Руфь 2 глава

Книга Руфи
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

В Вифлееме жил очень богатый человек по имени Вооз. Вооз был одним из близких родственников Ноемини, так как был родом из племени Елимелеха.

А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового ро́ду, а ім'я́ йому Бо́аз.

Однажды Руфь (моавитянка) сказала Ноемини: «Пойду-ка я на поле. Может, найдётся человек, который будет добр ко мне и позволит подбирать колосья, которые останутся на его поле».

І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“

Ноеминь сказала: «Хорошо, дочь моя, пойди». И пошла Руфь на поле. Она шла позади жнецов и подбирала колосья, которые они оставляли. Оказалось, что та часть поля принадлежала Воозу, человеку из племени Елимелеха.

І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду.

Когда на поле из Вифлеема пришёл Вооз, он поприветствовал своих жнецов словами: «Господь с вами!» И жнецы ответили: «Да благословит тебя Господь!»

Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“

Затем Вооз спросил слугу, который отвечал за жнецов: «Чья это девушка?»

І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“

Слуга ответил: «Это та моавитянка, которая пришла с Ноеминью из страны Моавской.

І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль.

Она пришла рано утром и попросила разрешения следовать за жнецами и подбирать колосья, оставленные на земле. Она работает с самого утра и до сих пор, и она очень мало отдыхала в укрытии».

А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“.

И сказал Вооз Руфи: «Послушай, дитя моё. Ты можешь оставаться на моём поле и собирать колосья. Тебе не нужно идти на другие поля. Продолжай следовать за моими работницами.

І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т.

Следи за тем, на какое поле они идут, и следуй за ними. Я приказал слугам не беспокоить тебя. Когда ты захочешь пить, иди и пей из тех же кувшинов, из которых пьют мои слуги».

Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“

Руфь поклонилась Воозу до самой земли и сказала: «Я удивлена, что ты даже заметил меня. Ты очень добр ко мне, несмотря на то что я чужеземка».

І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“

Вооз ответил ей: «Я знаю о том, как ты отнеслась к своей свекрови Ноемини. Я знаю, что ты помогала ей даже после смерти твоего мужа. И знаю, что ты оставила и отца, и мать, и свою родину. Ты пришла с Ноеминью к народу, которого раньше не знала.

І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.

Господь, Бог Израиля, воздаст тебе за всё хорошее, что ты сделала, и ты будешь вознаграждена сполна Господом, Богом Израиля. Ты пришла к Нему искать покой, и Он защитит тебя».

Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“

Тогда Руфь сказала: «Ты очень добр ко мне, господин. Я всего лишь слуга. Я даже не стою ни одной из твоих служанок, но ты сказал мне добрые слова и утешил меня».

А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“

Во время обеда Вооз сказал Руфи: «Подойди сюда! Поешь с нами!» Руфь села возле работников. Вооз дал ей немного жареных зёрен, и Руфь ела, пока не насытилась, и еды ещё оставалось немного.

І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила.

Затем Руфь встала и вернулась к работе. Тогда Вооз приказал своим слугам: «Позвольте Руфи подбирать даже между снопами. Не останавливайте её

І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її.

и бросайте на землю немного полных зерном колосьев, чтобы облегчить ей работу».

І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“.

Руфь работала на поле до самого вечера. Затем она отделила зерно от шелухи, и оказалось там около ефы ячменя.

І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню.

Руфь принесла собранное зерно в город и показала его свекрови, а потом отдала ей еду, которая осталась у неё после обеда.

І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі.

Свекровь спросила её: «Где ты работала? Где ты собрала всё это зерно? Да будет благословен тот, кто заметил тебя». Тогда Руфь ответила: «Человека, у которого я сегодня работала, зовут Вооз». Услышав эти слова, Ноеминь воскликнула: «Да благословит Господь его за проявленную милость как к живым, так и к мёртвым!

І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“.

Вооз — один из наших родственников и один из наших покровителей».

І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“.

Затем Руфь сказала: «Вооз разрешил мне вернуться и продолжить работу. Он обещал мне, что я могу работать рядом с его служанками до конца жатвы».

І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“.

Тогда Ноеминь сказала своей невестке: «Очень хорошо, что ты сможешь работать рядом с его служанками, потому что на другом поле тебя может кто-нибудь обидеть»

І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“.

И Руфь продолжала работать рядом со служанками Вооза. Так она собирала зерно до самого конца жатвы ячменя и до самого конца жатвы пшеницы, живя у своей свекрови Ноемини.

І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.

« 1 глава 3 глава »