1 Коринтян 2 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

Та я, коли прийшов до вас, брати, — не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю.

И придя к вам, братья, я пришел не в преимуществе слова или мудрости, возвещая вам свидетельство Божие.

Ні! Я вирішив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа і то розп'ятого.

Ибо я рассудил ничего не знать у вас, кроме Иисуса Христа, и Иисуса Христа распятого,

Я був у вас немічним, лякливим, увесь тремтів;

И я в немощи, и в страхе и в трепете великом был у вас,

слово ж моє і проповідь моя не були в переконливих словах мудрости, а в доказі Духа та сили,

и слово мое и проповедь моя — не в убедительных словах мудрости, но в явлении Духа и силы,

щоб ваша віра була не в мудрості людській, а в силі Божій.

чтобы вера ваша была не в мудрости человеческой, но в силе Божией.

Ми ж говоримо про мудрість між досконалими, — не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають;

А о мудрости мы говорим между совершенными, не о мудрости века сего и князей века сего, обречённых на упразднение,

але говоримо про мудрість Божу в тайні, закриту, що її Бог призначив перед віками нам на славу;

но говорим о премудрости Божией в тайне, премудрости сокровенной, которую предназначил Бог прежде веков к славе нашей,

її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп'яли б Господа Слави,

которой никто из князей века сего не познал: ибо, если бы познали, то не распяли бы Господа славы;

але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.»

но, как написано: Чего глаз не видел, и ухо не слышало, и на сердце человеку не приходило, что приготовил Бог любящим Его, —

Нам же Бог об'явив Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.

то Бог нам открыл чрез Духа; ибо Дух всё проницает, и глубины Божии,

Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, що у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого.

Ибо кто знает из людей, что в человеке? Только дух человеческий, который в нем. Так и Божиего не познал никто, только Дух Божий.

Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога;

Мы же приняли не духа мира, но Духа, Который от Бога, чтобы знать дарованное нам Богом.

про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух, — духовні речі духовними словами подаючи.

Это мы и говорим не словами, которым нас научила человеческая мудрость, но теми, которым нас научил Дух, говорим, толкуя духовное духовным.

Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і не може вона його зрозуміти, воно бо Духом оцінюється.

Душевный же человек не принимает того, что от Духа Божия, ибо оно для него безумие, и познать его он не может, потому что оно требует духовного суждения.

Духовна ж — судить усе, а її ніхто не судить.

Но духовный судит обо всём, сам же не судится никем.

«Хто бо спізнав задум Господній, щоб він його навчив?» Ми ж маємо задум Христовий.

Ибо кто познал мысль Господню, чтобы учить Его? А мы имеем мысль Христову.

« 1 глава 3 глава »