Выслоўяў Саламонавых 1 глава

Кніга выслоўяў Саламонавых
Пераклад Васіля Сёмухі → Новый русский перевод

 
 

Выслоўі Саламона, сына Давідавага, цара Ізраільскага.
 
Притчи Соломона, сына Давидова, царя Израиля:

Каб спазнаць мудрасьць і настаўленьне, зразумець разумныя выслоўі;
 
да принесут они мудрость и наставление и да помогут осмыслить разумные высказывания;

засвоіць правілы добрай разважлівасьці, справядлівасьці, права і слушнасьці;
 
да научат они правилам благоразумной жизни, праведности, справедливости и честности

прастадушным даць кемнасьць, юнаку — веды і разважлівасьць;
 
и дадут простакам[1] проницательность, а юным — знание и рассудительность;

паслухае мудры і памножыць веды, і разумны знойдзе мудрыя парады;
 
пусть послушают мудрые и умножат познания, и пусть разумные получат советы;

каб разумець выслоўе і загадкавую мову, словы мудрацоў і загадкі іхнія.
 
да уразумеют они пословицы и притчи, слова мудрецов и загадки их.

Пачатак мудрасьці — страх Гасподні; толькі дурні пагарджаюць мудрасьцю і настаўленьнем.
 
Страх перед Господом — начало познания, только глупцы[2] презирают мудрость и наставление.

Слухай, сыне мой, настаўленьне бацькі твайго, і не адкідай запавету маці тваёй:
 
Сын мой, послушай наставление своего отца и не отвергай поучения своей матери.

бо гэта — прыгожы вянок на галаву тваю і акраса на шыю тваю.
 
Они будут прекрасным венком на твоей голове и ожерельем на твоей шее.

Сыне мой! калі цябе будуць намаўляць грэшнікі, не згаджайся.
 
Сын мой, если грешники соблазняют тебя, не поддавайся им.

Калі будуць казаць: «ідзі з намі, зробім засаду на кроў, падпільнуем бязгрэшнага і бязьвіннага,
 
Если скажут они: «Идем с нами, устроим засаду для пролития крови, без причины подстережем невинного,

жывых праглынем іх, як апраметная, і — цэлых, як тых, што ў магілу сыходзяць;
 
живьем их проглотим, как мир мертвых[3], целиком — как тех, кто нисходит в пропасть;

набяром усякага каштоўнага дабра, напоўнім дамы нашыя здабычаю;
 
награбим всевозможных дорогих вещей и наполним дома свои добычей.

далучы сваю долю да нашай, складка адна будзе на ўсіх нас»:
 
Бросай с нами жребий, поровну разделим добычу»,

Сыне мой! не хадзі адною дарогаю зь імі, утрымай нагу тваю ад сьцежкі іхняй,
 
то не ходи с ними, сын мой, не вставай на путь их.

бо іхнія ногі бягуць да ліхога і сьпяшаюцца кроў праліваць.
 
Ведь их ноги бегут к злу, спешат они на пролитие крови.

На вачах ва ўсіх птушак дарма раскідаецца сетка;
 
Как бессмысленно ставить сеть на глазах у всех птиц,

а яны кроў сваю сочаць, засады ладзяць на душы свае.
 
но эти люди устраивают засаду для пролития своей же крови, подстерегают самих же себя!

Такія дарогі ва ўсіх, хто прагне чужога дабра: яно забірае жыцьцё ў свайго ўласьніка.
 
Таковы пути всех, кто жаждет преступной добычи; она отнимает жизнь у завладевших ею.

Мудрасьць кліча на вуліцах, на плошчах узносіць свой голас,
 
Мудрость восклицает на улицах, возвышает свой голос на площадях;

на шумных сходах прапаведуе, каля гарадское брамы прамаўляе слова сваё:
 
на углах шумных улиц кричит она и при входе в городские ворота держит речь:

«Дакуль, немысьлі, любіцьмеце невуцтва? дакуль пакепнікі будуць кепствам цешыцца? дакуль бязглуздыя будуць ненавідзець навуку?
 
«До каких же пор вы, простаки, будете любить свою простоту? Сколько же ещё глумливые будут наслаждаться насмешками, а глупцы — ненавидеть знание?

паслухайце маёй засьцярогі: вось, я вылью на вас Духа майго, абвяшчу вам словы мае.
 
Если бы вы ответили на мой укор, я поделилась бы с вами своими мыслями и передала бы вам свои слова.

Я клікала, а вы не паслухаліся; я падавала руку маю, і ніхто не зважаў;
 
Но раз вы отвергли меня, когда я призывала, и никто не внимал, когда я протягивала вам руку;

і вы адкінулі ўсе мае рады, і перасьцярогаў маіх не прынялі:
 
раз вы пренебрегли всеми моими советами и не приняли моего укора,

за тое і я пасьмяюся з вашай пагібелі; парадуюся, калі прыйдзе ваш страх;
 
то и я в свой черед посмеюсь над вашей бедой, поиздеваюсь, когда поразит вас ужас, —

калі прыйдзе ваш страх, як бура, і няшчасьце, як віхура, наляціць на вас; калі спадобіць вас нядоля і ўціск.
 
когда поразит вас ужас, как буря, и беда пронесется над вами, как вихрь, когда горе и скорбь вас подавят.

Тады будуць клікаць мяне, і я не пачую.
 
Тогда будут звать меня, но я не отвечу; будут искать меня, но не найдут.

За тое, што зьненавідзелі веды і ня выбралі страху Гасподняга,
 
Раз они знание возненавидели и страх перед Господом не избрали,

не схацелі парады маёй, пагардзілі ўсімі перасьцярогамі маімі;
 
раз мой совет не приняли и укор мой с презрением отвергли —

за тое няхай ядуць яны з плоду дарог сваіх і насычаюцца з парадаў сваіх.
 
то они будут есть плоды своего пути и получат сполна от своих замыслов.

Бо адступніцтва неразумных заб’е іх, і бястурботнасьць немысьляў загубіць іх.
 
Ведь своенравие убьет простаков, и беспечность погубит глупцов,

А хто мяне слухае, будзе жыць у бясьпецы і спакойна, не баючыся ліха».
 
но слушающий меня будет жить безопасно и спокойно, не страшась беды».

Примечания:

 
Пераклад Васіля Сёмухі
28 У друкаванай версіі прапушчана выраженіе: «зранку будуць шукаць мяне, і ня знойдуць мяне». Павінна быць: «Тады будуць клікаць мяне, і я не пачую; зранку будуць шукаць мяне, і ня знойдуць мяне
 
Новый русский перевод
4 [1] — Евр. слово, переведенное как простаки в этой книге обозначает доверчивого человека без нравственных ориентиров, склонного ко злу.
7 [2] — Евр. слово, переведенное как глупцы в этой книге и в других местах Ветхого Завета обозначает нравственно несовершенного человека.
12 [3] — Евр. шео́л — место, где пребывают души умерших. Так же по всей книге.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.