1 Царств 25 глава

Первая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Самуил умер, и все израильтяне собрались, чтобы выразить свою печаль. Они похоронили Самуила в его доме в Раме. Давид переселился в пустыню Маон.

Помер Самуїл, і весь Ізраїль збирається, і оплакують його, і хоронять його в його домі, в Арматаїмі. А тим часом Давид піднявся і прийшов у пустелю Маана.

Там жил один очень богатый человек. У него было три тысячи овец и тысяча коз. Этот человек стриг своих овец в Кармеле.

І був собі чоловік у Маані, а його стада — в Кармилі. І чоловік був дуже великий, і в нього стада — три тисячі овець і тисяча кіз. І сталося, що він стриг своє стадо в Кармилі.

Его звали Навал, а родом он был из семьи Халева. Жену Навала звали Авигея. Она была умная и красивая женщина, а Навал был человек жестокий и нечестный.

Ім’я чоловіка — Навал, а ім’я його жінки — Авіґея. І його жінка була розумна і дуже гарна на вигляд, а чоловік був тяжкий і поганий у справах, і чоловік був собачий.

Давид находился в пустыне, когда услышал, что Навал стрижёт своих овец.

І почув Давид у пустелі, що Навал, кармилієць, стриже своє стадо.

Давид послал к Навалу десять юношей и сказал им: «Пойдите к Навалу в Кармел и приветствуйте его от моего имени».

Тож Давид послав десятьох слуг, і сказав слугам: Підіть у Кармил і зайдіть до Навала та запитайте його в моє ім’я про мир.

Давид велел им передать Навалу следующее: «Мир тебе и твоей семье! И мир всему, что принадлежит тебе!

І скажете так: І ти будь здоровим у порах, і твій дім, і все твоє нехай буде здорове.

Я слышал, что у тебя сейчас стригут овец. Когда твои пастухи были с нами, мы не обижали их и ничего у них не забирали, когда они находились в Кармеле.

І тепер ось я почув, що в тебе стрижуть твої пастухи, які були з нами в пустелі, і ми їм не перешкодили, і ми в них нічого не вимагали всі дні, коли вони були в Кармилі.

Спроси слуг твоих, и они скажут тебе, что это правда. Будь же и ты добр к моим юношам, потому что они пришли в доброе время. Дай им, что можешь. Сделай это для меня, друга твоего Давида».

Запитай своїх слуг, і тобі сповістять. Тож хай знайдуть слуги милість у твоїх очах, бо ми прийшли в добрий час. Дай же твоєму синові Давидові, що лише знайде твоя рука.

Люди Давида пошли к Навалу и передали ему слова Давида.

І приходять слуги, і говорять ці слова до Навала згідно з усіма цими словами ім’ям Давида.

Но Навал ответил: «Кто такой Давид? Кто такой сын Иессея? Сейчас стало много рабов, убегающих от своих господ.

І підскочив Навал, і відповів слугам Давида, і сказав: Хто такий Давид, і хто син Єссея? Сьогодні намножилося рабів, які відходять кожний з-перед обличчя свого володаря!

У меня есть хлеб, вода и мясо, приготовленное мной для людей, которые стригут моих овец. Но я не отдам это людям, пришедшим неизвестно откуда!»

Тож хіба візьму мій хліб, моє вино і моє заколене, яке я заколов тим, хто стриже мені вівці, і це дам мужам, про яких не знаю, звідки вони?

Люди Давида вернулись и передали Давиду слова Навала.

І слуги Давида відійшли своєю дорогою, і повернулися та прийшли й сповістили Давидові згідно з цими словами.

Тогда Давид сказал им: «Опояшьтесь своими мечами!» Все опоясались мечами своими, и около четырёхсот человек пошли за Давидом, а двести остались охранять припасы.

І сказав Давид своїм мужам: Нехай кожний підпережеться своїм мечем! І за Давидом пішло якихось чотириста чоловік, а двісті залишилися з речами.

Один из слуг сказал жене Навала Авигее: «Давид присылал из пустыни послов приветствовать нашего господина, но Навал обошёлся с ними грубо.

А один зі слуг сповістив Авіґеї, жінці Навала, кажучи: Ось Давид послав послів з пустелі, щоб поблагословити нашого володаря, та він відвернувся від них.

Эти люди были очень добры к нам. Они не обижали нас, и ничего не пропало у нас за всё время, пока мы находились в поле рядом с ними.

А мужі були до нас дуже добрими. Не перешкодили нам, і не вимагали в нас усі дні, які ми були з ними. І коли ми були в полі,

Люди Давида охраняли нас и днём и ночью! Они были охраной для нас всё время, когда мы пасли стада возле них.

то вони були, як стіна навколо нас — і вночі, і вдень, у всі дні, які ми були з ними, пасучи стадо.

Сейчас подумай и реши, что делать. Навал поступил глупо! И теперь страшная беда угрожает нашему господину и всему его дому, но он человек злой, и никто не может говорить с ним».

Тож тепер знай і гляди ти, що вчиниш, бо виповнилася злоба на нашого володаря і на його дім. А він — син-поганець, і не можна до нього говорити!

Авигея, не теряя времени, взяла двести хлебов, два сосуда с вином, пять приготовленных овец, 5 мер жареных зёрен, сто связок изюма и двести связок фиг и навьючила на ослов.

І поквапилася Авіґея, і взяла двісті хлібів, дві посудини вина, п’ять приготовлених овець, п’ять еф добірного борошна, один ґомор родзинок і двісті в’язанок смоківниць. І поклала на ослів,

Затем она приказала своим слугам: «Идите впереди меня, а я пойду следом». А мужу своему она ничего не сказала.

та сказала своїм слугам: Ідіть переді мною, і ось я іду за вами! А своєму чоловікові не сповістила.

Когда Авигея, сидя на осле, спускалась с горы, Давид и его люди поднимались ей навстречу, и она встретилась с ними.

І сталося, коли вона сіла на осла і сходила вниз за виступом гори, то ось ішов Давид і його мужі їй назустріч, тож вона зустріла їх.

Перед тем как Давид встретил Авигею, он сказал: «Напрасно я охранял в пустыне всё имущество этого человека, чтобы у него ничего не пропало. Он платит мне злом за добро.

А Давид говорив: Хіба для несправедливості оберігав я всі його речі в пустелі й не заповів взяти будь-що з усього, що його, а він мені віддав злом за добро!

Пусть Бог накажет меня, если до завтрашнего утра я оставлю в живых хоть одного из мужчин в семье Навала».

Хай це зробить Бог Давидові й це хай додасть, якщо до ранку залишу з усього, що в Навала, — з того, хто мочиться проти стіни!

Когда Авигея увидела Давида, то быстро сошла с осла и пала перед ним, поклонившись лицом до самой земли.

І побачила Авіґея Давида, і поквапилася, і злізла з осла, і впала перед Давидом на своє обличчя. І поклонилася йому до землі,

Она упала к ногам Давида и сказала: «Господин мой, пусть вина за то, что произошло, будет на мне одной. Позволь мне сказать тебе и выслушай рабу твою.

до його ніг, і сказала: На мені, володарю мій, несправедливість. Хай же твоя рабиня промовить до твоїх вух, тож вислухай слово твоєї рабині.

Я не видела людей, которых ты присылал. Господин мой, не обращай внимания на этого злого человека, потому что каково имя его, таков и он. Его имя означает „Глупый”, и он действительно глуп.

Хай мій володар не покладе свого серця на цю людину, що є пошестю, бо за своїм іменем таким є: Навал [1] його ім’я, і безумність у ньому. А я, твоя раба, не бачила твоїх слуг, яких ти послав.

Господь удержал тебя от убийства невинных людей. И как жив Господь, и ты жив, пусть все твои враги и все замышляющие зло против тебя, станут такими же проклятыми, как Навал.

І тепер, володарю, хай живе Господь і хай живе твоя душа, оскільки Господь оберіг тебе, щоб ти не напав на невинну кров і спас тобі твою руку від помсти. І тепер хай твої вороги, і ті, хто шукає зла моєму володареві, стануть, як Навал.

Позволь мне отдать твоим людям дары, которые я принесла моему господину.

Тож тепер візьми це благословення, яке твоя рабиня принесла моєму володареві, і даси слугам, які прислуговують моєму володареві.

Прости мне вину мою. Я знаю, что Господь сделает род твой сильным и много царей выйдет из твоей семьи, так как ты ведёшь войны Господа. Люди никогда не найдут ничего плохого в тебе во всю твою жизнь!

Усунь же несправедливість твоєї рабині, бо Господь неодмінно вчинить [2] моєму володареві вірний дім, адже мій володар веде Господню війну, і в тобі ніколи не знайдеться злоби.

Если кто станет преследовать тебя, чтобы убить, то Господь, Бог твой, спасёт твою жизнь! А врагов твоих Господь выбросит как камни из пращи!

І коли повстане чоловік, який тебе переслідує і шукає твоєї душі, то душа мого володаря буде прив’язана в’язами життя в Господа Бога, і душу твоїх ворогів викинеш з-посеред пращі.

Господь обещал сделать много добра господину моему, и Он сдержит Свои обещания. Он поставит тебя вождём над Израилем.

І буде, коли Господь учинить моєму володареві все добро, що сказав про тебе, і Господь тебе вчинить проводирем над Ізраїлем,

Не будет у тебя на совести убийства невинных людей, и ты не попадёшь в эту ловушку. Прошу тебя, когда Господь принесёт тебе успех, вспомни обо мне».

і не буде в тобі цієї огиди та спокуси в мого володаря, щоб даремно пролив невинну кров і щоб мій володар спас свою руку. І нехай учинить Господь володареві моєму добро, і згадаєш твою рабиню, щоб учинити їй добро.

Давид ответил Авигее: «Хвала Господу, Богу Израиля. Хвала Богу за то, что Он послал тебя ко мне навстречу.

І сказав Давид Авіґеї: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який сьогодні послав тебе мені назустріч,

Бог благословляет тебя за разум твой и за то, что удержала меня сегодня от убийства невинных людей.

і благословенна твоя поведінка, і благословенна ти, що мене сьогодні в цьому зупинила, щоб не піти на кров і спасти мені мою руку.

Так же верно, как то, что Господь Бог Израиля жив, если бы ты не поспешила и не вышла мне навстречу, то ни один мужчина в семье Навала не дожил бы до завтрашнего утра».

Тільки, як живе Господь, Бог Ізраїля, Який мене сьогодні зупинив, щоб не вчинити тобі зла, якщо б же ти не поквапилася і не вийшла мені назустріч, тоді сказав я: Не залишиться в Навала до ранішнього світла той, хто мочиться проти стіни!

Затем Давид принял дары из рук Авигеи и сказал ей: «Иди домой с миром. Я выслушал твою просьбу и сделаю всё, что ты просишь».

І взяв Давид з її руки все, що вона йому принесла, і сказав їй: Піди в мирі до свого дому. Гляди, я почув твій голос, і я полюбив твоє обличчя.

Когда Авигея вернулась к Навалу, он был дома, и в доме его был пир, подобный царскому. Навал был весел и очень пьян, и поэтому Авигея не сказала ему ни слова до самого утра.

І пішла Авіґея до Навала, і ось у нього бенкет в його домі, наче царський бенкет, і серце Навала веселе в ньому, і він дуже п’яний. І не сповістила йому великого чи малого слова аж до раннього світла.

А утром, когда Навал отрезвился, жена всё ему рассказала. Услышав это, у Навала случился сердечный приступ и стал он неподвижным, как камень.

І сталося вранці, коли Навал витверезився від вина, його жінка сповістила йому ці слова. І його серце завмерло в ньому, і він стає, наче камінь.

Дней через десять Господь поразил Навала, и он умер.

А після десяти днів уразив Господь Навала, і він помер.

Когда Давид услышал о смерти Навала, то сказал: «Благословен Господь! Навал оскорбил меня, но Господь удержал меня от преступления. Господь заставил Навала сполна заплатить за свои грехи». Затем Давид отправил послов к Авигее сказать, что он просит её стать его женой.

І почув Давид, і сказав: Благословенний Господь, Який здійснив суд мого покривдження з руки Навала, і зберіг свого раба від руки зла, і Господь повернув злобу Навала на його голову! І послав Давид, і говорив про Авіґею, щоб узяти її собі за жінку.

Слуги Давида пришли в Кармел и сказали Авигее: «Давид послал нас за тобой. Он хочет, чтобы ты стала его женой».

І прийшли слуги Давида до Авіґеї в Кармил, і заговорили до неї, кажучи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.

Авигея поклонилась лицом до земли и сказала: «Я готова быть твоей рабыней и омывать ноги слуг моего господина».

І вона встала, поклонилася до землі обличчям і сказала: Ось раба твоя є рабинею, щоб помити ноги твоїх рабів.

Авигея поспешно собралась, села на осла и в сопровождении пяти служанок отправилась с послами Давида и стала его женой.

І встала Авіґея, і сіла на осла, і п’ять дівчат ішли за нею. І вона пішла за слугами Давида. І стає вона йому за жінку.

Давид женился также на Ахиноаме из Изрееля, и обе они были его жёнами.

І Давид узяв Ахінаму з Єзраеля, і були в нього дві жінки.

Давид был женат и на Мелхоле, дочери Саула, но Саул забрал её у него и отдал Фалтию, сыну Лаиса из Галлима.

А Саул дав свою дочку Мелхолу, жінку Давида, Фалтієві, синові Лаїса, який з Ромми.

« 24 глава 26 глава »