Откровение 19 глава

Откровение святого Иоанна Богослова
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Огієнка

После этого я услышал словно голос великий толпы большой на небе. Они говорили: Аллилуйя! Спасение и слава и сила — Богу нашему,

По цьому почув я на́че гучни́й голос великого на́товпу в небі, який говорив: „Алілу́я! Спасі́ння, і слава, і сила Господе́ві нашому,

потому что истинны и праведны суды Его; потому что Он судил блудницу великую, которая растлевала землю блудом своим, и взыскал кровь рабов Своих от руки её.

правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“

И вторично сказали: Аллилуйя! И дым её поднимается во веки веков.

І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“

И двадцать четыре старца и четыре животных пали и поклонились Богу, сидящему на престоле, говоря; Аминь! Аллилуйя!

І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“

И голос от престола исшел, говорящий: Хвалите Бога нашего все рабы Его, боящиеся Его, малые и великие.

А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“

И я услышал словно голос большой толпы и словно голос вод многих и словно голос громов сильных, говорящих: Аллилуйя! Ибо воцарился Господь Бог наш Вседержитель.

І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель!

Будем радоваться и ликовать и воздадим славу Ему, потому что наступил брак Агнца, и жена Его приготовила себя,

Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“

и дано ей было облечься в виссон блестящий, чистый; ибо виссон есть праведные дела святых.

І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих.

И он говорит мне: напиши: «блаженны званные на брачную вечерю Агнца». И говорит мне: эти слова — истинные слова Божии.

І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“

И я пал к ногам его, чтобы поклониться ему. И он говорит мне: смотри не делай этого. Я соработник твой и братьев твоих, имеющих свидетельство Иисуса. Богу поклонись. Ибо свидетельство Иисуса есть дух пророчества.

І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва.

И я увидел отверстое небо, и вот конь белый, и Сидящий на нем называется: Верный и Истинный, и Он праведно судит и воинствует.

І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює.

Глаза Его — пламя огня, и на голове Его много диадем. Он имеет имя написанное, которого никто не знает, кроме Его Самого,

Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.

и облечён Он в одежду, обагрённую кровью, и наречено имя Ему: Слово Божие.

I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.

И воинства небесные следуют за Ним на конях белых, одетые в виссон белый, чистый.

А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях.

И из уст Его исходит меч острый, чтобы им поражать народы. И Он Сам пасёт их посохом железным, и Сам топчет точило вина ярости гнева Бога Вседержителя.

А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля!

И Он имеет на одежде и на бедре Своем имя написанное: Царь царей и Господь господствующих.

I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.

И я увидел одного ангела, стоящего на солнце, и он прокричал голосом великим, говоря всем птицам, летящим высоко в небе: придите, соберитесь на великую вечерю Божию,

І бачив я одного ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кли́кнув, ка́жучи до всіх птахів, що серед неба літали: „Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,

чтобы пожрать плоть царей и плоть тысяченачальников и плоть сильных, и плоть коней и сидящих на них и плоть всех, как свободных, так и рабов, и малых и великих.

щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“.

И я увидел зверя и царей земли и воинства их собранные, чтобы сразиться с Сидящим на коне и с воинством Его.

І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його.

И схвачен был зверь и с ним лжепророк, сотворивший перед ним знамения, которыми он обманул принявших клеймо зверя и поклоняющихся образу его. Они живыми были брошены оба в озеро огненное, горящее серой.

І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.

И остальные были убиты мечем Сидящего на коне, исшедшим из уст Его, и все птицы насытились плотью их.

А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.

« 18 глава 20 глава »