1 Коринтян 2 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Куліша та Пулюя → Перевод Еп. Кассиана

І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.

И придя к вам, братья, я пришел не в преимуществе слова или мудрости, возвещая вам свидетельство Божие.

Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.

Ибо я рассудил ничего не знать у вас, кроме Иисуса Христа, и Иисуса Христа распятого,

І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.

И я в немощи, и в страхе и в трепете великом был у вас,

І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,

и слово мое и проповедь моя — не в убедительных словах мудрости, но в явлении Духа и силы,

щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.

чтобы вера ваша была не в мудрости человеческой, но в силе Божией.

Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,

А о мудрости мы говорим между совершенными, не о мудрости века сего и князей века сего, обречённых на упразднение,

а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,

но говорим о премудрости Божией в тайне, премудрости сокровенной, которую предназначил Бог прежде веков к славе нашей,

котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

которой никто из князей века сего не познал: ибо, если бы познали, то не распяли бы Господа славы;

Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.

но, как написано: Чего глаз не видел, и ухо не слышало, и на сердце человеку не приходило, что приготовил Бог любящим Его, —

Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.

то Бог нам открыл чрез Духа; ибо Дух всё проницает, и глубины Божии,

Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.

Ибо кто знает из людей, что в человеке? Только дух человеческий, который в нем. Так и Божиего не познал никто, только Дух Божий.

Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.

Мы же приняли не духа мира, но Духа, Который от Бога, чтобы знать дарованное нам Богом.

Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.

Это мы и говорим не словами, которым нас научила человеческая мудрость, но теми, которым нас научил Дух, говорим, толкуя духовное духовным.

Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.

Душевный же человек не принимает того, что от Духа Божия, ибо оно для него безумие, и познать его он не может, потому что оно требует духовного суждения.

Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.

Но духовный судит обо всём, сам же не судится никем.

Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.

Ибо кто познал мысль Господню, чтобы учить Его? А мы имеем мысль Христову.

« 1 глава 3 глава »