1 Коринтян 10 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Синодальный перевод

Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,

Не хочу оставить вас, братия, в неведении, что отцы наши все были под облаком, и все прошли сквозь море;

і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,

и все крестились в Моисея в облаке и в море;

і всі їли ту саму пожи́ву духовну,

и все ели одну и ту же духовную пищу;

і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!

и все пили одно и то же духовное питие: ибо пили из духовного последующего камня; камень же был Христос.

Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.

Но не о многих из них благоволил Бог, ибо они поражены были в пустыне.

А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.

А это были образы для нас, чтобы мы не были похотливы на злое, как они были похотливы.

Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.

Не будьте также идолопоклонниками, как некоторые из них, о которых написано: «народ сел есть и пить, и встал играть».

Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.

Не станем блудодействовать, как некоторые из них блудодействовали, и в один день погибло их двадцать три тысячи.

Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.

Не станем искушать Христа, как некоторые из них искушали и погибли от змей.

Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.

Не ропщите, как некоторые из них роптали и погибли от истребителя.

Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.

Всё это происходило с ними, как образы; а описано в наставление нам, достигшим последних веков.

Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!

Посему, кто думает, что он стоит, берегись, чтобы не упасть.

Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.

Вас постигло искушение не иное, как человеческое; и верен Бог, Который не попустит вам быть искушаемыми сверх сил, но при искушении даст и облегчение, так чтобы вы могли перенести.

Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.

Итак, возлюбленные мои, убегайте идолослужения.

Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.

Я говорю вам как рассудительным; сами рассудите о том, что говорю.

Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?

Чаша благословения, которую благословляем, не есть ли приобщение Крови Христовой? Хлеб, который преломляем, не есть ли приобщение Тела Христова?

Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

Один хлеб, и мы многие одно тело; ибо все причащаемся от одного хлеба.

Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?

Посмотрите на Израиля по плоти: те, которые едят жертвы, не участники ли жертвенника?

Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?

Что же я говорю? То ли, что идол есть что-нибудь или идоложертвенное значит что-нибудь?

Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.

Нет, но что язычники, принося жертвы, приносят бесам, а не Богу. Но я не хочу, чтобы вы были в общении с бесами.

Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.

Не можете пить чашу Господню и чашу бесовскую; не можете быть участниками в трапезе Господней и в трапезе бесовской.

Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?

Неужели мы решимся раздражать Господа? Разве мы сильнее Его?

Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!

Всё мне позволительно, но не всё полезно; всё мне позволительно, но не всё назидает.

Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!

Никто не ищи своего, но каждый пользы другого.

їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —

Всё, что продаётся на торгу, ешьте без всякого исследования, для спокойствия совести;

Бо „Господня земля, і все, що на ній“!

ибо Господня земля и что наполняет её.

Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

Если кто из неверных позовёт вас, и вы захотите пойти, то всё, предлагаемое вам, ешьте без всякого исследования, для спокойствия совести.

Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

Но если кто скажет вам: «это идоложертвенное», — то не ешьте ради того, кто объявил вам, и ради совести. Ибо Господня земля и что наполняет её.

Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

Совесть же разумею не свою, а другого: ибо для чего моей свободе быть судимой чужою совестью?

Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?

Если я с благодарением принимаю пищу, то для чего порицать меня за то, за что я благодарю?

Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!

Итак, едите ли, пьёте ли, или иное что делаете, всё делайте в славу Божию.

Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,

Не подавайте соблазна ни Иудеям, ни Еллинам, ни церкви Божией,

як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.

так, как и я угождаю всем во всём, ища не своей пользы, но пользы многих, чтобы они спаслись.

« 9 глава 11 глава »