Аввакума 1 глава

Книга пророка Авакума
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.

Пророческое видение, которое было пророку Аввакуму.

Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш!

О Господь, сколько же мне взывать о помощи, пока Ты услышишь? Сколько кричать Тебе о насилии, пока Ты спасешь?

Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.

Зачем Ты даешь мне видеть несчастье, и безучастно смотришь на беду? Передо мной — разрушение и насилие, поднимаются рознь и разлад.

Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим.

Из-за этого Закон утратил силу, и нет больше справедливости. Нечестивые взяли верх над праведными, и порочным стал правый суд.

Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане.

«Внимательно присмотритесь к народам, и вы будете крайне изумлены, потому что Я совершу в ваши дни такое, чему бы вы никогда не поверили, если бы вам рассказали об этом.

Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його.

Я подниму халдеев[1], неистовый и свирепый народ, который помчится по всей земле отнимать чужие жилища.

Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його.

Они грозны и ужасны; они сами себе закон, и возвеличивают себя, как хотят.

І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є.

Их кони быстрее леопардов, злее волков во тьме. Их конница мчится во весь опор, их всадники скачут издалека. Они летят, как орел, что бросается на добычу,

Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́.

приходят для грабежа. Их полчища несутся[2], как знойный вихрь, собирая пленников, как песок.

І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є!

Смеются они над царями, издеваются над повелителями. Они потешаются над крепостями, насыпают осадный вал и берут их.

Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́.

Проносятся они, как вихрь, этот преступный люд, чей бог — собственная сила».

Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння!

Господи, разве Ты не издревле? Святой мой Бог, Ты не умрешь![3] О Господи, Ты велел им исполнить приговор; Скала, Ты назначил им карать.

Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе?

Слишком чисты Твои глаза, чтобы видеть зло; Ты не можешь смотреть на беззаконие. Почему же тогда Ты смотришь на вероломных, молчишь, когда злые поглощают тех, кто праведнее их?

Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема.

Ты уподобил людей рыбе в морях, твари морской, у которой нет правителя.

Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє.

Враг вытягивает их крюком, ловит сетью, сгоняет в невод, веселится и торжествует.

Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його!

Поэтому сетям своим приносит он жертвы и благовония — своим неводам, ведь благодаря им жирен его кусок и роскошно его застолье.

Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости?

Неужели и дальше опорожнять ему сеть, без жалости истребляя народы?

Примечания:

Новый русский перевод

6 [1] — В знач.: «вавилонян»; евр. касди́м.

9 [2] — Смысл этого места в евр. тексте неясен.

12 [3] — Так по древней текстовой традиции. В нормативном евр. тексте: мы не умрем.

« 3 глава 2 глава »