Апакаліпсіс 3 глава

Апакаліпсіс, або Адкравенне святога Апостала Іаана Багаслова
Пераклад праваслаўнай царквы → Елизаветинская Библия

 
 

І А́нгелу Сарды́йскай Царквы́ напішы́: так ка́жа Той, Хто ма́е сем ду́хаў Божых і сем зо́рак: «ве́даю твае спра́вы; ты носіш імя́, нíбы жывы́, але ты мёртвы.
 
И҆ а҆́гг҃лѹ сарді́йскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ и҆мѣ́ѧй се́дмь дѹхѡ́въ бж҃їихъ и҆ се́дмь ѕвѣ́здъ: вѣ́мъ твоѧ҄ дѣла̀, ѩ҆́кѡ и҆́мѧ и҆́маши ѩ҆́кѡ жи́въ, а҆ ме́ртвъ є҆сѝ.

Абудзíся і ўмацо́ўвай тое, што застало́ся і гато́ва паме́рці; бо Я не знайшо́ў у цябе спраў, даскана́лых перад Богам Маім.
 
Бѹ́ди бдѧ̀ и҆ ѹ҆твержда́ѧ прѡ́чаѧ, и҆̀мже ѹ҆мре́ти: не ѡ҆брѣто́хъ бо дѣ́лъ твои́хъ сконча́ныхъ пред̾ бг҃омъ (твои́мъ) {мои́мъ}.

Згада́й, што́ ты прыня́ў і чуў, і захо́ўвай і пака́йся. Калі ж не абу́дзішся, то Я прыйду́ да цябе, як зло́дзей, і ты не будзеш ве́даць, у якую гадзíну прыйду́ да цябе.
 
Помина́й ѹ҆̀бо, ка́кѡ прїѧ́лъ є҆сѝ и҆ слы́шалъ є҆сѝ, и҆ соблюда́й и҆ пока́йсѧ. А҆́ще ѹ҆̀бо не бди́ши, прїидѹ̀ на тѧ̀ ѩ҆́кѡ та́ть, и҆ не и҆́маши почѹ́ти, въ кі́й ча́съ прїидѹ̀ на тѧ̀.

Але ёсць у цябе ў Сарды́се не́калькі чалаве́к, якія не апага́нілі адзе́ння свайго і будуць хадзíць са Мною ў бе́лым, бо яны дасто́йныя.
 
Но и҆́маши ма́лѡ и҆ме́нъ и҆ въ сарді́и, и҆̀же не ѡ҆скверни́ша ри́зъ свои́хъ, и҆ ходи́ти и҆́мѹтъ со мно́ю въ бѣ́лыхъ, ѩ҆́кѡ досто́йни сѹ́ть.

Перамо́жца апра́нецца ў бе́лае адзе́нне; і Я не вы́краслю íмені яго з кнíгі жыцця́ і вы́знаю імя́ яго перад Айцом Маім і перад А́нгеламі Яго.
 
Побѣжда́ѧй, то́й ѡ҆блече́тсѧ въ ри҄зы бѣ҄лыѧ, и҆ не и҆́мамъ ѿмы́ти {и҆згла́дити} и҆́мене є҆гѡ̀ ѿ кни́гъ живо́тныхъ, и҆ и҆сповѣ́мъ и҆́мѧ є҆гѡ̀ пред̾ ѻ҆ц҃е́мъ мои́мъ и҆ пред̾ а҆́гг҃лы є҆гѡ̀.

Хто ма́е ву́ха, няха́й чу́е, што Дух ка́жа Цэ́рквам».
 
И҆мѣ́ѧй ѹ҆́хо да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ.

І А́нгелу Філадэльфíйскай Царквы́ напішы́: так ка́жа Святы́, Íсцінны, Які ма́е ключ Давíдаў, Ён адчыня́е — і ніхто не зачы́ніць, Ён зачыня́е — і ніхто не адчы́ніць:
 
И҆ а҆́гг҃лѹ фїладелфі́йскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ ст҃ы́й и҆́стинный, и҆мѣ́ѧй клю́чь дв҃довъ, ѿверза́ѧй, и҆ никто́же затвори́тъ, затворѧ́ѧй, и҆ никто́же ѿве́рзетъ:

«ве́даю твае спра́вы; вось, я зрабíў, каб пе́рад табою дзве́ры былí адчы́нены, і ніхто не мо́жа зачынíць іх; бо хоць у цябе ма́ла сíлы, але ты захава́ў сло́ва Маё і не адро́кся ад íмені Майго.
 
вѣ́мъ твоѧ҄ дѣла̀: сѐ, да́хъ пред̾ тобо́ю двє́ри ѿвє́рсты, и҆ никто́же мо́жетъ затвори́ти и҆̀хъ: ѩ҆́кѡ ма́лѹ и҆́маши си́лѹ, и҆ соблю́лъ є҆сѝ моѐ сло́во, и҆ не ѿве́рглсѧ є҆сѝ и҆́мене моегѡ̀.

Вось, Я даю́ з сатанíнскага збо́рышча тых, якія ка́жуць пра сябе, што яны Іудзе́і, але імі не з’яўля́юцца, а хлу́сяць, — вось, Я зраблю, што яны пры́йдуць і пакло́няцца ў но́гі табе, і зразуме́юць, што Я ўзлюбíў цябе.
 
Сѐ, даю̀ ѿ со́нмища сатанина̀ глаго́лющыѧсѧ бы́ти ї҆ѹдє́и, и҆ не сѹ́ть, но лгѹ́тъ: сѐ, сотворю̀ и҆̀хъ, да прїи́дѹтъ и҆ поклонѧ́тсѧ пред̾ нога́ма твои́ма, и҆ ѹ҆разѹмѣ́ютъ, ѩ҆́кѡ а҆́зъ возлюби́хъ тѧ̀.

Пако́лькі ты захава́ў Мой нака́з быць сто́йкім, то і Я захава́ю цябе ў гадзíну выпрабава́ння, якая пры́йдзе на ўвесь свет, каб вы́прабаваць тых, хто жыве́ на зямлí.
 
ѩ҆́кѡ соблю́лъ є҆сѝ сло́во терпѣ́нїѧ моегѡ̀, и҆ а҆́зъ тѧ̀ соблюдѹ̀ ѿ годи́ны и҆скѹше́нїѧ, хотѧ́щїѧ прїитѝ на всю̀ вселе́ннѹю и҆скѹси́ти живѹ́щыѧ на землѝ.

Вось, прыйду́ ху́тка; трыма́й тое, што ма́еш, каб ніхто не забра́ў вянца́ твайго.
 
Сѐ, грѧдѹ̀ ско́рѡ: держѝ, є҆́же и҆́маши, да никто́же прїи́метъ вѣнца̀ твоєгѡ̀.

Перамо́жцу зраблю́ стаўпо́м у хра́ме Бога Майго, і ён ужо не вы́йдзе адту́ль; і напішу́ на ім імя́ Бога Майго, і імя́ го́рада Бога Майго, новага Іерусалíма, які сыхо́дзіць з не́ба ад Бога Майго, і імя́ Маё но́вае.
 
Побѣжда́ющаго сотворю̀ столпа̀ въ цр҃кви бг҃а моегѡ̀, и҆ бо́лѣ {во́нъ} не и҆́мать и҆зы́ти ктомѹ̀: и҆ напишѹ̀ на не́мъ и҆́мѧ бг҃а моегѡ̀ и҆ и҆́мѧ гра́да бг҃а моегѡ̀, но́вагѡ ї҆ер҇ли́ма, сходѧ́щагѡ съ нб҃съ ѿ бг҃а моегѡ̀, и҆ и҆́мѧ моѐ но́вое.

Хто ма́е ву́ха, няха́й чу́е, што́ Дух ка́жа Цэ́рквам».
 
И҆мѣ́ѧй ѹ҆́хо да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ.

І А́нгелу Лаадыкíйскай Царквы́ напішы́: так ка́жа Амíнь, све́дка ве́рны і íсцінны, пача́так стварэ́ння Божага:
 
И҆ а҆́гг҃лѹ лаодїкі́йскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ а҆ми́нь {и҆́же є҆́сть а҆ми́нь}, свидѣ́тель вѣ́рный и҆ и҆́стинный, нача́токъ созда́нїѧ бж҃їѧ:

«ве́даю твае́ спра́вы; ты ні хало́дны, ні гара́чы; о, калі б ты быў хало́дным альбо́ гара́чым!
 
вѣ́мъ твоѧ҄ дѣла̀, ѩ҆́кѡ ни стѹде́нъ є҆сѝ ни те́плъ: не да стѹде́нъ бы бы́лъ ни те́плъ {ѽ, дабы̀ стѹде́нъ бы́лъ є҆сѝ и҆лѝ горѧ́щь}.

Але пако́лькі ты цёплы, а не гара́чы і не хало́дны, то вы́вергну цябе з ву́снаў Маіх.
 
Та́кѡ, ѩ҆́кѡ ѡ҆б̾ѹморе́нъ є҆сѝ, и҆ ни те́плъ ни стѹде́нъ, и҆зблева́ти тѧ̀ ѿ ѹ҆́стъ мои́хъ и҆́мамъ {та́кѡ, поне́же те́плъ є҆сѝ, и҆ ни стѹде́нъ є҆сѝ нижѐ горѧ́щь, и҆́мамъ тѧ̀ и҆зблева́ти и҆з̾ ѹ҆́стъ мои́хъ}.

Бо ты ка́жаш: я бага́ты, разбагаце́ў і ні ў чым не ма́ю патрэ́бы; а не ве́даеш, што ты няшча́сны, і жа́лю ва́рты, і ўбо́гі, і сляпы́, і го́лы.
 
Занѐ глаго́леши, ѩ҆́кѡ бога́тъ є҆́смь и҆ ѡ҆богати́хсѧ и҆ ничто́же тре́бѹю: и҆ не вѣ́си, ѩ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ ѡ҆каѧ́ненъ и҆ бѣ́денъ, и҆ ни́щь и҆ слѣ́пъ и҆ на́гъ.

Ра́ю табе купíць у Мяне зо́лата, ачы́шчанае агнём, каб ты разбагаце́ў, і бе́лае адзе́нне, каб ты апрану́ўся і не ба́чны быў со́рам го́лага це́ла твайго; і ма́ззю пама́ж во́чы твае, каб ба́чыць.
 
Совѣща́ю тебѣ̀ кѹпи́ти ѿ менє̀ зла́то разжже́но ѻ҆гне́мъ, да ѡ҆богати́шисѧ, и҆ ѡ҆дѣѧ́нїе бѣ́ло, да ѡ҆блече́шисѧ, и҆ да не ѩ҆ви́тсѧ срамота̀ наготы̀ твоеѧ̀: и҆ коллѹ́рїемъ пома́жи ѻ҆́чи твоѝ, да ви́диши.

Каго Я люблю́, тых выкрыва́ю і кара́ю. Дык вось, будзь руплíвы і пака́йся.
 
А҆́зъ, и҆̀хже а҆́ще люблю̀, ѡ҆блича́ю и҆ наказѹ́ю. Ревнѹ́й ѹ҆̀бо и҆ пока́йсѧ.

Вось, Я стаю́ каля́ дзвярэ́й і сту́каю; калі хто пачу́е го́лас Мой і адчы́ніць дзве́ры, то ўвайду́ да яго і бу́ду вячэ́раць з ім, і ён са Мною.
 
Сѐ, стою̀ при две́рехъ и҆ толкѹ̀: а҆́ще кто̀ ѹ҆слы́шитъ гла́съ мо́й и҆ ѿве́рзетъ двє́ри, вни́дѹ къ немѹ̀ и҆ вечерѧ́ю съ ни́мъ, и҆ то́й со мно́ю.

Перамо́жцу дам се́сці са Мною на прасто́ле Маім, як і Я перамо́г і сеў з Айцом Маім на прасто́ле Яго.
 
Побѣжда́ющемѹ да́мъ сѣ́сти со мно́ю на пр҇то́лѣ мое́мъ, ѩ҆́коже и҆ а҆́зъ побѣди́хъ и҆ сѣдо́хъ со ѻ҆ц҃е́мъ мои́мъ на пр҇то́лѣ є҆гѡ̀.

Хто ма́е ву́ха, няха́й чуе, што́ Дух ка́жа Цэ́рквам».
 
И҆мѣ́ѧй ѹ҆́хо да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.