2 Івана 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Івана
Переклад Куліша та Пулюя → Сучасний переклад

Старець — вибраній панї і дїтям її, котрих я істино люблю (і не я тільки, а також усї, що пізнали правду),

Від старця [1] до вибраної пані [2] Богом й до дітей її, яких я насправді люблю. І не тільки я люблю вас, а й усі ті, хто пізнав істину.[3]

задля правди, що пробуває в нас, і з нами буде по вік:

Ми любимо вас завдяки істині, яка живе в нас і буде з нами повік.

Нехай буде з вами благодать, милость, впокій від Бога Отця, і від Господа Ісуса Христа, Сина Отцївського, в правдї і любові.

Благодать, милість і мир нам від Бога-Отця й від Ісуса Христа, Його Сина, в істині й любові.

Вельми я зрадував ся, що знайшов дїтей твоїх, ходячих в правдї, яко ж заповідь прийняли ми від Отця.

Для мене було великим щастям знайти поміж дітей твоїх тих, які живуть слідуючи дорогою правди, як Отець заповідав нам.

І тепер прошу тебе, панї, не яко нову заповідь пишу тобі, а котру мали ми від почину, щоб любили один одного.

А зараз я звертаюся до тебе, люба пані (і це не нову заповідь я пишу тобі, а споконвічну), щоб ми любили одне одного!

І се любов, щоб ми ходили по заповідям Його. Се заповідь, яко ж ви чули від почину, щоб у нїй ходили.

Ось що означає ця любов: нам слід жити згідно з заповіддю Божою, про яку ви чули споконвіку, а саме: «ви маєте жити в любові».

Бо многі зводителї увійшли у сьвіт, котрі не визнають Ісуса Христа, що прийшов у тїлї; а такий зводитель і антихрист.

У світ пішло багато лжевчителів, які не визнають, що Ісус Христос прийшов в людській подобі. Такі люди — брехуни і вороги Христа.

Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.

Пильнуйте й стережіться, щоб не загубити того, для чого ми [4] працювали, щоб уповні одержати свою винагороду.

Кожен, хто переступає, а не пробуває в науцї Христовій, не має Бога; хто пробуває в науцї Христовій, сей має і Отця і Сина.

Хто не залишається в істинному вченні про Христа і переступає його, той не має Бога. А хто вірний істинному вченню, має і Отця, і Сина.

Коли хто приходить до вас, і сієї науки не приносить, не приймайте його у хату, і не витайте його;

Якщо хтось завітає до тебе без цього вчення, не приймай його в своєму домі, не бажай йому добра.

хто бо його витає, бере участь в дїлах його лихих.

Бо той, хто бажає такій людині добра, поділяє її лихі вчинки.

Маючи много вам писати, не схотїв на папері і чернилом, а надїюсь прийти до вас, і устами з вами говорити, щоб благодать ваша була повна.

Хоч у мене багато про що є писати тобі, я не хочу довіряти це чорнилу й перу. Натомість, я сподіваюся завітати до тебе і поговорити віч-на-віч, щоб наша радість була повною.

Витають тебе дїти сестри твоєї вибраної. Амінь.

Діти сестри [5] твоєї, вибраної Богом, вітають вас.

« 5 глава 1 глава »