2 Самуїла 1 глава

Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів)
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амали́ка, то він сидів у Цікла́ґу два дні.

После смерти Саула Давид вернулся, победив амаликитян, и пробыл в Циклаге два дня.

І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.

На третий день из лагеря Саула пришёл человек в разорванной одежде, с пылью на голове. Придя к Давиду, он поклонился ему до земли.

І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“.

— Откуда ты пришёл? — спросил его Давид. — Я спасся из лагеря израильтян — ответил он.

І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“.

— Что случилось? — спросил Давид. — Расскажи мне. Человек сказал: — Народ бежал с поля боя. Многие пали и умерли. Саул и его сын Ионафан мертвы.

А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“

Давид сказал юноше, который принес ему это известие: — Откуда ты знаешь, что Саул и его сын Ионафан мертвы?

І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́.

— Я случайно оказался на горе Гильбоа, — сказал юноша, — и там был Саул, который опирался на свое копье, а колесницы и всадники приближались к нему.

І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

Обернувшись назад и увидев меня, он позвал меня, и я сказал: «Что мне сделать?»

І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин.

Он спросил меня: «Кто ты?» — «Амаликитянин», — ответил я.

І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені!

Тогда он сказал мне: «Подойди и убей меня! У меня агония, но я ещё жив».

І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“.

Я подошел и убил его, потому что знал, что после своего поражения он не сможет жить. Я взял венец, который был у него на голове, и браслет с его руки и принес их сюда, к моему господину.

І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним.

Тогда Давид и все, кто был с ним, разорвали на себе одежду.

І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́.

Они рыдали, плакали и постились до вечера о Сауле, и о его сыне Ионафане, и о войске Господа, и о доме Израиля, потому что все они пали от меча.

І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“.

Давид сказал юноше, который принес ему известие: — Откуда ты? — Я сын чужеземца — амаликитянина, — ответил он.

І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“

Давид сказал ему: — Как же ты не побоялся поднять руку, чтобы погубить Господнего помазанника?

І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер.

Давид позвал одного из своих людей и сказал ему: — Подойди и убей его! Тот убил его, и он умер.

І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“.

А Давид сказал, повернувшись к амаликитянину: — Твоя кровь на твоей голове. Ты сам свидетельствовал против себя, когда сказал: «Я убил Господнего помазанника».

І Давид заголоси́в за Саулом та за його сином Йоната́ном такою жало́бною піснею,

Давид оплакивал Саула и его сына Ионафана этой горестной песней

та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного:

и приказал научить жителей Иудеи этой «Песне лука» (она записана в «Книге Праведного»[1]):

„О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі!

«Слава твоя, о Израиль, сражена на твоих высотах. Как пали могучие!

Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних!

Не говорите об этом в Гате, не разглашайте на улицах Ашкелона, чтобы не радовались дочери филистимлян, чтобы не ликовали дочери необрезанных.

Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний!

О горы Гильбоа, да не будет вам ни росы, ни дождя, ни щедрых полей,[2] ведь там осквернен был щит могучих, щит Саула — не натираемый больше маслом.

Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо!

От крови сраженных, от плоти могучих лук Ионафана не отворачивался, меч Саула не возвращался несыт.

Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів!

Саул и Ионафан — столь любимы и чтимы при жизни, и в смерти не разлучились. Были они быстрее орлов, львов сильнее.

До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу!

О, дочери Израиля, оплакивайте Саула, который одевал вас в роскошные алые наряды, который украшал ваши платья золотым убранством.

Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий!

Как пали могучие в бою! Ионафан сражен на высотах твоих.

Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого!

Я скорблю по тебе, Ионафан, брат мой, ты был мне очень дорог. Твоя любовь была для меня прекрасна, прекраснее любви женщин.

Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“

Как пали могучие! Погибло оружие брани!»

Примечания:

Новый русский перевод

18 [1] — Или: в Книге Яшар. Эта древняя книга, не вошедшая в состав Писания, не сохранилась до наших времен.

21 [2] — В евр. тексте это место неясно.

« 31 глава 2 глава »