І.Навина 17 глава

Книга Ісуса Навина (Книга Єгошуї)
Переклад Куліша та Пулюя → Новый русский перевод

І поколїннє Манассієво осягнуло свою часть, бо він був перворідень у Йосифа. Махирові, перворідневі Манассієвому достався Галаад та Базан, бо він був воїн.

Таким был надел рода Манассии как первенца Иосифа. Махиру, первенцу Манассии, предку галаадитян, были выделены Галаад и Башан, потому что махириты были храбрыми воинами.

Осягли й инші потомки Манассіїні свою пайку родина за родиною: потомки дїтей Абнезерові, потомки Гелекові, потомки Асриїлеві, потомки Сехемові, потомки Геферові і потомки Семидині: Се мужські потомки Манассієві Йосифенкові родина за родиною.

Свои наделы были выделены и остальным людям из рода Манассии по их кланам — потомкам Авиезера, Хелека, Асриила, Шехема, Хефера и Шемида. Это потомки Манассии, сына Иосифа, мужского пола, по их кланам.

У Зелофгада ж, Геференка, Галааденка, Махиренка, Манассієнка, та не було синів, лиш дочки, а були вони на імя: Магла, Ноа, Хогла, Милка та Тирза.

У Целофхада, сына Хефера, сына Галаада, сына Махира, сына Манассии, не было сыновей, а были только дочери, которых звали Махла, Ноа, Хогла, Милка и Тирца.

І приступили вони перед Елеазара, сьвященника, та перед Йозуу Нуненка і перед князїв і промовили: Господь заповідав Мойсейові надїлити нам наслїддя між братами нашими.

Они пришли к священнику Элеазару, Иисусу, сыну Навину, и вождям и сказали: «Господь повелел Моисею дать нам удел между нашими братьями». И, по повелению Господа, Иисус дал им удел между братьями их отца.

От і впало Манассієві десять частин — окрім Галаад-землї і Базана, по тім боцї Йорданї:

На долю Манассии, кроме Галаада и Башана, которые к востоку от Иордана, пришлось десять участков земли,

Бо й дочки, потомки Манассіїні, осягли наслїддє між синами його; а Гилаад земля досталась иншим потомкам Манассієвим.

потому что дочери из рода Манассии получили удел наравне с сыновьями. А земля Галаада досталась остальным потомкам Манассии.

Ійшла ж гряниця Манассієва від Асира на Михметат, на схід сонця від Сихему; потім тягнулась гряниця праворуч до осадників Ен-Таппуахських.

Земли Манассии простирались от Асира до Микмефафа к востоку от Шехема. Их граница шла оттуда на юг, к жителям Эн-Таппуаха.

Земля ж Таппуах дісталась Манассії, а місто Таппуах на самій гряницї Манассїєвій допавсь Ефраїміям.

(Земля Таппуаха досталась Манассии, но сам Таппуах, что на границе Манассии, достался ефремитам.)

Далїй йде гряниця до Кана-річки, на полуднє від річки. Сї городи належать до Ефраїміїв, хоч лежать між містами Манассієвими, а потім іде гряниця Манассієва на північ від річки й кінець їй над морем.

Затем граница тянулась на юг к реке Кане. Города там принадлежали Ефрему, хотя находились среди городов Манассии. Затем граница Манассии проходила по северной стороне реки и заканчивалась у моря.

Що було на полуднї, те було Ефраїмове, а що на півночі, Манассієве, а море гряничить їх. На півночі ж гряничились вони з Асиром, а на сходї з Іссахаром.

Южная земля принадлежала Ефрему, северная — Манассии. Земли Манассии простирались до моря и граничили с Асиром на севере и с Иссахаром на востоке.

Ще ж належали до Манассії у Іссахара і Асира: Бет-Сан з його містами; Іблеам з його містами; осадники Ен-Дорські з їх містами; осадники Таанахські з їх селами; осадники Мегиддонські з їх селами і третя часть Нафета.

На землях Иссахара и Асира Манассии принадлежали Бет-Шеан и Ивлеам с окрестными поселениями, жители Дора, Эн-Дора, Таанаха и Мегиддо вместе с окрестными поселениями (третий это Нафеф).[46]

Манассії не здолїли однакож прогнати осадників названих городів; так вдалось Канаанїям задержатись у сїй країнї.

Сыны манассиины не смогли занять эти города, и на этой земле продолжали жить хананеи.

Як же вбились сини Ізраїля в потугу, зробили вони Канааніїв своїми данниками, а зовсїм повиганяти їх не повиганяли.

Но когда израильтяне окрепли, они подчинили себе хананеев, хотя не изгнали их полностью.

Тодї поставили Йосифії перед Ісусом таку річ: Як се дав ти менї тільки один жереб й одну частину в наслїдню державу, дарма що я налїчую в себе надто багато людей, бо Господь благословляє мене й досї?

Потомки Иосифа сказали Иисусу: — Почему ты дал нам в удел только один надел и один участок? Мы — многочисленный народ, и Господь обильно благословил нас.

І відказав їм Йозуа: Коли налїчуєш у себе надто багацько людей, так іди в лїси, та й прорубай собі просторонь у землї Ферезійській і Рафаїмській (велетенській), коли Ефраїм гори надто тїсні тобі.

— Если вы так многочисленны, — ответил Иисус, — и нагорья Ефрема для вас слишком тесны, то идите в леса и расчистите себе землю там, в стране ферезеев и рефаимов.

І промовили Йосифії: Не зможемо дістатись до гір, бо в усїх Канааніїв, що живуть на поділлї, є залїзні боєві колесницї, так у тих, що живуть у Бет-Сеані й його містах, як і в тих що живуть на Езреель-долинї.

Потомки Иосифа ответили: — Нагорий для нас мало, а у всех хананеев долины есть железные колесницы — как у тех, что в Бет-Шеане с его окрестными поселениями, так и у тех, что в долине Изреель.

І сказав Йозуа домові Йосифовому, Ефраїмові та Манассієві так: Ти налїчуєш багацько людей й вбивсь у велику потугу, так не тобі вдовольнятись однїм тільки жеребом.

Но Иисус сказал дому Иосифа — Ефрему и Манассии: — Вы многочисленны и очень сильны. У вас будет не только один надел,

Тобі бо й нагірня земля достанеться. Коли се гай, так мусиш вирубати його; тодї впаде тобі й пограничнє займище; мусиш бо повиганяти Канаанїїв, дарма що в їх залїзні колесницї і що вони потужні.

но и покрытые лесом нагорья. Расчистите их, и их крайние пределы будут вашими. Пусть у хананеев есть железные колесницы, и пусть они сильны — вы их прогоните.

Примечания:

Новый русский перевод

11 [46] — Смысл этого места в евр. тексте неясен.

« 16 глава 18 глава »