2 Коринфянам 10 глава

Второе послание к Коринфянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Пераклад Сабілы і Малахава

 
 

Сам я, Павел, обращаюсь к вам с Христовой кротостью и умеренностью: когда я у вас, то скромен, а издалека так резок!
 
Сам жа я, Павал, які ў вашай прысутнасьці сьціплы, а ў вашай адсутнасьці строгі да вас, (цяпер) угаворваю вас зь мяккасьцю і лагоднасьцю Хрыстовай,

Прошу вас, не заставляйте меня быть резким, когда приду к вам — а ведь я решился обойтись сурово с теми, кто счел, будто мы поступаем по законам плоти.
 
каб мне прыйшоўшы да вас ня праявіць адвагу зь такой упэўненасьцю, якую я думаю ўжыць у адносінах да нікаторых, што думаюць пра нас, быццам мы паступаем па плоці.

Хоть и живем во плоти, но не по ее законам сражаемся,
 
Хаця мы ходзім у целе, (але) змагаемся ня паводля плоці.

и оружие, с которым мы вступаем в сражение, не плотское — оно Божье и способно рушить твердыни. Мы опрокидываем умственные построения
 
Бо зброя нашага змаганьня ня плоцкая, але моцная Богам на зруйнаваньне цьвярдыняў,

и рушим высокие стены, которые стоят на пути к познанию Бога, мы берем в плен сознание всякого человека, покоряя его Христу,
 
руйнуючы замыслы і ўсялякае высакамер’е, якое паўстае супраць пазнаньня Бога, і бяручы ў палон усялякую думку на послух Хрысту,

мы готовы покарать любое непокорство, когда покорность ваша станет полной.
 
і (мы) гатовы пакараць усялякую няпаслухмянасьць, калі будзе споўнены ваш послух.

Вы смо́трите только на внешность. Кто-то убежден, что он — на стороне Христа? Пусть сам тогда поразмыслит: насколько он на стороне Христа, настолько же и мы.
 
Ці на аблічча глядзіцё? Калі хто ўпэўнены ў сабе, што ён Хрыстовы, той сам у сабе хай разважыць, што як ён Хрыстовы, гэтак і мы Хрыстовыя.

Даже если я и слишком хвалюсь той властью, которую Господь дал нам для созидания, а не для вашего разорения — не стыдно мне это делать.
 
Бо, калі б я і балей стаў хваліцца нашай уладай, якую даў нам Госпад на вашае збудаваньне, а ня на разбурэньне, то я ня буду пасаромлены.

Впрочем, пусть вам не кажется, что я запугиваю вас письмами,
 
Каб ня здалося вам, што я быццам бы палохаю вас Пасланьнямі.

а то говорят: мол, письма его суровы и сильны, а когда приходит сам — слаб, и слова его ничтожны.
 
Бо (нехта) кажа: «Пасланьні ягоныя важкія і моцныя, а ў асабістай прысутнасьці ён слабы, і слова ягонае нязначнае».

Пусть знает, кто так говорит: я и на деле окажусь таким же, каков я в письмах, присланных издалека.
 
Гэтакі хай ведае тое: якія мы словамі ў Пасланьнях адсутнічаючы, такія мы і ў прысутнасьці — справаю.

Мы не решаемся себя равнять или даже сравнивать с людьми, которые выставляют себя напоказ. Они меряют себя собственной меркой, сравнивают себя с самими собой, ничего при этом не понимая.
 
Бо мы ня адважваемся залічаць сябе да некага альбо параўноўваць сябе зь некім з тых, што самі сябе рэкамендуюць. Але яны ня маюць мудрасьці мераючы сябе самімі сабою і параўноўваючы сябе з сабой.

А мы положим предел нашей похвале — тот самый предел, который отмерил нам Господь, включая и вас, коринфян, тоже.
 
Але мы будзем хваліцца ня бязь меры, але па меры таго ўдзелу, які прызначыў нам Бог, (паводля той) меры, каб дасягнуць і да вас.

И не скажешь, будто мы стараемся и на вас распространить свою власть, а сами до вас так и не добрались — нет, мы у вас побывали с Евангелием Христовым.
 
Бо мы ня натужваемся, як ня дасягнуўшыя вас, таму што (мы) і вас дасягнулі Эвангельлем Хрыстовым.

Мы хвалимся не безмерно и не чужими трудами, но надеемся, что вера ваша будет всё возрастать, по мере этого и наши пределы широко раздвинутся
 
Мы ня бязь меры хвалімся чужымі працамі, але маем надзею, што пры ўзрастаньні веры вашай, і нам быць узьвялічанымі зь лішкам у вас адпаведна ўдзелу нашаму,

и мы станем проповедовать Евангелие далее Коринфа, и не станем хвалиться тем, что в чужих пределах сделали другие.
 
каб дабравесьціць тым, што далей за вамі, але ня ў чужым удзеле, каб хваліцца гатовым.

«Кто хочет хвалиться — пусть хвалится Господом!»
 
А той, хто хваліцца, хай хваліцца Госпадам.

Ведь Господу угоден не тот, кто сам себя ставит на видное место, а тот, кого Он поставит.
 
Таму што ня той варты (пахвалы), хто хваліць сябе, але каго хваліць Госпад.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.