Єзраела, добірний кінь і залізо!

Но Иисус сказал дому Иосифову, Ефрему и Манассии: ты многолюден и сила у тебя велика; не один жребий будет у тебя:

Тоді Ісус сказав синам Йосифа: Якщо ти є численним народом і маєш велику силу, не буде тобі тільки один спадок,

и гора будет твоею, и лес сей; ты расчистишь его, и он будет твой до самого конца его; ибо ты изгонишь Хананеев, хотя у них колесницы железные, и хотя они сильны.

бо тобі буде ліс, адже є ліс, вичистиш його, і буде для тебе. А Ханаанця вигубиш! Хоч в нього є добірний кінь, але ти сильніший за нього!

« 16 глава 18 глава »