2 Хронік 10 глава

Друга книга хроніки
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

І пішов Рехав'ам до Сихе́му, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настанови́ти його царем.

Ровоам пошел в Шехем, потому что там собрались все израильтяне, чтобы сделать его царем.

І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту.

Когда об этом услышал Иеровоам, сын Навата (а он всё ещё оставался в Египте, куда бежал от царя Соломона), он возвратился из Египта.

І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

За Иеровоамом послали, и вместе со всеми израильтянами они пришли к Ровоаму. Они сказали ему:

„Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“.

— Твой отец придавил нас тяжелым ярмом, но теперь ты облегчи нам непосильный труд и тяжкое иго, которое он на нас возложил, и мы будем тебе служить.

А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д.

Ровоам ответил: — Возвращайтесь ко мне через три дня. И народ ушел.

І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“

А царь Ровоам стал советоваться со старейшинами, которые служили его отцу Соломону, пока тот был жив. — Как вы посоветуете мне ответить этому народу? — спросил он.

І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“.

Они ответили: — Если ты будешь добр к этому народу, угодишь им и дашь им добрый ответ, они всегда будут твоими слугами.

Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним.

Но Ровоам отверг совет, который дали ему старейшины, и стал советоваться с юношами, которые выросли вместе с ним и служили ему.

І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“.

Он спросил их: — Каков будет ваш совет? Как нам ответить этому народу, который говорит мне: «Облегчи ярмо, которое возложил на нас твой отец»?

І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька!

Юноши, которые выросли вместе с ним, ответили: — Этому народу, который говорил тебе: «Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но ты облегчи нам его», скажи: «Мой мизинец толще, чем бедра моего отца.

А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“.

Мой отец возложил на вас тяжкое ярмо, а я сделаю его ещё тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами[50]».

І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“.

Три дня спустя Иеровоам и весь народ вернулись к Ровоаму, как царь и велел им, сказав: «Возвращайтесь ко мне через три дня».

І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х,

Царь ответил им сурово. Отвергнув совет, который дали ему старейшины,

і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“

он последовал совету юношей и сказал: — Мой отец придавил вас тяжким ярмом, а я сделаю его ещё тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами. —

І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.

Так царь не послушал народа, потому что это было от Бога, чтобы исполнилось слово, которое Господь сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию из Шило.

І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...

Все израильтяне увидели, что царь отказывается их слушать, и ответили царю: — Что за доля у нас в Давиде, что за часть в Иессеевом сыне? Разойдись по своим шатрам, Израиль! Пусть дом Давида правит своим собственным родом! И все израильтяне разошлись по домам.

А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам.

Только теми, кто жил в городах Иудеи, по-прежнему правил Ровоам.

І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму.

Царь Ровоам послал Адонирама[51], надсмотрщика за подневольными рабочими, но израильтяне забили его камнями до смерти. Однако царю Ровоаму удалось вскочить в колесницу и спастись в Иерусалиме.

І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.

С тех пор и до сегодняшнего дня Израиль в мятеже против дома Давида.

Примечания:

Новый русский перевод

11 [50] — Здесь это слово обозначает вид плети, удары которой были особенно болезненными.

18 [51] — Евр. вариант этого имени — Гадора́м.

« 9 глава 11 глава »