Откровение 10 глава

Откровение Иоанна Богослова (Апокалипсис)
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Видел я и другого ангела силы великой, сходящего с неба. Он был окутан облаком, над головою его сияла радуга, лицо светилось, как солнце, а ноги его огненным столбам были подобны.

І я побачив іншого Ангела — могутнього! Він сходив з неба, оповитий хмарою, а над Його головою — райдуга, і обличчя Його — мов сонце, і Його ноги — як вогняні стовпи.

В руке своей он держал небольшой развернутый свиток.1 Став правой ногой своей на море, а левой — на землю,

Він мав у Своїй руці розгорнуту книжку. І поставив Свою праву ногу на море, а ліву — на землю.

голосом, львиному рыку подобным, провозгласил он нечто. Как только умолк он, зазвучали голоса семи громов.

І закликав гучним, наче ричання лева, голосом. І коли закликав, то сім громів промовили своїми голосами.

А когда проговорили семь громов, взялся было я записать всё это, но услышал голос с небес: «Пусть останется это тайной под печатью,2 не записывай того, о чем говорили семь громов!»

І коли проголосили сім громів, я хотів записати, але почув голос з неба, який промовляв: Запечатай те, що сказали сім громів, і цього не пиши!

Затем ангел, которого видел я стоявшим на море и на земле, воздел правую руку свою к небу,

І Ангел, Якого я бачив, Котрий стояв на морі та на землі, підняв Свою праву руку до неба

и клялся Живущим во веки веков, Тем, Кто сотворил небо и всё, что в нем, землю сотворил и то, что на ней, море со всем, что в нем; он говорил, что времени не будет больше,

і поклявся Тим, Який живе віки віків, Який створив небо й те, що на ньому, і землю й те, що на ній, і море й те, що в ньому, — що часу вже більше не буде.

что в дни, когда возгласит и вострубит седьмой ангел, свершится тайна Божия, как и обещал Сам Бог пророкам,3 избранным слугам Своим.

Але в ті дні, коли залунає голос сьомого ангела, коли він має засурмити, — тоді завершиться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам — пророкам.

После этого с неба снова раздался голос, который я уже слышал. Он сказал мне: «Пойди и возьми из рук ангела, что стоит на земле и на море, свиток раскрытый».

І я почув Його голос із неба, який знову говорив зі мною, промовляючи: Іди, візьми розгорнуту книгу, що в руці Ангела, Який стоїть на морі й на землі!

Я пошел к ангелу и сказал ему: «Дай мне этот небольшой свиток». Он ответил: «Возьми и съешь его. Будет сладким во рту он, как мед, но во чреве твоем отзовется мучительной болью».4

І пішов я до Ангела, і сказав Йому: Дай мені книгу! А Він мені каже: Візьми і з’їж її! Гірка буде вона у твоєму череві, але в устах буде солодкою, наче мед.

Взял я этот свиток небольшой у ангела и тотчас же съел его. Было сладко устам моим, как от меда. Когда же проглотил я свиток, страшную боль ощутил я во чреве своем.5

І я взяв книгу з руки Ангела, і з’їв її, і була в моїх устах, наче солодкий мед, а коли з’їв її, була гіркою у моєму череві.

Но мне сказали: «Ты и дальше6 должен пророчествовать всем народам и племенам, языкам и разным царям».7

І Він каже мені: Треба тобі знову пророкувати про народи, про язичників, про племена і про багатьох царів.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Или: открытую книжечку; то же в ст. 9 и 10.

4 [2] — Букв.: запечатай.

7 [3] — См. в Словаре Пророк.

9 [4] — Букв.: но произведет он горечь в твоем чреве.

10 [5] — Букв.: стало горько во чреве моем.

11 [6] — Букв.: вновь.

11 [7] — Или: возвещать пророчества перед народами…; или: о народах…

« 9 глава 11 глава »