І.Навина 18 глава

Книга Ісуса Навина (Книга Єгошуї)
Переклад Хоменка → Елизаветинская Библия

Уся громада синів Ізраїля зібралась разом у Шіло, і поставили вони там намет зборів. Земля була їм підкорена.

И҆ собра́сѧ ве́сь со́нмъ сынѡ́въ ї҆и҃левыхъ въ силѡ́мъ, и҆ водрѹзи́ша та́мѡ ски́нїю свидѣ́нїѧ: и҆ землѧ̀ ѡ҆держа́сѧ ѿ ни́хъ.

Зосталося ж між синами Ізраїля сім колін, що не одержали ще свого наділу.

И҆ ѡ҆ста́шасѧ сы́нове ї҆и҃лєвы, и҆̀же не наслѣ́диша наслѣ́дїѧ своегѡ̀ се́дмь племе́нъ.

І сказав Ісус до синів Ізраїля: “Доки ви будете гаятись, щоб рушити в похід та зайняти землю, що Господь, Бог батьків ваших, дав вам?

И҆ речѐ ї҆исѹ́съ сынѡ́мъ ї҆и҃лєвымъ: доко́лѣ вы̀ разслаблѧ́етесѧ вни́ти наслѣ́дити зе́млю, ю҆́же дадѐ ва́мъ гд҇ь бг҃ъ ѻ҆тє́цъ ва́шихъ;

Виберіть собі по троє мужів з кожного коліна, а я пошлю їх; вони підуть у дорогу, пройдуть через край, спишуть його по наділах і повернуться до мене.

да́йте ѿ ва́съ по трѝ мѹ́жы ѿ пле́мене, и҆ послю̀ и҆̀хъ, и҆ воста́вше да про́йдѹтъ зе́млю и҆ да ѡ҆пи́шѹтъ ю҆̀ предо мно́ю, ѩ҆́коже є҆́сть лѣ́по раздѣли́ти ю҆̀. И҆ прїидо́ша къ немѹ̀.

Вони розміряють його на сім часток; Юда зостанеться при своїй землі на півдні, а дім Йосифа на своїй землі, на півночі.

И҆ раздѣлѝ и҆̀мъ на се́дмь часте́й: ї҆ѹ́да да поста́витъ предѣ́лъ свои҄мъ ѿ лі́ва, и҆ сы́нове ї҆ѡ҄сифли да поста́вѧтъ предѣ́лъ свои҄мъ ѿ сѣ́вера:

Ви ж розміряєте землю на сім наділів і принесете розпис сюди, до мене, щоб я кинув для вас жереб тут перед Господом, Богом нашим.

вы́ же раздѣли́те зе́млю на се́дмь часте́й, и҆ принеси́те ко мнѣ̀ сѣ́мѡ, и҆ и҆знесѹ̀ ва́мъ жре́бїй пред̾ гд҇емъ бг҃омъ ва́шимъ:

Левіти ж не матимуть уділу між вами: священство Господнє їхній уділ; Гад же та Рувим та півколіно Манассії одержали свої наділи по тім боці Йордану, на сході, наділи, що їх дав їм Мойсей, слуга Господній.”

нѣ́сть бо ча́сти ѹ҆ ва́съ сынѡ́мъ леѵї҄инымъ, занѐ жре́чество гд҇не ча́сть и҆́хъ: га́дъ же и҆ рѹви́мъ и҆ полпле́мене манассі́ина взѧ́ша наслѣ́дїе своѐ ѡ҆б̾ ѻ҆нѹ̀ странѹ̀ ї҆ѻрда́на на восто́ки, є҆́же дадѐ и҆̀мъ мѡѷсе́й ра́бъ гд҇ень.

Устали мужі ті й рушили в дорогу. Ісус повелів тим, що йшли, списувати землю, мовивши: “Ідіть, пройдіть через край, спишіть його та й повертайтесь до мене, і я кину перед Господом за вас у Шіло жереб.”

И҆ воста́вше мѹ́жїе поидо́ша. И҆ заповѣ́да ї҆исѹ́съ мѹжє́мъ и҆дѹ́щымъ ѡ҆писа́ти зе́млю, глаго́лѧ: и҆ди́те и҆ ѡ҆быди́те зе́млю, и҆ ѡ҆пиши́те ю҆̀, и҆ прїиди́те ко мнѣ̀, и҆ и҆знесѹ̀ ва́мъ здѣ̀ жре́бїй пред̾ гд҇емъ въ силѡ́мѣ.

Пішли ті мужі, перейшли край, розписали його місто за містом на сім частин у книзі та й повернулись до Ісуса в табір у Шіло.

И҆ и҆до́ша мѹ́жїе, и҆ ѡ҆быдо́ша зе́млю и҆ соглѧ́даша ю҆̀, и҆ ѡ҆писа́ша ю҆̀ по градѡ́мъ є҆ѧ̀ на се́дмь часте́й въ кни́гѹ, и҆ принесо́ша ко ї҆исѹ́сѹ въ по́лкъ въ силѡ́мъ.

І кинув Ісус за них жереб у Шіло перед Господом і розділив там землю синам Ізраїля згідно з їхнім поділом.

И҆ ве́рже и҆̀мъ ї҆исѹ́съ жре́бїй пред̾ гд҇емъ въ силѡ́мѣ: и҆ раздѣлѝ та́мѡ зе́млю ї҆исѹ́съ сынѡ́мъ ї҆и҃лєвымъ по раздѣле́нїю и҆́хъ.

І випав жереб колінові синів Веніямина згідно з їхніми родами; наділ, що випав їм за жеребом, був між синами Юди й синами Йосифа.

И҆ и҆зы́де жре́бїй пле́мене сынѡ́въ венїамі́новыхъ пе́рвый по со́нмѡмъ и҆́хъ: и҆ и҆зыдо́ша предѣ́лы жре́бїѧ и҆́хъ посредѣ̀ сынѡ́въ ї҆ѹ́диныхъ и҆ посредѣ̀ сынѡ́въ ї҆ѡ́сифовыхъ.

Границя їхня на північнім боці йшла від Йордану, здіймалась по північнім боці Єрихону, далі йшла вгору на захід і виходила на Бет-Авен-пустиню.

И҆ бы́ша предѣ́лы и҆́хъ ѿ сѣ́вера: ѿ ї҆ѻрда́на взы́дѹтъ предѣ́лы созадѝ ї҆ерїхѡ́на къ сѣ́верѹ и҆ взы́дѹтъ къ горѣ̀ къ мо́рю, и҆ бѹ́детъ и҆схо́дъ є҆гѡ̀ мавдарі́тъ веѳа́ѵнъ:

Звідти границя йшла на Луз, тобто південним схилом Лузу або Бетела на південь та й сходила до Атарот-Адару, на гору, що на південь від нижнього Бет-Хорону.

и҆ про́йдѹтъ ѿтѹ́дѹ предѣ́лы лѹ́зы созадѝ лѹ́зы ѿ ю҆́га: сїѧ̀ є҆́сть веѳи́ль: и҆ сни́дѹтъ предѣ́лы сі́и ѿ а҆тарѡ́ѳъ-а҆дда́ръ на го́рнѹю, ѩ҆́же є҆́сть къ лі́вѹ веѳѡрѡ́нъ ни́жнїй,

Тоді повертала, загинаючи коло західнього боку на південь, від гори, що проти Бет-Хорону, на південь, і кінчалася коло Кіріят-Ваалу, тобто Кіріят-Єаріму, міста синів Юди. Це був західній бік.

и҆ пре́йдѹтъ предѣ́лы, и҆ ѡ҆бы́дѹтъ къ странѣ̀ зрѧ́щи къ мо́рю ѿ лі́вы, ѿ горы̀ къ лицѹ̀ веѳѡрѡ́нъ лі́ва, и҆ бѹ́детъ и҆схо́дъ є҆гѡ̀ въ карїа́ѳъ-ваа́лъ: се́й є҆́сть карїаѳїарі́мъ, гра́дъ сынѡ́въ ї҆ѹ́диныхъ. Сїѧ̀ є҆́сть ча́сть ѩ҆́же къ мо́рю.

На південному боці границя йшла від Кіріят-Єаріму, тягнулась на захід і виходила до джерел вод Нефтоаху.

И҆ ча́сть ѩ҆́же къ лі́вѹ ѿ ча́сти карїа́ѳъ-ваа́лъ: и҆ про́йдѹтъ предѣ́лы морскї҄ѧ въ гаі́нъ, на и҆сто́чникъ воды̀ нафѳѡ́новы,

Далі спускалась до кінця гори, що проти Бен-Гінном-долини, на північ від Рефаїм-долини; потім спускалась до Гінном-долини євусійським схилом на південь до Ен-Рогелу;

и҆ сни́дѹтъ предѣ́лы на странѹ̀ горы̀, ѩ҆́же є҆́сть пред̾ лице́мъ дѹбра́вы, сы́на є҆но́ма, ѩ҆́же є҆́сть ѿ ча́сти є҆ме́къ рафаі́нъ ѿ сѣ́вера, и҆ сни́дѹтъ къ геенно́мѹ созадѝ ї҆евѹ́са ѿ ю҆́га, и҆ сни́дѹтъ на и҆сто́чникъ рѡги́ль,

тут завертала на північ, виходила до Ен-Шемешу далі до Гілгалу, що проти Адуммім — звищення, і йшла вниз до каменя Богана, сина Рувима;

и҆ про́йдѹтъ сквозѣ̀ ѿ сѣ́вера, и҆ про́йдѹтъ на и҆сто́чникъ саме́са, и҆ про́йдѹтъ на галїлѡ́ѳъ, и҆́же є҆́сть прѧ́мѡ къ восхо́дѹ є҆дѡмі́мъ: и҆ сни́дѹтъ на ка́мень ваа́нъ сынѡ́въ рѹви́млихъ,

звідсіль проходила хребтом проти Бет-Арави на північ і спускалась на Араву;

и҆ про́йдѹтъ созадѝ веѳара́вы ѿ сѣ́вера, и҆ сни́дѹтъ ко а҆́равѣ,

тоді йшла далі хребтом Бет-Хогли на північ і кінчалась над північною затокою Солоного моря, на південнім кінці Йордану. Це південна границя.

и҆ сни́дѹтъ съ а҆́равы (на) предѣ́лы созадѝ веѳагла̀ ѿ сѣ́вера, и҆ бѹ́детъ и҆схо́дъ предѣ́лѡвъ на хо́лмъ мо́рѧ сла́нагѡ ѿ сѣ́вера въ странѹ̀ ї҆ѻрда́новѹ ѿ лі́вы. Сі́и предѣ́лы сѹ́ть ѿ ю҆́га: и҆ ї҆ѻрда́нъ ѡ҆предѣли́тъ ю҆̀ ѿ страны̀ восто́ка.

Йордан був його границею на східнім боці. Це було спадкоємство синів Веніямина кругом у їхніх границях за їхніми родами.

Сїѐ наслѣ́дїе сынѡ́въ венїамі́новыхъ, предѣ́лы є҆гѡ̀ ѡ҆́крестъ по со́нмѡмъ и҆́хъ.

Міста ж коліна синів Веніямина за їхніми родами були такі: Єрихон, Бет-Хогла, Емек-Кеціц,

И҆ бы́ша гра́ды пле́мене сынѡ́въ венїамі́новыхъ по со́нмѡмъ и҆́хъ, ї҆ерїхѡ̀ и҆ виѳагла̀ и҆ а҆меккасі́съ,

Бет-Арава, Цемараїм, Бетел,

и҆ веѳарава̀ и҆ семрі́мъ и҆ виѳи́лъ,

Аввім, Пара, Офра,

и҆ а҆ѵі́мъ и҆ а҆фара̀, и҆ а҆фра̀ (и҆ є҆каре́нъ),

Кефар-Аммонай, Офні, Гева: дванадцять міст з їхніми селами.

и҆ кафираммі́нъ и҆ а҆фнї̀ и҆ гаваа̀: гра́ды двана́десѧть и҆ вє́си и҆́хъ:

Гівеон, Рама, Беерот,

гаваѡ́нъ и҆ рама̀ и҆ вирѡ́ѳъ,

Міцпа, Кефіра, Моца,

и҆ масфа̀ и҆ хефїра̀ и҆ а҆мѡса̀,

Рекем, Їрпел, Тарала,

и҆ реке́мъ и҆ ї҆ерфаи́лъ и҆ ѳарала̀,

Цела, Елеф, Євусій тобто Єрусалим, Гівеат та Кіріят: чотирнадцять міст з їхніми селами. Це наділ синів Веніямина за їхніми родами.

и҆ силале́фъ и҆ ї҆евѹ́съ (се́й є҆́сть ї҆ер҇ли́мъ), и҆ гаваа́ѳъ и҆ гра́дъ ї҆арі́мъ: гра́ды трина́десѧть и҆ вє́си и҆́хъ. Сїѐ наслѣ́дїе сынѡ́въ венїамі́новыхъ по со́нмѡмъ и҆́хъ.

« 17 глава 19 глава »