1 Царств 7 глава

Первая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Жители Кириаф-Иарима пришли в Вефсамис, забрали ковчег Господа и принесли его на холм в дом Авинадава. Они провели особую церемонию, чтобы подготовить Елеазара, сына Авинадава, охранять ковчег Господа.

Прийшли кіріят-єарімські люди, взяли ковчег Господній і внесли його в дім Авінадава на пагорбі, і посвятили його сина Єлеазара, щоб доглядав Господній ковчег.

И ковчег простоял в Кириаф-Иариме двадцать лет. Народ Израиля стал снова следовать за Господом.

Від того дня, як ковчег поставлено в Кіріят-Єарімі, пройшло часу чимало — двадцять років, — і ввесь дім Ізраїля зо стогоном звернувся до Господа.

Самуил обратился к израильтянам с такими словами: «Если вы всем сердцем своим повинуетесь Господу, вы должны избавиться от иноземных богов. Вы должны выбросить идолов богини Астарты. Вы полностью должны отдаться Господу и служить только Ему, тогда Господь спасёт вас от филистимлян».

Тоді Самуїл сказав до всього дому Ізраїля: «Коли ви справді від усього серця повертаєтесь до Господа, усуньте з-посеред себе богів чужоземних та Астарти, спрямуйте ваше серце до Господа, служіть лише йому одному, й він вас визволить із рук філістимлян.»

Израильтяне выбросили идолов лжебога Ваала и Астарты и стали служить лишь Господу.

І усунули сини Ізраїля Ваалів та Астарти й служили Господеві єдино.

Самуил сказал: «Все израильтяне должны собраться в Мицфе. Я помолюсь о вас Господу».

Потім Самуїл звелів: «Зберіть усього Ізраїля в Міцпі: я помолюся за вас Господеві.»

Израильтяне собрались в Мицфе. Они черпали воду и проливали её перед Господом (так они начинали время поста). Они постились в тот день и исповедовались в своих грехах. Они говорили: «Мы согрешили перед Господом». Самуил был судьёй над израильтянами в Мицфе.

Зібралися вони в Міцпі й, зачерпнувши води, вилили перед Господом, і того дня постили й признавались: «Згрішили ми проти Господа.» Самуїл судив у Міцпі над синами Ізраїля.

Филистимляне услышали, что народ Израиля собрался в Мицфе, и филистимские правители пошли против израильтян. Израильтяне, услышав об этом, очень испугались.

Коли довідалися філістимляни, що сини Ізраїля зібралися в Міцпі, двигнулися князі філістимлянські на Ізраїля. Почувши це, сини Ізраїля злякалися філістимлян.

Они сказали Самуилу: «Не переставай молиться о нас Господу, Богу нашему, чтобы Он спас нас от филистимлян!»

і мовили до Самуїла: «Не переставай благати за нас Господа, Бога нашого, щоб визволив нас із рук філістимлян!»

Самуил взял ягнёнка, принёс его в жертву всесожжения Господу и молился Господу об Израиле. И Господь услышал его молитву.

Узяв Самуїл молочне ягнятко й приніс його ціле на всепалення Господеві. Він закликав до Господа за Ізраїля, й Господь вислухав його.

Когда Самуил приносил жертву, филистимляне вышли на битву с Израилем. Но Господь разразился сильным громом над филистимлянами и привёл их в ужас и смятение. Так израильтяне победили филистимлян в битве.

І, справді, саме тоді, як Самуїл приносив усепалення, філістимляни наближалися, щоб воювати проти Ізраїля, але Господь тієї миті вдарив над філістимлянами страшенним громом, збентежив їх, і вони зазнали розгрому перед Ізраїлем.

Израильтяне выступили из Мицфы, и преследовали филистимлян, и убивали их до самого Вефхора.

Ізраїльтяни вирушили з Міцпи і гналися за філістимлянами, б'ючи їх аж під Бет-Кар.

После этого Самуил взял камень и поставил его между Мицфой и Сеном. Он назвал этот камень «Камнем Помощи» и сказал: «Господь помогал нам на протяжении всего пути, вплоть до этого места!»

Узяв Самуїл камінь, поставив його між Міцпою та Єшаном і назвав його Евен-Езер, кажучи: «Ось доки допоміг нам Господь!»

Филистимляне были побеждены, и поэтому они больше не ходили в Израильскую землю. И пока был жив Самуил, Господь был против филистимлян.

Так були упокорені філістимляни, і не вламувались вони більше в ізраїльські границі, бо рука Господня тяжіла на філістимлянах, поки було віку Самуїла.

Филистимляне забрали у Израиля города от Екрона до Гефа, но израильтяне отвоевали у них эти города и их окрестности. Между израильтянами и аморреями тоже был мир.

Міста ж, що філістимляни були забрали в Ізраїля, повернулись до Ізраїля, від Екрону до Гату, й Ізраїль звільнив їхні околиці з рук філістимлян. Мир був також між Ізраїлем та аморіями.

Самуил вёл за собой Израиль всю свою жизнь.

Самуїл суддював над Ізраїлем, поки віку його було.

Он ходил с места на место и судил народ Израиля. Каждый год он обходил страну: Вефиль, Галгал, Мицфу — и судил израильский народ во всех этих городах.

Щороку ходив він навколо, відвідуючи Бетел, Гілгал і Міцпу, і судив над Ізраїлем у всіх тих містах.

Но дом Самуила был в Раме, и поэтому он всегда возвращался туда. В этом городе Он построил алтарь Господу и судил там народ.

Тоді повертавсь у Раму, бо там жив і там суддював над Ізраїлем. Там же він спорудив Господеві жертовник.

« 6 глава 8 глава »