2 летапісаў 10 глава

Другая кніга летапісаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Новый русский перевод

 
 

І пайшоў Раваам у Сіхем, бо ў Сіхем сышліся ўсе Ізраільцяне, каб паставіць яго царом.
 
Ровоам пошел в Шехем, потому что там собрались все израильтяне, чтобы сделать его царем.

Калі дачуўся пра гэта Ераваам, сын Наватаў, — ён быў у Егіпце, куды ўцёк ад цара Саламона, — дык вярнуўся Ераваам зь Егіпта.
 
Когда об этом услышал Иеровоам, сын Навата (а он всё ещё оставался в Египте, куда бежал от царя Соломона), он возвратился из Египта.

І паслалі і клікалі яго; і прыйшоў Ераваам і ўвесь Ізраіль, і казалі Еравааму так:
 
За Иеровоамом послали, и вместе со всеми израильтянами они пришли к Ровоаму. Они сказали ему:

бацька твой наклаў на нас цяжкае ярмо; але ты паслабі жорсткую працу бацькі твайго і цяжкае ярмо, якое ён наклаў на нас, і мы будзем служыць табе.
 
— Твой отец придавил нас тяжелым ярмом, но теперь ты облегчи нам непосильный труд и тяжкое иго, которое он на нас возложил, и мы будем тебе служить.

І сказаў ім Раваам; праз тры дні прыйдзеце зноў да мяне. І разышоўся народ.
 
Ровоам ответил: — Возвращайтесь ко мне через три дня. И народ ушел.

І раіўся цар Раваам са старэйшынамі, якія стаялі перад тварам Саламона, бацькі ягонага, пры жыцьці ягоным, і казаў: як вы параіце адказваць народу гэтаму?
 
А царь Ровоам стал советоваться со старейшинами, которые служили его отцу Соломону, пока тот был жив. — Как вы посоветуете мне ответить этому народу? — спросил он.

Яны сказалі яму: калі ты будзеш добры да народу гэтага і дагодзіш ім і будзеш гаварыць зь імі ласкава, дык яны будуць табе рабамі на ўсе дні.
 
Они ответили: — Если ты будешь добр к этому народу, угодишь им и дашь им добрый ответ, они всегда будут твоими слугами.

Але ён адкінуў параду старэйшын, якую яны давалі яму, і пачаў раіцца зь людзьмі маладымі, якія вырасьлі разам зь ім, якія стаялі перад тварам ягоным;
 
Но Ровоам отверг совет, который дали ему старейшины, и стал советоваться с юношами, которые выросли вместе с ним и служили ему.

і сказаў ім: што вы параіце мне адказваць народу гэтаму, які казаў мне так: паслабі ярмо, якое наклаў на нас бацька твой?
 
Он спросил их: — Каков будет ваш совет? Как нам ответить этому народу, который говорит мне: «Облегчи ярмо, которое возложил на нас твой отец»?

І казалі яму маладыя людзі, якія вырасьлі разам зь ім, і сказалі: бацька твой наклаў на нас цяжкае ярмо, а ты паслабі нам, — так скажы ім: мезенец мой таўсьцейшы за сьцёгны бацькі майго.
 
Юноши, которые выросли вместе с ним, ответили: — Этому народу, который говорил тебе: «Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но ты облегчи нам его», скажи: «Мой мизинец толще, чем бедра моего отца.

Бацька мой наклаў на вас цяжкае ярмо, а я павялічу ярмо вашае, бацька мой караў вас бізунамі, а я буду скарпіёнамі.
 
Мой отец возложил на вас тяжкое ярмо, а я сделаю его ещё тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами[50]».

І прыйшоў Ераваам і ўвесь народ да Раваама на трэці дзень, як загадаў цар, сказаўшы: прыйдзеце да мяне зноў праз тры дні.
 
Три дня спустя Иеровоам и весь народ вернулись к Ровоаму, как царь и велел им, сказав: «Возвращайтесь ко мне через три дня».

Тады цар адказваў ім сурова, бо пакінуў цар Раваам параду старэйшын, і казаў ім па парадзе маладых людзей так:
 
Царь ответил им сурово. Отвергнув совет, который дали ему старейшины,

бацька мой наклаў на вас цяжкае ярмо, а Я павялічу яго; бацька мой караў вас бізунамі, а я буду скарпіёнамі.
 
он последовал совету юношей и сказал: — Мой отец придавил вас тяжким ярмом, а я сделаю его ещё тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами. —

І не паслухаўся цар народу, бо так уладжана было ад Бога, каб спраўдзіць Госпаду слова Сваё, якое прамовіў ён праз Ахію Сіламляніна Еравааму, сыну Наватаваму.
 
Так царь не послушал народа, потому что это было от Бога, чтобы исполнилось слово, которое Господь сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию из Шило.

Калі ўвесь Ізраіль убачыў, што ня слухае яго цар, дык адказваў народ цару, кажучы: якая нам доля ў Давідзе? няма нам долі ў сыне Есэевым; па намётах сваіх, Ізраіль, цяпер ведай свой дом, Давідзе. І разышліся ўсе Ізраільцяне па намётах сваіх.
 
Все израильтяне увидели, что царь отказывается их слушать, и ответили царю: — Что за доля у нас в Давиде, что за часть в Иессеевом сыне? Разойдись по своим шатрам, Израиль! Пусть дом Давида правит своим собственным родом! И все израильтяне разошлись по домам.

Толькі над сынамі Ізраілевымі, якія жылі ў гарадах Юдавых, застаўся царом Раваам.
 
Только теми, кто жил в городах Иудеи, по-прежнему правил Ровоам.

І паслаў цар Раваам Аданірама, начальніка над зборам даніны, і закідалі яго сыны Ізраілевыя камянямі, і ён памёр. А цар Раваам пасьпяшаўся сесьці на калясьніцу, каб уцячы ў Ерусалім.
 
Царь Ровоам послал Адонирама[51], надсмотрщика за подневольными рабочими, но израильтяне забили его камнями до смерти. Однако царю Ровоаму удалось вскочить в колесницу и спастись в Иерусалиме.

Так адасобіліся Ізраільцяне ад дома Давідавага да сёньня.
 
С тех пор и до сегодняшнего дня Израиль в мятеже против дома Давида.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
11 [50] — Здесь это слово обозначает вид плети, удары которой были особенно болезненными.
18 [51] — Евр. вариант этого имени — Гадора́м.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.