2 да Карынфянаў 12 глава

Другое пасланьне да Карынфянаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Под редакцией Кулаковых

 
 

Няма карысьці хваліцца мне; бо я прыйду да відзежаў і адкрыцьцяў Гасподніх.
 
Хотя, вообще-то, неполезно это, мне всё же придется хвалиться: я обращусь теперь к видениям и откровениям, которые получил от Господа.

Ведаю чалавека ў Хрысьце, які чатырнаццаць гадоў таму назад, — ці ў целе, ня ведаю, ці ня ў целе, ня ведаю: Бог ведае, — захоплены быў да трэйцяга неба.
 
Знаю я одного христианина.1 Четырнадцать лет назад (неизвестно мне, в теле или вне тела, не знаю, это только Богу ведомо) был он восхищен до третьего неба.2

І ведаю пра такога чалавека, — толькі ня ведаю — у целе, ці па-за целам: Бог ведае, —
 
Так вот, знаю, что этот самый человек (неизвестно, повторюсь, в теле или вне тела,3 Бог один это знает)

што ён быў узяты ў рай і чуў нявымоўныя словы, якіх чалавеку нельга пераказаць.
 
был вознесен в рай и слышал там такие слова, которые человеку и произносить-то невозможно, да и не должно.4

Такім чалавекам магу хваліцца; а сабою не пахвалюся, хіба што немачамі маімі.
 
Вот таким человеком готов я хвалиться. Собою же хвалиться не стану, разве что немощами своими.

Урэшце, калі захачу хваліцца, ня буду неразумны, бо скажу праўду; але я ўстрымліваюся, каб хто не падумаў пра мяне болей, чым колькі ўва мне бачыць, альбо чуе ад мяне.
 
Впрочем, если бы я и решился хвалиться собою, всё же не впал бы в безумие:5 я говорил бы истину. Но я воздерживаюсь от этого, чтобы никто не приписал бы мне больше того, что сам видит во мне и слышит от меня.

І каб я не заганарыўся нязвычайнасьцю адкрыцьцяў, дадзена мне джала ў плоць, пасланец сатаны, тлуміць мяне, каб я не ганарыўся.
 
Чтобы не превозносился я безмерным величием полученных мной откровений, дана мне в плоть мучительная заноза6 (посланник сатаны избивает меня). Это и удерживает меня от превознесения.

Тройчы маліў я Госпада за тое, каб адвёў яго ад мяне.
 
Трижды Господа я просил, чтоб избавил меня от сего,

Але Гасподзь сказаў мне: «досыць табе мілаты Маёй, бо сіла Мая зьдзяйсьняецца ў немачы». І таму я найбольш ахвоча буду хваліцца сваімі немачамі, каб жыла ўва мне сіла Хрыстовая.
 
но ответом мне было: «Довольно тебе благодати Моей, ибо сила [Моя] в полноте своей проявляется в тех, кто немощь свою осознал».7 Потому я и буду охотней всего хвалиться своими немощами, чтобы сила Христова пребывала во мне.

Таму і любасна мне ў немачах, у крыўдах, у нястачах, у ганеньнях, ва ўцісках за Хрыста: бо калі я нямоглы, тады моцны.
 
Вот и радуюсь8 ныне я немощам, унижениям, нужде, гонениям и притеснениям, ради Христа переносимым, ибо когда я немощен, тогда и силен.

Я дайшоў да неразумнасьці, хвалячыся: вы мяне да гэтага змусілі. Вам бы сьлед было хваліць мяне, бо я нічым ня горшы за тых «вышэйшых апосталаў», хоць я і нішто:
 
Хвалясь, я всё же дошел до безумия. Но вы сами подтолкнули меня к этому, при том, что вам самим и следовало позаботиться о моем добром имени,9 ведь я же ни в чем «сверхапостолам» не уступаю, даже если сам я ничто.

прыкметы апостала зьявіліся перад вамі ўсякім цярпеньнем, азнакамі, цудамі і сіламі.
 
А признаки истинного апостола, разве не дано вам было самим видеть их10 во всяком терпении, в разных знамениях, чудесах и великих свершениях?

Бо чаго вам нестае перад іншымі цэрквамі, дык хіба толькі таго, што сам я ня быў вам цяжарам? Даруйце мне такую віну.
 
Чего же тогда, спрашиваю я, недостает вам в сравнении с другими церквами? Не того ли только, что я ничем не обременял вас? Простите же мне эту «вину»!

Вось, трэйці раз я гатовы ісьці да вас, і ня буду вам цяжарам, бо я шукаю ня вашага, а вас. Ня дзеці павінны зьбіраць маёмасьць бацькам, а бацькі дзецям.
 
Вот и теперь, уже в третий раз, я готов прийти к вам и опять ничем не буду обременять вас, ибо мне не ваше нужно, а вы сами. Не дети ведь должны делать сбережения для родителей, а родители для детей.

Я ахвотна буду траціць сваё і зьнемагаць сябе за душы вашыя, нягледзячы на тое, што, вельмі моцна любячы вас, я меней любімы вамі.
 
Так и я с радостью буду тратить свое и не щадить ради вас своих сил. Если я так сильно люблю вас, неужели за это менее буду любим вами?

Але няхай будзе, што сам я ня вельмі вас абцяжарваў, але, як што я хітры, дык хітрасьцю браў вас,
 
Положим, я, как вы говорите, даже не обременяя вас, но всё же будучи человеком «лукавым», «взял вас хитростью».

але ці карыстаўся чым ад вас праз каго-небудзь з тых, каго пасылаў да вас?
 
Допустим. Но как? Взял ли что-то у вас через посланных мною обманом?

Я ўпрасіў Ціта, і паслаў зь ім аднаго брата: ці ж пакарыстаўся Ціт чым-небудзь вашым? Ці не ў адным духу мы дзейнічалі? Ці не адною дарогай хадзілі?
 
Я уговорил Тита пойти к вам, да к тому же послал с ним еще одного брата. Обманул ли вас в чем-нибудь Тит? Разве не в одном мы действовали духе, не одним шли путем?

Ці ня думаеце яшчэ, што мы толькі апраўдваемся перад вамі? Мы гаворым перад Богам, у Хрысьце, і ўсё гэта, любасныя, вам у навуку.
 
Вы, наверное, давно уже думаете, что мы только хотим оправдаться в ваших глазах?11 Нет, мы говорим перед Богом, во Христе. У нас нет иной цели, возлюбленные мои, кроме как укрепить вас духовно.

Бо я маю боязь, каб мне, калі я прыйду, не застаць вас такіх, якіх не хачу, а таксама каб і вы ня ўбачылі мяне такога, якога ня хочаце: каб не знайсьці ў вас нязгодзіц, зайздрасьці, гневу, сварак, паклёпаў, нагавораў, ганарыстасьці, беспарадкаў,
 
Я боюсь, правда, не найду ли вас не такими, какими хочу, когда приду к вам, и не найдете ли и вы меня таким, каким не хотите. Не встретить бы мне споров у вас, вспышек гнева, зависти, своекорыстия, клеветы, сплетен, превозношения и всеобщего беспорядка.

каб зноў, калі прыйду, ня прынізіў мяне ў вас Бог мой, і каб не аплакваць мне многіх, якія зграшылі раней і не пакаяліся ў нячыстасьці і непатрэбстве, якое рабілі.
 
Боюсь, не унизил бы Бог снова меня перед вами, когда я приду. Не пришлось бы и мне оплакивать многих, впавших ранее в грех и всё еще не покаявшихся в своей безнравственности,12 блуде и распутстве, которым они предались.

Примечания:

 
 
Под редакцией Кулаковых
2  [1] — Букв.: человека во Христе.
2  [2] — В знач. до высших небесных сфер.
3  [3] — Букв.: отдельно от тела, здесь иное слово, чем в ст. 2.
4  [4] — Букв.: неизреченные слова/речи, которые человеку произносить нельзя.
6  [5] — Букв.: не буду неразумен.
7  [6] — Или: шип; или: колючка.
9  [7] — Или: оказывается завершенной/доведенной до совершенства в немощи/слабости.
10  [8] — Букв.: доволен.
11  [9] — Букв.: вам следовало рекомендовать (или: хвалить) меня.
12  [10] — Букв.: признаки апостола были показаны среди вас на деле.
19  [11] — Или: говорим в свою защиту пред вами.
21  [12] — Букв.: в нечистоте.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.