2 Хронік 10 глава

Друга книга хроніки
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

 
 

Ровоам пішов до Сихема, бо до Сихема прийшов увесь Ізраїль, щоб настановити його царем.
 
Ровоам пошел в Шехем, потому что там собрались все израильтяне, чтобы сделать его царем.

І сталося, коли Єровоам, син Навата, почув, а він був у Єгипті (Єровоам поселився в Єгипті, оскільки він утік з-перед царя Соломона), то повернувся Єровоам з Єгипту.
 
Когда об этом услышал Иеровоам, сын Навата (а он всё ещё оставался в Египте, куда бежал от царя Соломона), он возвратился из Египта.

Тож послали і покликали його, і Єровоам і вся громада Ізраїля прийшли до Ровоама, закликаючи:
 
За Иеровоамом послали, и вместе со всеми израильтянами они пришли к Ровоаму. Они сказали ему:

Твій батько тяжким зробив наше ярмо, тепер полегши тяжку службу твого батька і його тяжке ярмо, яке на нас він наклав, і ми служитимемо тобі.
 
— Твой отец придавил нас тяжелым ярмом, но теперь ты облегчи нам непосильный труд и тяжкое иго, которое он на нас возложил, и мы будем тебе служить.

А той відповів їм: Підіть на три дні й прийдете назад до мене. І народ відійшов.
 
Ровоам ответил: — Возвращайтесь ко мне через три дня. И народ ушел.

А цар Ровоам зібрав старійшин, які стояли перед його батьком Соломоном, коли він жив, кажучи: Яким словом ви порадите відповісти цьому народові?
 
А царь Ровоам стал советоваться со старейшинами, которые служили его отцу Соломону, пока тот был жив. — Как вы посоветуете мне ответить этому народу? — спросил он.

І сказали йому, говорячи: Якщо сьогодні будеш добрий до цього народу, будеш милий і заговориш до них добрими словами, то вони будуть тобі рабами всі дні.
 
Они ответили: — Если ты будешь добр к этому народу, угодишь им и дашь им добрый ответ, они всегда будут твоими слугами.

Та він залишив пораду старійшин, які йому радили, і порадився з молодцями, що з ним виховувалися, які стояли перед ним.
 
Но Ровоам отверг совет, который дали ему старейшины, и стал советоваться с юношами, которые выросли вместе с ним и служили ему.

І сказав їм: Що ви радите, і відповім слово цьому народові, який заговорив до мене, прохаючи: Полегши ярмо, яке наклав на нас твій батько!
 
Он спросил их: — Каков будет ваш совет? Как нам ответить этому народу, который говорит мне: «Облегчи ярмо, которое возложил на нас твой отец»?

І сказали йому молодці, виховані з ним: Так скажеш народові, який заговорив до тебе, кажучи: Твій батько тяжким учинив наше ярмо, і ти полегши нам, так скажеш: Мій малий палець товстіший за стегна мого батька!
 
Юноши, которые выросли вместе с ним, ответили: — Этому народу, который говорил тебе: «Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но ты облегчи нам его», скажи: «Мой мизинец толще, чем бедра моего отца.

І тепер, мій батько виховував вас тяжким ярмом, а я додам до вашого ярма; мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
 
Мой отец возложил на вас тяжкое ярмо, а я сделаю его ещё тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами[50]».

На третій день Єровоам і весь народ прийшли до Ровоама, як і сказав цар, промовляючи: Поверніться до мене на третій день!
 
Три дня спустя Иеровоам и весь народ вернулись к Ровоаму, как царь и велел им, сказав: «Возвращайтесь ко мне через три дня».

Цар відповів суворо (цар Ровоам залишив пораду старійшин,
 
Царь ответил им сурово. Отвергнув совет, который дали ему старейшины,

а промовив до них за порадою молодих), говорячи: Мій батько тяжким зробив для вас ярмо, а я до нього додам! Мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
 
он последовал совету юношей и сказал: — Мой отец придавил вас тяжким ярмом, а я сделаю его ещё тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами. —

Цар не послухався народу, бо була переміна від Бога, кажучи: Господь підняв Своє слово, яке промовив через Ахія, силонійця, про Єровоама, сина Навата,
 
Так царь не послушал народа, потому что это было от Бога, чтобы исполнилось слово, которое Господь сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию из Шило.

і про весь Ізраїль, бо цар їх не послухав. І відповів народ до царя, кажучи: Яка нам частка в Давиді чи спадок у сині Єссея? До своїх наметів, Ізраїлю! Тепер гляди за твоїм домом, Давиде! І весь Ізраїль пішов до своїх поселень.
 
Все израильтяне увидели, что царь отказывается их слушать, и ответили царю: — Что за доля у нас в Давиде, что за часть в Иессеевом сыне? Разойдись по своим шатрам, Израиль! Пусть дом Давида правит своим собственным родом! И все израильтяне разошлись по домам.

А мужі Ізраїля, які жили в містах Юди, настановили над собою царем Ровоама.
 
Только теми, кто жил в городах Иудеи, по-прежнему правил Ровоам.

І цар Ровоам послав Адонірама, який був над податками, та сини Ізраїля побили його камінням, і він помер. Тож цар Ровоам поспішив піднятися в колісницю, аби втекти в Єрусалим.
 
Царь Ровоам послал Адонирама[51], надсмотрщика за подневольными рабочими, но израильтяне забили его камнями до смерти. Однако царю Ровоаму удалось вскочить в колесницу и спастись в Иерусалиме.

Відтоді Ізраїль відступив від дому Давида — аж до цього дня.
 
С тех пор и до сегодняшнего дня Израиль в мятеже против дома Давида.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
11 [50] — Здесь это слово обозначает вид плети, удары которой были особенно болезненными.
18 [51] — Евр. вариант этого имени — Гадора́м.
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.