Бытие 50 глава

Первая книга Моисеева. Бытие
Cовременный перевод WBTC → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Иосиф очень горевал, когда Израиль умер. Обняв отца, он плакал над ним и целовал его.
 
І ўпаў Язэп на аблічча бацькі свайго, і плакаў над ім, і цалаваў яго.

И приказал он своим слугам — врачам подготовить тело отца, и те по-особому набальзамировали тело Иакова для погребения, по обычаю египтян,
 
І загадаў Язэп слугам сваім лекарам забальзамаваць бацьку ягонага; і забальзамавалі лекары Ізраіля.

подготавливая тело по-особому, египтяне выжидали сорок дней до погребения, а потом семьдесят дней скорбели об Иакове.
 
І прайшло сорак дзён, бо столькі вымагаецца дзён на бальзамаваньне. І плакалі па ім Эгіпцяне семдзясят дзён.

Когда же время скорби прошло, Иосиф обратился к придворным фараона и сказал: "Прошу вас, передайте фараону:
 
І мінулі дні плачу па ім, і прамовіў Язэп дому фараона, кажучы: «Калі я знайшоў ласку ў вачах вашых, скажыце, калі ласка, у вушы фараону, кажучы:

когда мой отец был при смерти, я дал ему обещание, что похороню его в земле Ханаанской: в той пещере, которую он приготовил для себя. Так позволь же мне пойти похоронить моего отца, а после этого я возвращусь к тебе".
 
“Бацька мой узяў з мяне прысягу, кажучы: "Вось, я паміраю. У магіле маёй, якую я выкапаў у зямлі Ханаан, там пахавай мяне". І цяпер я ўзыйду, і пахаваю бацьку свайго, і вярнуся”».

"Сдержи обещание, — сказал фараон, — иди и похорони своего отца".
 
І сказаў фараон: «Узыйдзі і пахавай бацьку твайго, як ён узяў у цябе прысягу».

И вот Иосиф пошёл хоронить отца, и с ним пошли все придворные фараона, все старейшины дома фараона и все старейшины Египта.
 
І ўзыйшоў Язэп хаваць бацьку свайго; і ўзыйшлі з ім усе слугі фараона, старшыні дому ягонага, і ўсе старшыні зямлі Эгіпецкай,

С Иосифом пошли вся его семья, его братья и все члены семьи его отца, только дети, овцы и скот остались в земле Гесем.
 
і ўвесь дом Язэпа, і браты ягоныя, і дом бацькі ягонага. Толькі дзяцей сваіх, і авечак сваіх, і валоў сваіх пакінулі ў зямлі Гашэн.

Народа было очень много, там были даже воины на колесницах и всадники.
 
І ўзыйшлі з ім таксама калясьніцы і вершнікі, і быў табар вельмі вялікі.

Они дошли до Горенгаатада к востоку от реки Иордан и там свершили по Израилю долгую погребальную службу, продолжавшуюся семь дней.
 
І прыйшлі яны ў Гарэн-Гаатад на другім баку Ярдану, і галасілі там галашэньнем вялікім і вельмі жалосным; і ўчыніў [Язэп] жалобу па бацьку сваім сем дзён.

Увидев погребальную службу в Горенгаатаде, обитатели земли Ханаанской сказали: "До чего же печальная служба у этих египтян!". Потому и называется то место Авель-мизраим
 
І ўбачылі жыхары зямлі той, Хананейцы, жалобу ў Гарэн-Гаатадзе, і сказалі: «Гэта вялікая жалоба ў Эгіпцянаў!» Дзеля гэтага назвалі імя яго: Абэль-Міцраім, які на другім баку Ярдану.

Так сыновья Израиля исполнили то, что он им завещал.
 
І зрабілі сыны [Якуба] з ім так, як ён загадаў ім.

Они отнесли его тело в Ханаан и похоронили в пещере у Махпелы, неподалеку от Мамре на поле, купленном Авраамом у Ефрона Хеттеянина. Авраам купил эту пещеру, чтобы иметь место для погребения.
 
І занесьлі яго сыны ягоныя ў зямлю Ханаан, і пахавалі яго ў пячоры на полі Махпэля, якую купіў Абрагам разам з полем на ўласнасьць на пахаваньне ў Эфрона Хета, насупраць Мамрэ.

Иосиф похоронил отца и вместе со всеми, кто был с ним, возвратился в Египет.
 
І вярнуўся Язэп пасьля пахаваньня ім бацькі свайго ў Эгіпет, ён і браты ягоныя, і ўсе, што ўзыходзілі з ім хаваць бацьку ягонага.

После смерти Иакова братья Иосифа стали опасаться, что Иосиф всё ещё разгневан на них за то, что они сделали много лет назад. "Может быть, Иосиф всё ещё ненавидит нас за то, что мы сделали", — говорили они
 
І бачылі браты Язэпа, што памёр бацька іхні, і сказалі: «А што, калі зьненавідзіць нас Язэп і адплочваючы, адплоціць нам за ўсё тое ліха, якое мы яму зрабілі?»

и послали сказать ему: "Отец перед смертью велел нам что-то передать тебе.
 
І загадалі яны сказаць Язэпу, кажучы: «Бацька твой загадаў перад сьмерцю сваёю, кажучы:

"Скажите Иосифу, — сказал он, — что я прошу его простить братьям зло, которое они ему причинили". И вот теперь мы просим тебя, Иосиф: прости нас, слуг Бога твоего отца, за то зло, что мы тебе причинили". Иосиф был очень опечален этим посланием и заплакал.
 
“Гэтак скажыце Язэпу: "Даруй, прашу, правіну братоў тваіх і грэх іхні, бо ліха зрабілі яны табе". І цяпер даруй, прашу, слугам Бога бацькі твайго”». І плакаў Язэп дзеля [гэтых] словаў да яго.

Братья пришли и низко поклонились ему, сказав: "Мы — слуги твои",
 
І прыйшлі таксама браты ягоныя, і ўпалі перад абліччам ягоным, і сказалі: «Вось, мы — слугі для цябе».

Иосиф же ответил: "Не бойтесь меня, я не Бог!
 
І сказаў ім Язэп: «Ня бойцеся! Хіба я замест Бога?

Правда, что вы замыслили против меня худое, но Бог назначил мне доброе, по промыслу Его я послужил к сохранению жизни множества людей, как и случилось до сего дня!
 
І вы надумалі ліха супраць мяне, але Бог надумаў гэта на дабро, каб зрабіць так, як ёсьць сёньня, каб захаваць жыцьцё народу вялікаму.

Так не бойтесь же, я позабочусь о вас и о ваших детях". И он успокоил их, говоря добрые слова.
 
І цяпер ня бойцеся, я буду карміць вас і дзяцей вашых». І суцяшаў іх, і прамаўляў да сэрцаў іхніх.

Иосиф жил в Египте с семьёй своего отца и прожил всего сто десять лет.
 
І пасяліўся Язэп у Эгіпце, ён і дом бацькі ягонага. І жыў Язэп сто дзесяць гадоў.

При жизни Иосифа у Ефрема родились дети и внуки, и у сына его Манассии родился сын по имени Макир. И дожил Иосиф до того, что увидел детей Макира.
 
І бачыў Язэп у Эфраіма сыноў да трэцяга пакаленьня, таксама сыны Махіра, сына Манасы, нарадзіліся на каленях Язэпа.

Когда Иосиф был близок к смерти, он сказал своим братьям: "Близок час моей смерти, но я знаю, что Бог позаботится о вас и выведет вас из этой страны. Бог приведёт вас в ту землю, которую обещал дать Аврааму, Исааку и Иакову".
 
І сказаў Язэп братам сваім: «Я паміраю, але Бог, наведваючы, наведае вас і выведзе вас з зямлі гэтай у зямлю, пра якую прысягаў Абрагаму, Ісааку і Якубу».

Потом Иосиф попросил свою семью, чтобы они дали ему обещание. "Обещайте мне, — сказал Иосиф, — что возьмёте с собой мои кости, когда Бог поведёт вас в ту новую землю".
 
І ўзяў Язэп прысягу ў сыноў Ізраіля, кажучы: «Бог, наведваючы, наведае вас, і вы вынясіце косткі мае адгэтуль».

Иосиф умер в Египте, когда ему было сто десять лет, его тело набальзамировали к погребению и положили в гроб в Египте.
 
І памёр Язэп, маючы сто дзесяць гадоў. І забальзамавалі яго, і палажылі ў дамавіну ў Эгіпце.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.