1 Царств 19 глава

Первая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Саул приказал своему сыну Ионафану и всем своим слугам убить Давида. Но Ионафан очень любил Давида

Саул сказав Йонатанові, своєму синові, й усім своїм слугам, що треба Давида вбити. Йонатан же, син Саула, був дуже прихильний до Давида,

и предупредил его, сказав: «Будь осторожен! Мой отец Саул ищет случая, чтобы убить тебя. Завтра утром спрячься в потаённом месте и оставайся там,

і попередив його словами: «Саул, мій батько, наваживсь тебе вбити. Гляди ж, остерігайся завтра: сиди потай, заховайсь!

а я выйду на поле с отцом и стану там, где ты будешь находиться. Я поговорю с ним о тебе и расскажу тебе обо всём, что узнаю».

Я ж вийду й стану коло батька в полі, де ти будеш, і розмовлятиму про тебе з батьком, і що побачу, про те сповіщу тебе.»

Ионафан говорил Саулу хорошие слова о Давиде. Он сказал: «Пусть царь не грешит против своего слуги Давида, так как он ничем не согрешил против тебя и его дела принесли тебе большую пользу.

Йонатан говорив Саулові, своєму батькові, добре про Давида, кажучи йому: «Нехай цар не грішить проти слуги свого Давида, бо він не провинився проте тебе, й те, що він зробив тобі, дуже корисне.

Он подвергал опасности свою жизнь, когда вышел против филистимлянина. Господь принёс великую победу всему Израилю; ты видел это своими глазами и радовался случившемуся. Почему же ты хочешь согрешить против невинного человека и убить Давида без причины?»

Він виставляв своє життя на небезпеку, він убив філістимлянина, й Господь через нього дав усьому Ізраїлеві велику перемогу: ти сам те бачив і веселився. Навіщо ж гріх на себе брати, кров невинну проливати, вбиваючи Давида без причини?»

Саул выслушал Ионафана и поклялся: «Так же верно, как то, что Господь жив, Давид не умрёт».

Послухав Саул Йонатана й поклявся: «Так певно як Господь живе, він не помре!»

Ионафан позвал Давида и пересказал ему весь разговор с Саулом. Затем он привёл Давида к Саулу, и Давид стал с Саулом как прежде.

Покликав тоді Йонатан Давида і, передавши йому всю оцю розмову, ввів Давида до Саула, й був він при ньому, як і перше.

Снова началась война, и Давид вышел на битву с филистимлянами и нанёс им такое сокрушительное поражение, что они бежали от него.

Якже війна розпочалася знову, двигнувся Давид у похід і воював з філістимлянами й учинив між ними велику різанину, так що вони втекли від нього.

Через некоторое время злой дух от Господа вошёл в Саула. Царь сидел в своём доме с копьём в руке, а Давид играл на гуслях.

Та на Саула напав злий дух від Господа. Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.

Саул хотел пригвоздить его копьём к стене, но Давид отскочил, и копьё вонзилось в стену. Давид убежал в ту ночь из дворца.

Саул хотів прибити Давида списом до стіни, але він відскочив від Саула, спис устромився в стіну, а Давид утік і спасся.

Саул послал людей к дому Давида, чтобы подстеречь его и утром убить, но жена Давида Мелхола предупредила его. Она сказала: «Если ты не убежишь сегодня и не спасёшь свою жизнь, то завтра тебя убьют».

Тієї ж самої ночі Саул послав гінців у дім Давида, щоб стерегти його й уранці вбити. Та Міхаль, жінка Давида, його про те сповістила: коли ти, мовляв, не врятуєшся цієї ночі, завтра будеш убитий!

Затем Мелхола спустила Давида из окна, и он бежал, спасая свою жизнь.

і спустила Міхаль Давида через вікно. Отак він пішов геть, утік і врятувався.

Мелхола же взяла идола, положила его в постель и покрыла одеждой, а в изголовье положила козью шерсть.

Міхаль же взяла домашнього божка і поклала його в ліжко, а в головах його поклала козячу шкуру й прикрила одежею ліжко.

Когда Саул послал людей взять Давида, Мелхола сказала им, что Давид болен.

А як Саул прислав гінців узяти Давида, вона сказала: він, мовляв, хворий.

Но Саул отправил людей обратно, чтобы они осмотрели Давида, и сказал им: «Принесите его ко мне на постели, даже если он умрёт по дороге».

І відіслав Саул гінців назад, щоб побачити Давида, й наказав їм: «Принесіть його до мене в ліжку! Я мушу його вбити!»

Но когда люди зашли в дом, чтобы взять Давида, то увидели, что идол лежит на постели, а в его изголовье — козья шерсть.

Прийшли гінці — аж ось домашній божок у ліжку, а в головах у нього козяча шкура.

Саул сказал Мелхоле: «Почему ты обманула меня и отпустила моего врага? Теперь мне его не поймать!» Мелхола ответила ему: «Давид сказал, что убьёт меня, если я не помогу ему бежать!»

І каже Саул до Міхалі: «Чого ти мене так ошукала й випустила ворога мого, щоб він утік?» Міхаль же відповіла Саулові: «То він сказав до мене: Пусти мене, а якщо ні, вб'ю тебе!»

Когда Давид убежал, спасая свою жизнь, он отправился к Самуилу в Раму и рассказал ему обо всём, что делал с ним Саул. Затем он и Самуил пошли в стан, где находились пророки, и Давид остался там.

Отак Давид утік і, врятувавшись, прибув у Раму до Самуїла й розповів йому все, що Саул з ним зробив був. Потім пішли — сам він і Самуїл — та оселилися в Найоті.

Саул услышал, что Давид находится в стане возле Рамы,

Якже Саулові переказали: «Давид у Найоті в Рамі»,

и послал туда людей, чтобы они схватили Давида. Но, когда эти люди пришли туда и увидели пророков, пророчествующих во главе с Самуилом, Дух Божий сошёл на слуг Саула, и они стали пророчествовать.

послав Саул посланців, щоб узяти Давида, й як ці побачили громаду провіщаючих пророків разом із Самуїлом, який був на чолі в них, дух Божий зійшов на посланців Саула, і вони й собі заходилися пророкувати.

Саулу донесли об этом, и он послал других людей, но и они стали пророчествовать. Тогда Саул отправил людей в третий раз, и они тоже стали пророчествовать.

Повідомлено про те Саула, й він послав других гінців, та й ці стали пророкувати. І як послав гінців утретє, то й ці теж почали віщувати.

Наконец Саул сам отправился в Раму и дошёл до большого источника, находившегося около гумна в Секе. Он спросил: «Где Самуил и Давид?» И ему ответили: «В лагерях у города Рама».

Тоді він сам пішов у Раму й, дійшовши до великої ритви, що в Сеху, спитав: «Де Самуїл і Давид?» Йому відповіли: «В Найоті, в Рамі.»

Тогда Саул отправился в лагеря, находившиеся возле Рамы. По дороге на него сошёл Дух Божий, и Саул пророчествовал, пока не пришёл в Раму.

І він пішов звідтіль у Найот у Рамі, й дух Божий спустився на нього, і він увесь час віщував, ідучи в дорозі, аж поки прийшов у Найот у Рамі.

Затем он снял с себя одежду и стал пророчествовать перед Самуилом. Он пролежал там нагой весь день и всю ночь. Потому и существует поговорка: «Неужели и Саул в пророках?»

Він теж скинув із себе одежу й почав пророкувати перед Самуїлом, потім упав голий на землю і лежав увесь той день і ніч. Тому й пішла приповідка: «Хіба Саул також поміж пророками?»

« 18 глава 20 глава »