Откровение 6 глава

Откровение святого Иоанна Богослова
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Огієнка

И я увидел, когда открыл Агнец одну из семи печатей, и я услышал одно из четырех животных, говорящее словно голосом грома: иди.

І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: „Підійди́!“

И я увидел, и вот конь белый и у сидящего на нем лук, и дан был ему венец, и вышел он, побеждая и чтобы победить,

І я глянув, — і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця́ йому да́но, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.

И, когда Он открыл вторую печать, я услышал второе животное, говорящее: иди.

І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: „Підійди!“

И вышел другой конь огненно-красный, и сидящему на нем, дано ему было забрать мир с земли, и чтобы стали друг друга убивать, и дан был ему меч великий.

І вийшов кінь другий, — червоний. А тому, хто на ньому сидів, було да́но взяти мир із землі та щоб убивали один о́дного. І меч великий був да́ний йому.

И когда Он открыл третью печать, я услышал третье животное, говорящее: иди. И я увидел, и вот конь вороной, и у сидящего на нем весы в руке его.

І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: „Підійди!“ І я глянув, — і ось кінь ворони́й. А той, хто на ньому сидів, мав вагу́ в своїй руці.

И я услышал словно голос посреди четырех животных, говорящий: мера пшеницы за динарий, и три меры ячменя за динарий. И елея и вина не повреждай.

І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: „Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!“

И, когда Он открыл четвёртую печать, я услышал голос четвёртого животного, говорящего: иди.

А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: „Підійди!“

И я увидел, и вот конь жёлто-зелёный, и сидящий на нем, имя ему смерть, и ад следовал за ним, и была дана им власть над четвёртой частью земли, чтобы убить людей мечом и голодом и мором и зверями земными.

І я глянув, — і ось кінь ча́лий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я́ йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І да́на їм вла́да була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земни́ми звірми́.

И, когда Он открыл пятую печать, я увидел под жертвенником души умерщвлённых за слово Божие и за свидетельство, которое они имели.

І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під же́ртівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.

И возопили они голосом великим, говоря: доколе, Владыка Святой и Истинный, Ты не судишь и не мстишь за кровь нашу живущим на земле?

І кли́кнули вони гучним голосом, кажучи: „Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?“

И дано было им каждому одеяние белое, и было сказано им, чтобы подождали еще малое время, доколе не будет пополнено число их и соработников их и братьев их, которые будут убиваемы, как и они.

І кожному з них да́но білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки допо́внять число їхні співслуги, і брати́ їхні, що будуть побиті, як і вони.

увидел, когда Он открыл шестую печать, и произошло великое землетрясение, и солнце стало чёрным, как вретище волосяное, и луна вся сделалась как кровь,

І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, — і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волося́ний, і ввесь місяць зробився, як кров.

и звёзды небесные упали на землю, как смоковница, потрясаемая великим ветром, сбрасывает незрелые смоквы свои;

І на землю попа́дали зорі небесні, як фіґове дерево ро́нить свої недозрілі плоди́, коли потрясе сильний вітер.

и небо отступило, как свиток, который свертывают, и всякая гора и остров были сдвинуты с мест своих.

І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій перга́мену, і кожна гора, і кожен о́стрів порушилися з своїх місць.

И цари земные, и вельможи, и тысяченачальники, и богатые, и сильные, и всякий раб и свободный скрылись в пещеры и в утесы гор,

І зе́мні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, — поховались у печери та в скелі гірські́,

и говорят горам и скалам: падите на нас и скройте нас от лица Сидящего на престоле и от гнева Агнца,

та й кажуть до гір та до скель: „Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву А́гнця!

потому что пришел день великий гнева Их, и кто может устоять?

Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто всто́яти може?“

« 5 глава 7 глава »