1 да карынтыян 2 глава

Першы ліст да карынтыян сьвятога Паўла апостала
Пераклад П. Татарыновіча → Перевод Еп. Кассиана

 
 

І я калі прыйшоў да вас, браты, дык ня высокамоўствам, ці мудрасьцяй прыйшоў вясьціць вам сьветчанне аб Хрыстусе;
 
И придя к вам, братья, я пришел не в преимуществе слова или мудрости, возвещая вам свидетельство Божие.

бо-ж не мяркаваў сабе ўмець што між вамі, апрача Езуса Хрыстуса і-то ўкрыжаванага.
 
Ибо я рассудил ничего не знать у вас, кроме Иисуса Христа, и Иисуса Христа распятого,

Быў я у вас немачным з дрыготнай боязьзю;
 
И я в немощи, и в страхе и в трепете великом был у вас,

і мова ды прапаведванне маё ня былі ў праконваючых словах мудрасьці, а — ў выяўленні сілы духа,
 
и слово мое и проповедь моя — не в убедительных словах мудрости, но в явлении Духа и силы,

каб вера ваша мацавалася ня мудрасьцю людзкою, але сілаю Божаю.
 
чтобы вера ваша была не в мудрости человеческой, но в силе Божией.

Між дасканальнымі то весьцім і мудрасьць, але ня мудрасьць гэтага сьвету, ці ніклых князёў ягоных,
 
А о мудрости мы говорим между совершенными, не о мудрости века сего и князей века сего, обречённых на упразднение,

толькі прамудрасьць Божую тайнічную, сукрытую, катору празначыў Бог спрадвеку для хвалы нашае,
 
но говорим о премудрости Божией в тайне, премудрости сокровенной, которую предназначил Бог прежде веков к славе нашей,

якое не спазнаў ніхто з валадароў гэтага веку, бо каліб спазналі, Усеўладцу хвалы, не укрыжаваліб.
 
которой никто из князей века сего не познал: ибо, если бы познали, то не распяли бы Господа славы;

Але, як напісана: Чаго вока не аглядала, ні вуха ня чула, ані сэрца чалавеча не прачула — тое Бог прыгатаваў Яго любячым (Із. 64:4).
 
но, как написано: Чего глаз не видел, и ухо не слышало, и на сердце человеку не приходило, что приготовил Бог любящим Его, —

А нам Бог адкрыў праз Духа Свайго, Дух бо ўсё пранікае, навет глыбіні Божыя.
 
то Бог нам открыл чрез Духа; ибо Дух всё проницает, и глубины Божии,

Хтож бо з людзей ведае што ў чалавеку, як ня дух людзкі ў ім? Гэтаксама й таго, што ў Богу ёсьць, ніхто ня ведае, акрамя Духа Божага.
 
Ибо кто знает из людей, что в человеке? Только дух человеческий, который в нем. Так и Божиего не познал никто, только Дух Божий.

А мы-ж атрымалі ня духа сьвету, але Духа, што з Бога ёсьць, каб ведаць, чым абдарыў нас Бог праз сваю ласку;
 
Мы же приняли не духа мира, но Духа, Который от Бога, чтобы знать дарованное нам Богом.

тамуж вось і гаворым аб гэтым не славамі, якіх навучыла нас людзкая мудрасьць, але такімі, якіх вучыць нас Дух: праз духа кемячы духовае.
 
Это мы и говорим не словами, которым нас научила человеческая мудрость, но теми, которым нас научил Дух, говорим, толкуя духовное духовным.

Чалавек бо жывёльны ня кеміць таго, што паходзіць з Божага Духа, яму глупствам здаецца тое, чаго ня можа зрузумець, бо гэта можна сьцяміць толькі духова.
 
Душевный же человек не принимает того, что от Духа Божия, ибо оно для него безумие, и познать его он не может, потому что оно требует духовного суждения.

Духоўныж разьбіраецца ва ўсім, а вось сам празь нікога ня бывае разуметы;
 
Но духовный судит обо всём, сам же не судится никем.

Хто бо спазнаў думку Госпада, каб навучыў яго? А мы думку Хрыстову ведаем (Рым. 11:34).
 
Ибо кто познал мысль Господню, чтобы учить Его? А мы имеем мысль Христову.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.