1 Царств 7 глава

Первая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Жители Кириаф-Иарима пришли в Вефсамис, забрали ковчег Господа и принесли его на холм в дом Авинадава. Они провели особую церемонию, чтобы подготовить Елеазара, сына Авинадава, охранять ковчег Господа.

І приходять мужі Каріятіяріма, і беруть ковчег Господнього завіту, і вносять його в дім Амінадава, який на узгір’ї, а його сина Елеазара посвятили, щоб охороняв ковчег Господнього завіту.

И ковчег простоял в Кириаф-Иариме двадцать лет. Народ Израиля стал снова следовать за Господом.

І сталося, що від того дня ковчег перебував у Каріятіярімі. Минуло багато часу, — було двадцять років, і кожний ізраїльський дім спостерігав за Господом.

Самуил обратился к израильтянам с такими словами: «Если вы всем сердцем своим повинуетесь Господу, вы должны избавиться от иноземных богов. Вы должны выбросить идолов богини Астарты. Вы полностью должны отдаться Господу и служить только Ему, тогда Господь спасёт вас от филистимлян».

І промовив Самуїл до всього дому Ізраїля, кажучи: Якщо ви повертаєтеся до Господа всім вашим серцем, видаліть з-посеред вас чужих богів та священні гаї, приготуйте ваші серця для Господа й служіть Йому одному, і Він вас визволить з руки филистимців.

Израильтяне выбросили идолов лжебога Ваала и Астарты и стали служить лишь Господу.

І сини ізраїльські видалили Ваалів і священні гаї Астарти, і служили одному Господу.

Самуил сказал: «Все израильтяне должны собраться в Мицфе. Я помолюсь о вас Господу».

І сказав Самуїл: Зберіть увесь Ізраїль у Массифаті, і помолюся за вас до Господа.

Израильтяне собрались в Мицфе. Они черпали воду и проливали её перед Господом (так они начинали время поста). Они постились в тот день и исповедовались в своих грехах. Они говорили: «Мы согрешили перед Господом». Самуил был судьёй над израильтянами в Мицфе.

Тож вони зібралися в Массифаті, черпали воду, виливали перед Господом на землю й постили в той день, кажучи: Ми згрішили перед Господом! І Самуїл судив ізраїльських синів у Массифаті.

Филистимляне услышали, что народ Израиля собрался в Мицфе, и филистимские правители пошли против израильтян. Израильтяне, услышав об этом, очень испугались.

І почули филистимці, що всі ізраїльські сини зібралися в Массифаті, і виступили сатрапи филистимців проти Ізраїля. Почувши, ізраїльські сини налякалися обличчя филистимців.

Они сказали Самуилу: «Не переставай молиться о нас Господу, Богу нашему, чтобы Он спас нас от филистимлян!»

Тож ізраїльські сини звернулися до Самуїла: Не мовчи за нас, волай до Господа, Бога твого, нехай врятує нас з руки филистимців!

Самуил взял ягнёнка, принёс его в жертву всесожжения Господу и молился Господу об Израиле. И Господь услышал его молитву.

І Самуїл узяв одне ягня, яке ссе молоко, і з усім народом приніс його на всепалення Господу. Самуїл заволав до Господа за Ізраїля, і Господь його почув.

Когда Самуил приносил жертву, филистимляне вышли на битву с Израилем. Но Господь разразился сильным громом над филистимлянами и привёл их в ужас и смятение. Так израильтяне победили филистимлян в битве.

Самуїл приносив всепалення, а филистимці виходили на бій проти Ізраїля. І Господь загримів гучним голосом у той день проти филистимців, і вони були в замішанні, і зазнали поразки перед Ізраїлем.

Израильтяне выступили из Мицфы, и преследовали филистимлян, и убивали их до самого Вефхора.

Ізраїльські мужі вийшли з Массифата, гналися за филистимцями і розгромили їх аж під Ветхором.

После этого Самуил взял камень и поставил его между Мицфой и Сеном. Он назвал этот камень «Камнем Помощи» и сказал: «Господь помогал нам на протяжении всего пути, вплоть до этого места!»

Самуїл узяв один камінь і поставив його між Массифатом і між старим містом, і дав йому ім’я — Авенезер [1] , Камінь допомоги, і сказав: Аж досі допоміг нам Господь.

Филистимляне были побеждены, и поэтому они больше не ходили в Израильскую землю. И пока был жив Самуил, Господь был против филистимлян.

І Господь упокорив филистимців, і не продовжували більше наближатися до ізраїльських границь. І Господня рука була на филистимцях усі дні Самуїла.

Филистимляне забрали у Израиля города от Екрона до Гефа, но израильтяне отвоевали у них эти города и их окрестности. Между израильтянами и аморреями тоже был мир.

І віддали їм міста, які филистимці взяли в ізраїльських синів, — віддали їх Ізраїлеві від Аскалона аж до Азова, і забрали ізраїльські околиці з руки филистимців. І був мир між Ізраїлем і між Амореєм.

Самуил вёл за собой Израиль всю свою жизнь.

І Самуїл судив Ізраїля всі дні свого життя.

Он ходил с места на место и судил народ Израиля. Каждый год он обходил страну: Вефиль, Галгал, Мицфу — и судил израильский народ во всех этих городах.

З року в рік він ішов, обходив Ветиль, Ґалґал, Массифат, і судив Ізраїля в усіх цих посвяченихмісцях.

Но дом Самуила был в Раме, и поэтому он всегда возвращался туда. В этом городе Он построил алтарь Господу и судил там народ.

А повертався він до Арматаїма, бо там був його дім, і там він судив Ізраїля, і там збудував жертовник Господу.

« 6 глава 8 глава »