1 Царств 25 глава

Первая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Самуил умер, и все израильтяне собрались, чтобы выразить свою печаль. Они похоронили Самуила в его доме в Раме. Давид переселился в пустыню Маон.
 
І вмер Самуїл, і зібравсь увесь Ізраїль та й оплакував його, і поховали його в дому його в Рамі. А Давид зібравсь та й пійшов у пустиню Фаран.

Там жил один очень богатый человек. У него было три тысячи овец и тысяча коз. Этот человек стриг своих овец в Кармеле.
 
Був же в Маонї чоловік, а майно його було в Кармелї. Чоловік той був вельми багатий; мав три тисячі овець і тисячу кіз; і був він саме на стриговинах овець своїх на Кармелї.

Его звали Навал, а родом он был из семьи Халева. Жену Навала звали Авигея. Она была умная и красивая женщина, а Навал был человек жестокий и нечестный.
 
Звали його на ймя Набал, а жінку його Абигея. Була вона собі молодиця з добрим розумом і хороша вродою, чоловік же був жорсткий та злющий; він походив з роду Калеба.

Давид находился в пустыне, когда услышал, что Навал стрижёт своих овец.
 
Почувши ж Давид у пустинї, що Набал стриже вівцї свої,

Давид послал к Навалу десять юношей и сказал им: «Пойдите к Навалу в Кармел и приветствуйте его от моего имени».
 
Послав десяток людей своїх і сказав: Ійдїть на Кармел, удайтесь до Набала і поздоровіте його від мене,

Давид велел им передать Навалу следующее: «Мир тебе и твоей семье! И мир всему, что принадлежит тебе!
 
Та й промовте так: Щасти тобі, доле, й родинї твоїй і всьому твойму.

Я слышал, что у тебя сейчас стригут овец. Когда твои пастухи были с нами, мы не обижали их и ничего у них не забирали, когда они находились в Кармеле.
 
Прочув я оце, що в тебе стриговини. Вівчарі твої пробували поблизу нас; ми не знущались із них, і не пропадало в них нїщо, поки вони на Кармелї були.

Спроси слуг твоих, и они скажут тебе, что это правда. Будь же и ты добр к моим юношам, потому что они пришли в доброе время. Дай им, что можешь. Сделай это для меня, друга твоего Давида».
 
Поспитай тільки в твоїх людей, вони тобі скажуть; і так нехай знайдуть слуги твої ласку в очах твоїх, ми ж прийшли в добрий час; дай же твоїм рабам і синові твойму Давидові, що в тебе тепер під рукою.

Люди Давида пошли к Навалу и передали ему слова Давида.
 
І прийшли Давидові люде, і висказали всї отті слова в імя Давидове, та й умовкли.

Но Навал ответил: «Кто такой Давид? Кто такой сын Иессея? Сейчас стало много рабов, убегающих от своих господ.
 
Набал же відказав Давидовим слугам так: Хто такий Давид і хто такий Ессей? Сими часами багацько постало таких слуг, що втїкають від панів своїх;

У меня есть хлеб, вода и мясо, приготовленное мной для людей, которые стригут моих овец. Но я не отдам это людям, пришедшим неизвестно откуда!»
 
Не вже ж би то менї та взяти мій хлїб, мою воду й моє мясиво, що приладив про моїх постригачів, та й пооддавати людям, що не знаю не відаю, звідкіля вони взялись?

Люди Давида вернулись и передали Давиду слова Навала.
 
І вернулись люде Давидові назад, прийшли додому та й переказали йому всї слова отті.

Тогда Давид сказал им: «Опояшьтесь своими мечами!» Все опоясались мечами своими, и около четырёхсот человек пошли за Давидом, а двести остались охранять припасы.
 
І повелїв Давид своїм людям: Підперезуй кожен меча свого. І попідперізували вони мечі свої, та й Давид підперезав меча свого, й пійшли вони за приводом Давидовим до чотирьох сот чоловіка потуги, двістї ж остались при саквах в обозї.

Один из слуг сказал жене Навала Авигее: «Давид присылал из пустыни послов приветствовать нашего господина, но Навал обошёлся с ними грубо.
 
Тим часом один зі слуг передав Абигеї, жінцї Набаловій, звістку: оце присилав Давид із пустинї посли привітати нашого пана, та він відправив їх нечемно;

Эти люди были очень добры к нам. Они не обижали нас, и ничего не пропало у нас за всё время, пока мы находились в поле рядом с ними.
 
Люде ж сї вельми добрі до нас; не зневажали нас і нїщо в нас нїде не дїлось як були ми з ними, покіль ми в полі обертались;

Люди Давида охраняли нас и днём и ночью! Они были охраной для нас всё время, когда мы пасли стада возле них.
 
Були вони охороною нашою й в день і в ночі, докіль ми пасли вівцї поблизу їх;

Сейчас подумай и реши, что делать. Навал поступил глупо! И теперь страшная беда угрожает нашему господину и всему его дому, но он человек злой, и никто не может говорить с ним».
 
Тим подумай і розваж, що маєш тепер чинити, бо певно грозить від них біда нашому панові й всїй господї його; а він такий злющий, що з ним шкода й говорити.

Авигея, не теряя времени, взяла двести хлебов, два сосуда с вином, пять приготовленных овец, 5 мер жареных зёрен, сто связок изюма и двести связок фиг и навьючила на ослов.
 
І взяла Абигея хутенько двістї боханцїв, два бурдюки вина, пятеро зготовлених овечат, наложила на осли,

Затем она приказала своим слугам: «Идите впереди меня, а я пойду следом». А мужу своему она ничего не сказала.
 
Та й звелїла своїм людям, не сказавши нїчого чоловікові: Йдїть поперед мене, я йти му за вами слїдом.

Когда Авигея, сидя на осле, спускалась с горы, Давид и его люди поднимались ей навстречу, и она встретилась с ними.
 
Тим же часом, як вона їхала на ослї з гори, несподївано показався Давид із людьми своїми зустріч неї, так що вона з ними зіткнулась.

Перед тем как Давид встретил Авигею, он сказал: «Напрасно я охранял в пустыне всё имущество этого человека, чтобы у него ничего не пропало. Он платит мне злом за добро.
 
Давид же сказав собі навперід: Шкода було менї стерегти майно його в пустинї, так що нїщо з усього добра його не пропало; він віддячує менї злом за добро.

Пусть Бог накажет меня, если до завтрашнего утра я оставлю в живых хоть одного из мужчин в семье Навала».
 
Нехай же те й те вдїє Бог з ворогами Давидовими, коли я з усього добра його зоставлю до завтра й того, що мочить на стїну!

Когда Авигея увидела Давида, то быстро сошла с осла и пала перед ним, поклонившись лицом до самой земли.
 
Як же загледїла Абигея Давида, зоскочила вона з осла, та й розпростерлась на землї ниць перед Давидом;

Она упала к ногам Давида и сказала: «Господин мой, пусть вина за то, что произошло, будет на мне одной. Позволь мне сказать тебе и выслушай рабу твою.
 
Потім упала йому в ноги, та й промовила: На менї лежить вина, пане мій; дозволь твоїй рабинї озватись перед тобою, й прихили ухо твоє до слова рабинї твоєї!

Я не видела людей, которых ты присылал. Господин мой, не обращай внимания на этого злого человека, потому что каково имя его, таков и он. Его имя означает „Глупый”, и он действительно глуп.
 
Нехай же мій пан не уважає на такого злого чоловіка, на Набала, бо як зветься він, такий й він. Набал зветься він і дурнота його з ним. Я ж, твоя рабиня, не бачила людей мого пана, що ти прислав їх.

Господь удержал тебя от убийства невинных людей. И как жив Господь, и ты жив, пусть все твои враги и все замышляющие зло против тебя, станут такими же проклятыми, как Навал.
 
Тепер же, мій пане, як певно те, що живе Господь і ти живеш, Господь з'упинив тебе впасти в крівавий гріх і здержав руку твою від пімсти; а тепер нехай стануть вороги твої як Набал, і всї, хто задумав заподїяти зло панові мойму.

Позволь мне отдать твоим людям дары, которые я принесла моему господину.
 
Оце ж сей гостинець, що принесла рабиня твоя, віддай людям твоїм, що йдуть походом за тобою.

Прости мне вину мою. Я знаю, что Господь сделает род твой сильным и много царей выйдет из твоей семьи, так как ты ведёшь войны Господа. Люди никогда не найдут ничего плохого в тебе во всю твою жизнь!
 
Прости вину рабинї твоїй; Господь бо спорудить панові мойму твердий дім, бо пан мій веде війни Господнї, і нїякої кривди не знайдеться в тобі поки й віку твого.

Если кто станет преследовать тебя, чтобы убить, то Господь, Бог твой, спасёт твою жизнь! А врагов твоих Господь выбросит как камни из пращи!
 
Коли б який чоловік піднявсь тебе гонити чи то чигати на душу твою, дак нехай душа пана мого буде ввязана в узол живих у Господа, Бога твого, душі ж ворогів твоїх розкине він як пращею.

Господь обещал сделать много добра господину моему, и Он сдержит Свои обещания. Он поставит тебя вождём над Израилем.
 
І коли Господь учинить на мойму панї все, що обітував тобі доброго, і поставить тебе в князї над Ізраїлем,

Не будет у тебя на совести убийства невинных людей, и ты не попадёшь в эту ловушку. Прошу тебя, когда Господь принесёт тебе успех, вспомни обо мне».
 
То нехай се не буде серцю пана мого на каяннє й неспокій совістї, що мій пан пролив безвинну кров і допоміг собі власною рукою. Коли ж Господь мого пана вщасливить, так спогадай рабиню твою.

Давид ответил Авигее: «Хвала Господу, Богу Израиля. Хвала Богу за то, что Он послал тебя ко мне навстречу.
 
І відказав Давид Абигеї: Благословен Господь, Бог Ізраїлїв, що послав тебе сьогоднї зустріч мене.

Бог благословляет тебя за разум твой и за то, что удержала меня сегодня от убийства невинных людей.
 
Благословен і розум твій, і ти благословенна, що зупинила мене сьогоднї, що я не пійшов на пролив крови, щоб пімститись за себе власною рукою.

Так же верно, как то, что Господь Бог Израиля жив, если бы ты не поспешила и не вышла мне навстречу, то ни один мужчина в семье Навала не дожил бы до завтрашнего утра».
 
От же, так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що зупинив мене заподїяти зло тобі, коли б ти не встигла менї зустріч поспіти, не зосталось би Набалові, покіль заднився б ранок, і того, що мочить на стїну.

Затем Давид принял дары из рук Авигеи и сказал ей: «Иди домой с миром. Я выслушал твою просьбу и сделаю всё, что ты просишь».
 
І прийняв Давид від неї, що вона принесла йому, і рече їй: Йди супокійно додому; бач, я прихилив ухо моє до тебе і пошанував лице твоє.

Когда Авигея вернулась к Навалу, он был дома, и в доме его был пир, подобный царскому. Навал был весел и очень пьян, и поэтому Авигея не сказала ему ни слова до самого утра.
 
Як вернулась Абигея до Набала, аж се в його в дому такий бенкет, як у царя, й серце в Набала розвеселилось; він же впився тяжко. Тим не сказала йому нїчогісїнько, покіль настав ранок.

А утром, когда Навал отрезвился, жена всё ему рассказала. Услышав это, у Навала случился сердечный приступ и стал он неподвижным, как камень.
 
Уранцї ж, як вийшов хміль із голови в Набала, оповідує жінка йому, що сталось, і замерло серце в його і став він мов камяний.

Дней через десять Господь поразил Навала, и он умер.
 
І ледві минуло днїв десять, убив Господь Набала, й він умер.

Когда Давид услышал о смерти Навала, то сказал: «Благословен Господь! Навал оскорбил меня, но Господь удержал меня от преступления. Господь заставил Навала сполна заплатить за свои грехи». Затем Давид отправил послов к Авигее сказать, что он просит её стать его женой.
 
Як прочув Давид, що Набал умер, сказав так: Благословен Господь, що відплатив за мою зневагу від Набала і вдержав слугу свого від зла; Господь обернув злобу Набала на його ж голову. І послав Давид сказати Абигеї, що хоче взяти її собі за жінку.

Слуги Давида пришли в Кармел и сказали Авигее: «Давид послал нас за тобой. Он хочет, чтобы ты стала его женой».
 
І прийшли Давидові слуги до Абигеї в Кармель і промовили так: Давид посилає нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.

Авигея поклонилась лицом до земли и сказала: «Я готова быть твоей рабыней и омывать ноги слуг моего господина».
 
Вона піднялась, потім припала ниць ід землї й промовила: Отсе рабиня твоя нехай буде як служебка, готова обмивати ноги слугам пана мого.

Авигея поспешно собралась, села на осла и в сопровождении пяти служанок отправилась с послами Давида и стала его женой.
 
І зібралась Абигея хутенько та й сїла на осла свого; так само й пятеро дївчат з її прислуги, й прибула вона слїдом за посланцями Давидовими та й зробилась йому жінкою.

Давид женился также на Ахиноаме из Изрееля, и обе они были его жёнами.
 
І Ахиноаму взяв Давид із Езрееля, і були обідві жінками йому.

Давид был женат и на Мелхоле, дочери Саула, но Саул забрал её у него и отдал Фалтию, сыну Лаиса из Галлима.
 
Саул же віддав дочку свою Мелхолу, жінку Давидову, Фалтієві Лайшенкові із Галлиму.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.