Откровение 19 глава

Откровение Иоанна Богослова
Еврейский Новый Завет → Переклад Огієнка

После всего этого я услышал в небесах некий звук, напоминающий шум огромной толпы, который воскликнул: "Аллилуия! Победа, слава, сила нашего Бога!

По цьому почув я на́че гучни́й голос великого на́товпу в небі, який говорив: „Алілу́я! Спасі́ння, і слава, і сила Господе́ві нашому,

Ибо суды Его истинны и справедливы. Он судил великую блудницу, которая растлила землю своим блудом. Он отомстил той, руки которой в крови Его слуг".

правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“

И во второй раз они сказали: "Аллилуия! Дым её восходит во веки веков!"

І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“

Двадцать четыре старца и четыре живых существа пали ниц и поклонились Богу, восседающему на троне, и сказали: "Аминь, да будет так! Аллилуия!"

І попа́дали двадцять чотири ста́рці й чотири твари́ні, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: „Амінь, алілуя!“

И голос раздался от трона, говоривший: "Прославьте нашего Бога, все слуги Его, боящиеся Его, малые и великие!"

А від престолу вийшов голос, що кли́кав: „Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!“

Затем я услышал звук, напоминающий шум огромной толпы, подобный звуку несущихся [потоков] вод, подобный раскатам грома, говоривший: "Аллилуия! Воцарился Господь, Бог небесных воинств!

І почув я ніби голос великого на́товпу, і на́че шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: „Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержи́тель!

Возрадуемся и возвеселимся! Воздадим Ему славу! Ибо пришло время для бракосочетания Ягнёнка, и Невеста его приготовила себя —

Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому́, бо весі́лля Агнця настало, і жона Його себе приготува́ла!“

ей дали облачиться в тонкие льняные одежды, светлые и чистые". ("Тонкие льняные одежды" означают праведные дела Божьего народа)

І їй да́но було зодягнутися в чистий та світлий вісо́н, бо віссо́н — то праведність святих.

И ангел сказал мне: "Запиши: 'Благословенны приглашённые на свадебный пир Ягнёнка!'" Затем он добавил: "Это истинные слова Бога".

І сказав він мені: „Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!“ І сказав він мені: „Це правдиві Божі слова!“

Я пал к его ногам, чтобы поклониться ему, но он сказал: "Не делай этого! Я такой же слуга, как ты и твои братья, имеющие свидетельство о Иисусе. Поклонись Богу! Ибо свидетельство о Иисусе — это Дух пророчества".

І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: „Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засві́дчення Ісусове, — Богові вклонися!“ Бо засві́дчення Ісусове, — то дух пророцтва.

После этого я увидел раскрытые небеса, и вот, передо мной был белый конь. Сидящий на нём звался Верным и Истинным, и в праведности он производит суды и идёт на битву.

І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює.

Глаза его подобны пылающему огню, а на голове его множество царских корон. И было у него написанное имя, которого никто, кроме него, не знал.

Очі Його — немов по́лум'я огняне́, а на голові Його — багато вінців. Він ім'я́ мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.

Он был облачён в мантию, обагрённую кровью, и имя, которым его называют — "СЛОВО БОЖЬЕ".

I зодя́гнений був Він у шату, покра́шену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.

Небесные воинства, одетые в льняные одежды, белые и чистые, следовали за ним на белых конях.

А війська́ небесні, зодягнені в білий та чистий віссо́н, їхали вслід за Ним на білих ко́нях.

Из уст его исходит острый меч, которым он повергает народы — "он будет править ими железным жезлом". Он тот, кто попирает давильню, из которой течёт вино яростного гнева Господа, Бога небесных воинств.

А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити наро́ди. І Він па́стиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чави́ло вина лютого гніву Бога Вседержи́теля!

На его мантии и бедре написано имя: "ЦАРЬ ЦАРЕЙ И ГОСПОДЬ ГОСПОД".

I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.

Затем я увидел ангела, стоящего под солнцем, и он воскликнул громким голосом всем птицам, летающим посреди небес: "Летите, собирайтесь на великий пир, устраиваемый Богом,

І бачив я одного ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кли́кнув, ка́жучи до всіх птахів, що серед неба літали: „Ходіть, — і зберіться на велику Божу вечерю,

чтобы есть плоть царей, плоть военачальников, плоть великих мира сего, плоть коней и их всадников, плоть всякого рода людей, свободных и рабов, малых и великих!"

щоб ви їли тіла царів, і тіла ти́сячників, і тіла сильних, і тіла ко́ней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і мали́х, і великих“.

Я увидел зверя и земных царей с их войсками, собравшихся, чтобы вести битву против всадника и его войска.

І я побачив звіри́ну, і зе́мних царів, і війська́ їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з ві́йськом Його.

Однако зверь был взят в плен, и вместе с ним лжепророк, который творил чудеса в его присутствии, при помощи которых обманывал тех, кто принял знак зверя и кто поклонялся его образу. Зверь и лжепророк были брошены заживо в огненное озеро, горящее серой.

І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.

Остальные были убиты мечом, исходящим из уст сидящего на коне, и все птицы с жадностью поглощали их плоть.

А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все пта́ство наїлося їхніми трупами.

« 18 глава 20 глава »