1 Царств 22 глава

Первая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Давид ушёл из Гефа и скрылся в Одолламской пещере. Братья его и все родственники услышали, что он находится там, и пошли туда повидаться с ним.

І Давид відійшов звідти, і врятувався; він приходить до печери Одоллама. І чують його брати і дім його батька, та й приходять туди до нього.

К Давиду примкнули все те, кто были в беде, должники и те люди, которые были разочарованы жизнью. Давид стал над ними начальником, и было с ним около четырёхсот человек.

І кожний, хто в скруті, і кожний, хто в боргах, і кожний, хто в душевних болях, починають збиратися до нього, і він стає їхнім володарем. І було з ним якихось чотириста мужів.

Оттуда Давид пошёл в Мицфу моавскую и сказал царю, правившему в той земле: «Разреши моему отцу и моей матери остаться у тебя, пока я не узнаю, что сделает со мной Бог».

І звідти Давид пішов до моавської Массифи, і сказав моавському цареві: Хай же мій батько і моя матір будуть у тебе, аж доки не пізнаю, що вчинить мені Бог.

И оставил он родителей у царя моавского, и жили они там, пока Давид находился в укреплении.

І вблагав обличчя моавського царя, і вони жили з ним усі дні, коли Давид був у обозі.

Но пророк Гад сказал Давиду: «Не оставайся в крепости. Иди в землю Иудейскую». И Давид ушёл оттуда и пришёл в лес Херет.

І пророк Ґад сказав Давидові: Не сиди в обозі! Йди і прийдеш у землю Юди. І Давид пішов, і прийшов, і осів у місті Саріх.

Когда Саул был в Гиве, ему сообщили, где находился Давид и верные ему люди. Царь сидел тогда под деревом на горе, с копьём в руке, а все слуги стояли вокруг него.

І почув Саул, що дався чути Давид і мужі, які з ним. А Саул перебував на горі околиці, що в Рамі, і спис у його руці, і всі його слуги довкола нього.

Саул сказал слугам, окружавшим его: «Слушайте, сыновья Вениамина! Неужели вы думаете, что сын Иессея Давид даст вам поля и виноградники, что он сделает вас тысячниками и начальниками над сотнями?

І звернувся Саул до своїх слуг, які стояли перед ним, і сказав їм: Послухайте ж, сини Веніаміна: Хіба насправді син Єссея дасть усім вам поля та виноградники і поставить вас усіх сотниками і тисяцькими?

Нет! Так почему же все вы устраиваете заговор против меня? Никто из вас не сказал мне о моём сыне Ионафане, о том, что он заключил соглашение с сыном Иессея! Никто не сказал мне, что Ионафан подстрекал Давида напасть на меня! Именно так Давид сейчас и поступает!»

Адже ви всі змовляєтеся проти мене, і немає нікого, хто відкриває вухо моє про те, що мій син склав завіт із сином Єссея, і немає того з вас, хто дбає за мене, і відкриває вухо моє, що мій син підняв проти мене мого раба, як ворога до цього дня.

Там со слугами Саула находился также и Доик идумеянин. Он сказал: «Я видел, как сын Иессея приходил в Номву к священнику Ахимелеху, сыну Ахитува.

І відповідає Доек, сирієць, який наставлений над ослами Саула, і сказав: Я побачив сина Єссея, який прийшов до Номви, до Авімелеха, сина священика Ахітова,

Ахимелех молился Господу о Давиде, дал ему еды и отдал ему меч филистимлянина Голиафа».

і той запитав про нього в Бога, і дав йому поживу, і дав йому меч Голіафа, филистимця.

Тогда царь Саул велел привести к нему священника Ахимелеха, сына Ахитува, и всех его родственников, которые служили священниками в Номве. И все они пришли к царю.

І цар послав покликати Авімелеха, сина Ахітова, і всіх синів його батька, священиків, які в Номві, тож усі приходять до царя.

Саул сказал Ахимелеху: «Слушай меня сейчас, сын Ахитува». И тот ответил: «Да, господин мой».

І сказав Саул: Послухай-но, сине Ахітова! А той відповів: Ось я, говори, володарю!

Затем Саул спросил его: «Почему ты сговорился с сыном Иессея против меня? Почему ты дал ему хлеб и меч и молился о нём Богу? А сейчас Давид восстал против меня и ждёт удобного момента, чтобы напасть!»

І сказав йому Саул: Навіщо змовився проти мене, ти і син Єссея, що ти дав йому хліба і меч, і питав за нього в Бога, щоб наставити його проти мене ворогом до цього дня?

Ахимелех ответил: «Давид очень предан тебе. Он преданнее любого из твоих слуг. Он твой зять и начальник твоих телохранителей, и вся семья твоя уважает его.

А він відповів цареві й сказав: А між усіма твоїми слугами, хто такий вірний, як Давид? І зять царя, і виконавець кожного твого наказу, і славний у твоєму домі!

Я и прежде молился Богу о Давиде. Не обвиняй меня и моих родственников. Мы — слуги твои, и я ничего не знаю о том, что происходит».

Хіба сьогодні почав я питати за нього в Бога? Зовсім ні. Хай не видає цар звинувачення проти свого раба й проти всього дому мого батька, бо твій раб у цьому всьому не знав слова малого чи великого!

Но царь сказал: «Ахимелех, ты и все твои родственники должны умереть!» —

І сказав цар Саул: Ти, Авімелех, неодмінно помреш [1] , — ти і весь дім твого батька!

и приказал телохранителям, стоявшим возле него: «Идите и убейте священников Господа, потому что они тоже на стороне Давида. Они знали, что он убежал, но не сказали мне!» Но слуги царя отказались поднять руку на священников Господа.

І цар наказав вартовим, які стояли перед ним: Приведіть і повбивайте Господніх священиків, бо їхня рука — з Давидом, оскільки вони знали, що він втікає, і не відкрили вухо моє! Та слуги царя не забажали накласти своїх рук на Господніх священиків.

Тогда царь сказал Доику: «Иди и убей священников». Доик пошёл и убил священников. В этот день было убито восемьдесят пять человек, носивших льняной ефод.

Тож цар сказав Доекові: Повернися ти і напади на священиків! І повернувся Доек, сирієць, і повбивав Господніх священиків у той день — триста п’ять чоловік, усіх, хто носить ефод.

Доик убил также всех жителей Номвы, города священников. Мечом своим он поразил всех мужчин, женщин, детей и младенцев и убил всех их коров, ослов и овец.

І Номву, місто священиків, побив лезом меча від чоловіка аж до жінки, від немовляти аж до того, хто ссе, — і телят, і ослів, і овець.

Но Авиафар, сын Ахимелеха, сына Ахитува, спасся и присоединился к Давиду.

Та врятувався один син Авімелеха, сина Ахітова, а його ім’я — Авіятар, і він втік слідом за Давидом.

Авиафар рассказал Давиду, как Саул убил священников Господа.

І Авіятар сповістив Давидові, що Саул повбивав усіх Господніх священиків.

И сказал Давид Авиафару: «Я видел в тот день там Доика идумеянина. Я знал, что он донесёт Саулу! Я виновен в смерти всей семьи твоего отца.

А Давид сказав Авіятарові: Знав я в той день, що Доек, сирієць, безсумнівно сповістить [2] Саулові. Я винний за душі дому твого батька.

Тот человек (Саул), который хочет убить тебя, также хочет убить и меня. Оставайся у меня и не бойся; здесь ты будешь в безопасности».

Залишайся зі мною, не бійся, бо де лише знайду місце для моєї душі, то шукатиму і для твоєї душі, щоб тебе оберігати біля мене.

« 21 глава 23 глава »