1 Коринтян 8 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Синодальный перевод

А щодо і́дольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знания́. Знання́ ж надимає, любов же будує!

О идоложертвенных яствах мы знаем, потому что мы все имеем знание; но знание надмевает, а любовь назидает.

Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.

Кто думает, что он знает что-нибудь, тот ничего ещё не знает так, как должно знать.

Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним.

Но кто любит Бога, тому дано знание от Него.

Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го.

Итак, об употреблении в пищу идоложертвенного мы знаем, что идол в мире ничто, и что нет иного Бога, кроме Единого.

Бо хоч і існують так звані „боги“ чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,

Ибо хотя и есть так называемые боги, или на небе, или на земле, — так как есть много богов и господ много, —

та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Госпо́дь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.

но у нас один Бог Отец, из Которого всё, и мы для Него, и один Господь Иисус Христос, Которым всё, и мы Им.

Та не всі таке мають знання́, бо де́які мають призвича́єння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, — і їхнє сумління, бувши недуже, спога́нюється.

Но не у всех такое знание: некоторые и доныне с совестью, признающей идолов, едят идоложертвенное, как жертвы идольские, и совесть их, будучи немощна, оскверняется.

Їжа ж нас до Бога не збли́жує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічо́го.

Пища не приближает нас к Богу: ибо, едим ли мы, ничего не приобретаем; не едим ли, ничего не теряем.

Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотика́ння слаби́м!

Берегитесь, однако же, чтобы эта свобода ваша не послужила соблазном для немощных.

Коли бо хто бачить тебе, маю́чого знання́, як ти в і́дольській божни́ці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе́, не буде спону́кане їсти ідольські жертви?

Ибо если кто-нибудь увидит, что ты, имея знание, сидишь за столом в капище, то совесть его, как немощного, не расположит ли и его есть идоложертвенное?

І через знання́ твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!

И от знания твоего погибнет немощный брат, за которого умер Христос.

Грі́шачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите́.

А согрешая таким образом против братьев и уязвляя немощную совесть их, вы согрешаете против Христа.

Ось тому́, коли їжа споку́шує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!

И потому, если пища соблазняет брата моего, не буду есть мяса вовек, чтобы не соблазнить брата моего.

Примечания:

Синодальный перевод

1 яство — еда, пища.

« 7 глава 9 глава »