Суддів 2 глава

Книга Суддів
Українська Біблія. Турконяк → Под редакцией Кулаковых

Господній ангел пішов з Ґалґала до Ридання, до Ветилю і до дому Ізраїля, і сказав їм: Господь, Господь вивів вас із Єгипту і ввів вас у землю, про яку клявся вашим батькам, що дасть її вам! Я і сказав вам: Не знищу Мого завіту, який уклав з вами, до віку.

Пришел из Гилгала в Бохим ангел ГОСПОДЕНЬ1 и возвестил слова Господни: «Я вывел вас из Египта и привел в эту землю, как и обещал клятвенно отцам вашим. Сказал Я тогда: „Вовеки Я не нарушу Своего союза с вами,

Тож ви не складатимете завіту з тими, хто живе на цій землі, та їхнім богам не будете поклонятися, але знищите їхні різьблення і розіб’єте їхні жертовники! Ви ж не послухалися Мого голосу. Оскільки ви це вчинили,

а вы не вступайте в союз с жителями этой земли, жертвенники их сокрушите!“2 Но вы не послушали голоса Моего. Что же вы сделали?

то Я сказав: Не продовжуватиму переселяти народ, про який сказав Я, що винищу їх з-перед вашого обличчя! І вони будуть вам на страждання, а їхні боги будуть вам на спотикання.

Потому теперь Я говорю вам: не избавлю Я вас от этих народов,3 станут они для вас западней, а их боги для вас — ловчей сетью».

І сталося, коли Господній ангел сказав ці слова до всього Ізраїля, то народ здійняв свій голос і заплакав.

И когда возвестил это ангел ГОСПОДЕНЬ израильтянам, то народ поднял вопль и зарыдал.

Через це дано назву тому місцю — Ридання. І там вони принесли жертву Господу.

Потому и назвали это место Бохим4 и принесли там ГОСПОДУ жертвы.

Ісус відіслав народ, і кожний з ізраїльських синів пішов до свого дому і до свого спадку, щоб успадкувати землю.

Когда Иисус Навин отпустил народ, разошлись израильтяне по своим наделам, чтобы вступить во владение землей.

І народ служив Господу всі дні Ісуса і всі дні старійшин, які довго жили з Ісусом, які пізнали кожне велике Господнє діяння, яке Він зробив для Ізраїля.

И народ служил ГОСПОДУ, был предан Ему во времена Иисуса и позже, пока были живы старейшины — свидетели всех деяний ГОСПОДА, какие совершил Он для Израиля.5

І помер Ісус, Господній раб, син Навина, у стодесятилітньому віці.

Умер Иисус Навин, слуга ГОСПОДЕНЬ, в возрасте ста десяти лет.

Його поховали на горі його спадку в Тамнатарі, на горі Єфрема, на північ від гори Ґааси.

И похоронили его в землях, полученных им в наследие, в Тимнат-Хересе на Ефремовом нагорье, к северу от горы Гааш.

І весь той рід приєднався до їхніх батьків, а після них постало наступне покоління, — вони не знали Господа і діло, яке Він звершив для Ізраїля.

А когда всё старшее поколение отправилось к праотцам, пришло после него новое поколение, не знавшее ГОСПОДА и не помнившее дел, которые Он сотворил для Израиля,

Тож ізраїльські сини чинили зло перед Господом, і служили Ваалам.

и стали израильтяне творить зло перед ГОСПОДОМ, служить ваалам.

Вони залишили Господа, Бога їхніх батьків, Який вивів їх із єгипетської землі, і пішли за іншими богами, за богами народів, які довкола них. Вони поклонялися їм і викликали гнів Господа,

Оставили они ГОСПОДА, Бога отцов своих, Который вывел их из Египта, и устремились к чужим богам, богам народов, живших вокруг них, и поклонялись им, навлекая на себя гнев ГОСПОДЕНЬ.

вони залишили Господа і служили Ваалові та астартам.

ГОСПОДА они оставили, служа Ваалу и астартам.

І Господь запалав гнівом на Ізраїля і віддав їх у руки грабіжників, і пограбували їх. І віддав їх у руки їхніх ворогів, які довкола, і вони не змогли встояти перед обличчям своїх ворогів

Разгневался тогда ГОСПОДЬ на Израиль и отдал его грабителям на разграбление, предал в руки врагов, окружавших его, и уже не устоять было израильтянам перед ними.

в усьому, у чому чинили зло. І Господня рука була їм на зло, — як і сказав Господь, і як поклявся Господь, Він дуже їх пригнобив.

Во всем, что бы они ни предпринимали, на их беду настигала их рука ГОСПОДНЯ, как и предупреждал их ГОСПОДЬ, как и поклялся им. И постигли израильтян тяжкие беды.

Тоді Господь підняв їм суддів, і спас їх з руки тих, хто їх грабував.

И тогда ГОСПОДЬ послал им на помощь судей,6 чтобы те избавляли их от грабителей.

Та вони не слухалися своїх суддів, бо зраджували з іншими богами, поклонялися їм і розгнівили Господа. Вони швидко звернули з дороги, по якій ішли їхні батьки, щоби слухатися Господніх заповідей, — не чинили так.

Но израильтяне и судей своих не слушали, блудили с чужими богами, поклоняясь им. Легко оставили они путь, которым шли их отцы: отцы повиновались заповедям ГОСПОДНИМ, а дети их преступали.

І коли Господь піднімав їм суддів, то Господь був із суддею і спасав їх з руки їхніх ворогів усі дні судді, бо Господь був зворушений їхнім стогоном перед обличчям тих, які їх грабували і чинили їм зло.

Когда ГОСПОДЬ посылал им судей, то пребывал Сам с этим судьей, и пока судья был жив, ГОСПОДЬ спасал народ от врагов, миловал униженных и угнетенных, слыша стоны их.

І ставалося, що коли помирав суддя, то вони поверталися і знову псувалися більше від їхніх батьків, щоб ходити за їхніми богами, аби служити їм і поклонятися їм. Не позбулися своїх звичок і не відступили від своєї злої дороги.

Но едва судья умирал, израильтяне снова впадали в разврат, хуже отцов своих поступали, шли вслед чужих богов и, служа и поклоняясь им непрестанно,7 безоглядно творили всё те же дела.

І запалав гнівом Господь на Ізраїля, і сказав: Оскільки цей народ залишив Мій завіт, який Я заповів їхнім батькам, і вони не слухалися Мого голосу,

Потому разгневался ГОСПОДЬ на Израиль и сказал им: «Этот народ нарушил Союз со Мной, преступил Завет Мой, который заповедал Я отцам их, и голоса Моего не слушает.

то Я не буду більше виганяти з-перед них жодного з народів, які залишив Ісус, — і залишив їх,

За это и Я не избавлю их от всех тех народов, что остались в Ханаане после смерти Иисуса,8

щоб випробувати ними Ізраїля, чи дотримуватимуться Господньої дороги, аби ходити нею, як дотримувалися їхні батьки, чи ні.

чтобы испытать народ Мой, Израиль, — станет ли он так же неуклонно следовать по пути ГОСПОДНЕМУ, как отцы его следовали, или не станет».

Тож Господь залишив ці народи, щоб не вигнати їх швидко, і не віддав їх у руки Ісуса.

Потому ГОСПОДЬ и оставил эти народы, не изгнал их сразу, не предал в руки Иисуса.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Ангел (букв. вестник) Господень здесь и в других местах Писания выступает как представитель Бога и передает весть от Бога, ср. Исх 14:19; Исх 23:20; Нав 5:13−15.

2 [2] — Ср. Исх 34:12−16.

3 [3] — Или: Я также говорил вам…. Друг. возм. пер.: Я предостерегал вас, (что иначе) Я не избавлю вас от этих народов. Ср. Чис 33:55; Нав 23:12,13. Букв.: не изгоню от вас их (другие народы).

5 [4] — Т. е. рыдания.

7 [5] — Ср. Нав 24:31.

16 [6] — Или: вождей.

19 [7] — Или: с упорством.

21 [8] — Возможно, прямая речь Господа завершается уже здесь, и следующий стих — это слова от автора: «Эти народы служили испытанием…»

« 1 глава 3 глава »