1 Тимофія 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
Сучасний переклад → Пераклад Анатоля Клышкi

1-2 Вітання від Павла, апостола Ісуса Христа, за велінням Бога, нашого Спасителя, та Ісуса Христа, надії нашої, до Тимофія, істинного сина мого у вірі. Благодать, милість і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Господа нашого.

Павел, Апостал Хрыста Ісуса паводле наказу Бога, нашага Збаўцы, і Хрыста Ісуса, нашай надзеі, —

Цімафею, сапраўднаму сыну ў веры: Ласка, міласць, мір ад Бога, [нашага] Бацькі і Хрыста Ісуса, нашага Госпада.

Перед тим, як вирушити до Македонії, я попрохав тебе залишитися в Ефесі. Я хочу, щоб ти наказав деяким людям припинити навчати брехні

Як я папрасіў цябе, калі выпраўляўся ў Македонію, застацца ў Эфесе, каб ты загадаў некаторым не вучыць іншаму

і не звертати уваги на вигадки і нескінченні родоводи, що приводять лише до суперечок, а не служать задуму Божому, який виконується через віру.

і не займацца байкамі і бясконцымі радаводамі, якія больш выклікаюць спрэчкі, а не Божае домаўладкаванне, якое ў веры.

Мета цієї настанови — любов, що йде від доброго серця, чистого сумління і щирої віри.

А мэта наказу — любоў ад чыстага і добрага сумлення і некрывадушнай веры,

Але деякі люди збочили і відхилилися від усього цього, віддавшись безглуздому марнословству, яке не несе ніякої користі.

ад чаго некаторыя, збочыўшы, кінуліся ў пустаслоўе,

Вони бажають бути вчителями Закону,[1] та не розуміють ні того, що кажуть, ані того, в чому запевняють.

хочучы быць настаўнікамі закона, хоць яны не разумеюць ні таго, што кажуць, ні таго, што ўпэўнена сцвярждаюць.

Ми знаємо, що Закон добрий, якщо користуватися ним належним чином.

А мы ведаем, што закон — добры, калі хто яго законна ўжывае

Ми також знаємо, що Закон існує не для праведних, а для порушників і заколотників, непоштивих і грішних, нечестивих і безбожників, убивць батьків і матерів, душогубів,

і ведае тое, што закон прызначаны не для праведнага, а для беззаконных і непакорлівых, для бязбожных і грэшнікаў, для нячыстых і паганых, для збойцаў бацькоў і мацярок, для чалавеказабойцаў,

розпусників, мужоложців, работорговців, брехунів, лжесвідків і тих, хто діє проти істинного вчення Божого,

распуснікаў, мужаложнікаў, гандляроў людзьмі, клятвапарушальнікаў і ўсяго іншага, што супроцьстаіць здароваму вучэнню,

яке підкоряється славній Добрій Звістці, що йде від благословенного Бога. Мені було довірено нести її людям.

паводле дабравесця славы шчаслівага Бога, якое было даручана мне

Я дякую Ісусу Христу, Господу нашому, Який дав мені сили, бо визнав мене гідним і призначив на служіння Собі,

Я складаю падзяку Таму, Хто ўмацаваў мяне, Хрысту Ісусу, нашаму Госпаду, што прызнаў мяне верным і паставіў на служэнне,

хоч до того я був богозневажником, гонителем Божої церкви і зухвальцем. Але Господь дарував мені прощення, оскільки чинив я те в невірі й незнанні.

[мяне], які раней быў блюзнерцам, ганіцелем, зневажальнікам, але памілаваны, бо рабіў гэта, не разумеючы, у нявер’і,

Та безмірна милість Господа нашого перелилася в мене разом з вірою і любов’ю, які знайшов я в Ісусі Христі.

і без меры памножылася ласка нашага Госпада з вераю і любоўю ў Хрысце Ісусе.

Ось істина, яка гідна повного і безсумнівного сприйняття: Христос Ісус прийшов у цей світ, аби спасти грішників, а я — найгірший з-поміж них.

Слушнае гэта слова і вартае ўсялякага прыняцця, што Хрыстос Ісус прыйшоў у свет выратаваць грэшных, з якіх першы — я.

Саме з цієї причини мені було дано милість, щоб, використавши мене, найгіршого з грішників, Христос Ісус зміг би показати Своє довготерпіння, як приклад для тих, хто пізніше повірив би у Нього й отримав вічне життя.

Але я таму быў памілаваны, каб Ісус Хрыстос на мне першым паказаў усю доўгацярплівасць у прыклад тым, што павераць у Яго для вечнага жыцця.

Цареві вічному, невмирущому й невидимому, єдиному Богу честь і Слава на віки вічні. Амінь.

А Цару вякоў, нятленнаму, нябачнаму, адзінаму Богу — гонар і хвала векі вечныя. Амін.

Я довіряю цей наказ тобі, Тимофію, сину мій, згідно з пророцтвами [2] про тебе, що були зроблені в минулому, щоб ти міг використати їх у праведному бою віри.

Гэты наказ я даручаю табе, сыне мой Цімафей, згодна з раней зробленымі аб табе прароцтвамі, каб ты з іх дапамогаю ваяваў добраю вайной,

Адже ти маєш віру Господа і чисте сумління. Дехто зрікся цього і втратив [3] свою віру.

маючы веру і добрае сумленне, адкінуўшы якія некаторыя пацярпелі крушэнне ўверы.

Серед них Ґіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не говорити супроти Бога.

Між іх Гіменей і Аляксандр, якіх я перадаў сатане, каб яны навучыліся не зневажаць Бога.

« 3 глава 2 глава »