1 Царств 7 глава

Первая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Жители Кириаф-Иарима пришли в Вефсамис, забрали ковчег Господа и принесли его на холм в дом Авинадава. Они провели особую церемонию, чтобы подготовить Елеазара, сына Авинадава, охранять ковчег Господа.
 
І прийшли осадники з Киріятяриму та й узяли скриню Господню, і принесли її в Абинадабову господу, на узгіррє, та й посьвятили сина його Елеазара на те, щоб він доглядав скринї Господньої.

И ковчег простоял в Кириаф-Иариме двадцать лет. Народ Израиля стал снова следовать за Господом.
 
З того часу, як пробував ковчег у Киріят-Яримі уплило часу немало, двайцять год. І обернувсь увесь дом Ізрайлїв до Господа.

Самуил обратился к израильтянам с такими словами: «Если вы всем сердцем своим повинуетесь Господу, вы должны избавиться от иноземных богов. Вы должны выбросить идолов богини Астарты. Вы полностью должны отдаться Господу и служить только Ему, тогда Господь спасёт вас от филистимлян».
 
Самуїл же промовляв до всього дому Ізрайлевого так: Коли хочете знов обернутись із усього серця до Господа, так повикидайте з серед себе чужоземні боги та ті Астарти, та прихилїтесь серцем вашим до Господа, щоб вам його одного шанувати; от він і визволить вас із потали Филистійської.

Израильтяне выбросили идолов лжебога Ваала и Астарты и стали служить лишь Господу.
 
І покинули сини Ізрайлеві Баала з Астаротами, й стали служити одному Господу.

Самуил сказал: «Все израильтяне должны собраться в Мицфе. Я помолюсь о вас Господу».
 
Повелїв тодї Самуїл: Поскликайте всього Ізраїля в Массифу: помолюсь я за вас Господеві.

Израильтяне собрались в Мицфе. Они черпали воду и проливали её перед Господом (так они начинали время поста). Они постились в тот день и исповедовались в своих грехах. Они говорили: «Мы согрешили перед Господом». Самуил был судьёй над израильтянами в Мицфе.
 
І зійшлись вони в Массифу, і черпали воду й виливали її перед Господом та постили того дня і признавались там: Провинили ми Господеві. І судив Самуїл суд синам Ізрайлевим у Массифі.

Филистимляне услышали, что народ Израиля собрался в Мицфе, и филистимские правители пошли против израильтян. Израильтяне, услышав об этом, очень испугались.
 
Як же довідались Филистії, що Ізрайлитяне скупились докупи в Массифі, то двинулись туди князї Филистійські проти Ізраїля.

Они сказали Самуилу: «Не переставай молиться о нас Господу, Богу нашему, чтобы Он спас нас от филистимлян!»
 
І прохали Самуїла Ізрайлитяне: Не переставай благати за нас Господа, Бога нашого, щоб визволив нас із потали Филистійської!

Самуил взял ягнёнка, принёс его в жертву всесожжения Господу и молился Господу об Израиле. И Господь услышал его молитву.
 
І взяв Самуїл ссуче ягнятко, та й принїс його Господеві на всепаленнє, і взивав Самуїл до Господа про Ізраїля, й вислухав його Господь.

Когда Самуил приносил жертву, филистимляне вышли на битву с Израилем. Но Господь разразился сильным громом над филистимлянами и привёл их в ужас и смятение. Так израильтяне победили филистимлян в битве.
 
Саме ж тодї, як Самуїл приносив усепаленнє, наближились Филистії воювати Ізраїля. Господь же загремів того дня страшенним громом над Филистіями і навів на них страх, і підлягли вони Ізраїлеві.

Израильтяне выступили из Мицфы, и преследовали филистимлян, и убивали их до самого Вефхора.
 
І вирушили Ізрайлитяне з Массифи, і вганяли за Филистіями і побивали їх мало не до Бетхору.

После этого Самуил взял камень и поставил его между Мицфой и Сеном. Он назвал этот камень «Камнем Помощи» и сказал: «Господь помогал нам на протяжении всего пути, вплоть до этого места!»
 
Самуїл же взяв величезного каменя та й поставив його між Массифою і Сеном, і назвав його Авен-Езер, та й промовив: Ось поки Господь дав нам підмогу!

Филистимляне были побеждены, и поэтому они больше не ходили в Израильскую землю. И пока был жив Самуил, Господь был против филистимлян.
 
Так упокорені стали Филистії, і не вламувались вони вже в займища Ізрайлеві; і тяготїла рука Господня на Филистіях поки було віку Самуїлового.

Филистимляне забрали у Израиля города от Екрона до Гефа, но израильтяне отвоевали у них эти города и их окрестности. Между израильтянами и аморреями тоже был мир.
 
Ті ж городи, що поодіймали Филистії в Ізраїля, вернулись до Ізраїля, від Аккарону та й до Гету; бо й те займище, що тягло до їх, вирвав Ізраїль із рук у Филистіїв. І настав мир між Ізраїлем і Аморіями.

Самуил вёл за собой Израиль всю свою жизнь.
 
Самуїл же суддював ув Ізраїлї поки й віку його було,

Он ходил с места на место и судил народ Израиля. Каждый год он обходил страну: Вефиль, Галгал, Мицфу — и судил израильский народ во всех этих городах.
 
І ходив він що року навкруги, одвідуючи Бетель і Галгал і Массифу, і судив Ізраїлеві суд на всїх сих місцях.

Но дом Самуила был в Раме, и поэтому он всегда возвращался туда. В этом городе Он построил алтарь Господу и судил там народ.
 
Тодї вертавсь у Раму, бо там жив, і там судив він Ізраїля, і спорудив там Господеві жертівника.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.