2 да Карынфянаў 11 глава

Другое пасланьне да Карынфянаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Под редакцией Кулаковых

 
 

О, калі б вы хоць крыху ўмілажаліліся з маёй неразумнасьці! Але вы і мілажальныя да мяне.
 
Хотелось бы мне, чтобы были терпимы вы к некоторому моему неразумию. Прошу вас, потерпите меня!

Бо я руплюся за вас руплівасьцю Божаю, таму што я заручыў вас з адзіным мужам, каб зьявіць Хрысту чыстаю дзевай.
 
Я-то ревную вас ревностью Божьей. Совершив обручение ваше с единственным Мужем, Христом, хочу вас представить Ему как чистую деву.

Але баючыся, каб, як зьмей хітрасьцю сваёй змусьціў Еву, так і вашыя думкі каб не панесьлі шкоды і вы ня збочылі ад прастаты і чысьціні ў Хрысьце.
 
Боюсь, правда, что как некогда Ева обольщена была хитростью змея, так и ваши умы1 могут быть совращены и отвлечены от безраздельной преданности2 Христу.

Бо, калі б хто прыйшоў і пачаў прапаведаваць другога Ісуса, якога мы не прапаведавалі, альбо калі б атрымалі іншага Духа, якога не атрымалі, альбо іншае Дабравесьце, якога ня прымалі, — дык вы былі б вельмі мілажальныя да таго.
 
Вы ведь почему-то охотно терпите, когда к вам приходит кто-то и проповедует другого Иисуса, не Того, какого мы проповедовали, и с готовностью принимаете иного духа, какого не принимали, или иную Благую Весть, какая вам не возвещалась.

Але я думаю, што я ні ў чым не адстаў ад тых «вышэйшых апосталаў»:
 
А я думаю, что ни в чем не уступаю «сверхапостолам».

хоць я і невук у слове, але не ў спазнаньні. Урэшце, мы ва ўсім дасканала вядомыя вам.
 
Я, может быть, и не преуспел в красноречии, но вовсе не чужд знания. Такими и являлись мы вам всегда и во всех случаях.

Ці зграшыў я тым, што прыніжаў сябе, каб узвысіць вас: бо без узнагароды вам прапаведаваў Дабравесьце Божае?
 
Впадал ли я в грех, когда, умаляя себя, дабы возвысить вас, возвещал вам Благую Весть Божию, не беря от вас ничего?

Другім цэрквам я нарабіў выдаткаў, бяручы зь іх утрыманьне на служэньне вам; і, калі быў у вас, хоць і трываў нястачу, нікому не дакучаў,
 
Я, можно сказать, обирал другие церкви, пользуясь их поддержкой3 для служения вам.

бо нястачы мае пакрылі браты, якія прыйшлі з Македоніі; ды і ва ўсім я стараўся і пастараюся ня быць вам цяжарам.
 
Даже когда я терпел нужду в дни моего пребывания у вас, и тогда не был никому в тягость: всем, чего недоставало мне, вполне обеспечили меня братья, пришедшие из Македонии. Я всегда старался и буду стараться впредь ничем вас не обременять.

Па праўдзе Хрыстовай ува мне скажу, што пахвала гэтая не адымецца ў мяне ў землях Ахаіі.
 
Нигде во всей4 Ахайе эта похвала не отнимется у меня, ручательство тому — истина Христова во мне.5

Чаму ж так раблю? Ці таму, што ня люблю вас? Богу вядома! Але як раблю, так і буду рабіць,
 
Почему же я так поступаю? Потому ли, что не люблю вас? Богу ведомо, что люблю.

каб ня даць прычыны тым, якія шукаюць поваду, каб яны, чым хваляцца, у тым аказаліся такімі самымі, як і мы.
 
Но поступаю и буду поступать так, чтобы не давать никакого повода тем, кто пользуется любым случаем, чтобы хвалиться, будто и они трудятся так же, как и мы.

Бо такія ілжэапосталы, падступныя работнікі, што ўдаюць зь сябе апосталаў Хрыстовых.
 
Это лжеапостолы: дела их коварны, они только выдают себя за6 апостолов Христовых.

І якое тут дзіва: бо сам сатана строіць зь сябе анёла сьвятла,
 
Оно и неудивительно: ведь и сам сатана принимает вид ангела света.

а таму не вялікая справа, калі і слугі ягоныя ўдаюць зь сябе слуг праведнасьці; але канец іхні будзе паводле дзеяў іхніх.
 
А потому нет в том ничего странного,7 что и слуги его надевают на себя личину служителей правды;8 таких, однако, и участь ждет по делам их.

Яшчэ скажу: хай не палічыць хто-небудзь мяне неразумным; а калі ня так, дык прымеце мяне, хоць якога неразумнага, каб і мне хоць крыху пахваліцца.
 
Про себя же самого скажу снова: никому, вообще-то, не следует считать меня на самом деле неразумным; но если для кого-то это не так, пусть хотя бы как неразумного примут меня, чтобы и мне можно было немного похвалиться.

Што скажу, тое скажу ня ў Госпадзе, а як бы ва ўтрапёнасьці, якая дадае мне адвагі хваліцца.
 
А об этой похвальбе своей9 я скажу, конечно, не по внушению Господа,10 но скажу как раз как неразумный.

Як многія хваляцца з прычыны цялеснай, так і я буду хваліцца.
 
Если уж многие своим мирским11 хвалятся, похвалюсь и я,

Бо вы, людзі разумныя, ахвоча церпіце неразумных,
 
ведь при всем том, что вы люди разумные, вы охотно идете на то, чтобы терпеть неразумных.

вы церпіце, калі хто вас панявольвае, калі хто аб’ядае, калі хто абірае, калі хто вас за нікчэмнасьць мае, калі хто б’е вас па твары.
 
Вы терпите даже тогда, когда вас порабощают, объедают, к рукам прибирают; терпите и высокомерных, терпите тех, кто бьет вас по лицу.

На сорам кажу, што на гэта ў нас неставала сілы; а калі хто мае адвагу хваліцца чым-небудзь, дык скажу зь неразуменьня, набяруся адвагі і я.
 
К стыду своему признаюсь, что в этом мы, конечно, уступили им!12 Так вот, оставаясь для вас неразумным, скажу: чем смеют хвалиться другие, тем смею хвалиться и я.

Яны Габрэі? і я. Ізраільцяне? і я. Насеньне Абрагамавае? і я.
 
Они евреи? Но ведь и я тоже. Израильтяне они? Израильтянин и я. Потомки13 Авраама?14 Его же потомок и я.

Хрыстовыя слугі? у неразуменьні кажу: я больш. Я намнога больш быў у працы, бязьмерна больш у ранах, больш у цямніцах і шмат разоў пры сьмерці.
 
Они Христовы служители? В безумии говорю: я — больше. Больше гораздо трудился я, били меня нещадно, больше бывал я в темницах, часто — при смерти.

Ад Юдэяў пяць разоў далі мне былі па сорак удараў без аднаго.
 
От иудеев пять раз получил я по сорок ударов (без одного),

тройчы мяне білі палкамі, аднойчы камянямі пабівалі, тры разы я цярпеў караблекрушэньне, ноч і дзень прабыў у бездані марской;
 
трижды палками бит, однажды — камнями. Три раза терпел я кораблекрушения, и был случай, когда ночь и день пропадал я15 в бушующем море.

шмат разоў быў у падарожжах, у небясьпеках на рэках, у небясьпеках ад разбойнікаў, у небясьпеках ад адзінапляменцаў, у небясьпеках ад язычнікаў, у небясьпеках у горадзе, у небясьпеках у пустыні, у небясьпеках на моры, у небясьпеках сярод фальшывых братоў,
 
Вечно скитаясь,16 я рисковал постоянно жизнью на реках и на разбойных дорогах; многое претерпел я от своего народа17 и от язычников; самым разным подвергся я испытаниям18 в городах и в пустынях, а также на море, много опасностей создали мне и лжебратья.

у працы і ў зьнемажэньні, часта ў недасыпаньні, у голадзе і смазе, часта ў посьце, на сьцюжы і ў галечы.
 
Дни за днями я проводил в трудах, изнурении, часто без сна; голод и жажда нередко томили меня, порою же я оставался и вовсе без пищи, в холоде и наготе.

Акрамя згаданых прыгодаў, у мяне штодзень зборы людзей, клопат за ўсе цэрквы.
 
Да и теперь, не говоря обо всем остальном, я каждодневно несу бремя забот о жизни всех церквей.

Хто зьнемагае, з кім бы і я не зьнемагаў? Хто ўпадае ў змусты, за каго б я не ўспалымняўся?
 
Всякий раз, когда кто-то слабеет духовно, не слабею ли я вместе с ним?19 И если вводят кого-то в грех, не горит ли всё во мне?

Калі мусова мне хваліцца, дык буду хваліцца нямогласьцю маёю.
 
Если уж приходится мне хвалиться, стану хвалиться немощью своей.

Бог і Айцец Госпада нашага Ісуса Хрыста, дабраславёны навекі, ведае, што я не маню.
 
Бог и Отец Господа Иисуса — да будет благословен Он вовеки! — знает, что не лгу я.

У Дамаску абласны правіцель цара Арэты пільнаваў горад Дамаск, каб схапіць мяне; і я ў кашы быў спушчаны з вакна па сьцяне і пазьбег ягоных рук.
 
Слаб я, скажем, был в Дамаске, когда наместник царя Ареты выставил стражу у ворот города, чтобы схватить меня.

Примечания:

 
 
Под редакцией Кулаковых
3  [1] — Букв.: мысли.
3  [2] — Букв.: от простоты [и чистоты] (в отношении к…).
8  [3] — Букв.: платой.
10  [4] — Букв.: в областях/странах.
10  [5] — Букв.: есть истина Христова во мне, что эта похвала не отнимется у меня.
13  [6] — Букв.: коварные работники, принимающие вид.
15  [7] — Букв.: великого.
15  [8] — Букв.: принимают вид служителей праведности.
17  [9] — Букв.: с такой уверенностью в похвале.
17  [10] — Букв.: скажу не по Господу/не по Господнему.
18  [11] — Букв.: по плоти.
21  [12] — Букв.: (на это) мы слабы!
22  [13] — Букв.: семя.
22  [14] — См. в Словаре Авраам.
25  [15] — Или: носило меня.
26  [16] — Букв.: часто в путешествиях.
26  [17] — Букв.: рода.
26  [18] — Фразами «я рисковал постоянно жизнью», «многое претерпел я» и «подвергся я испытаниям» передается одно и то же выражение: «подвергался опасности».
29  [19] — Или: кто слабеет, (с кем бы) и я не слабел?
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.