Гавакука 1 глава

Кніга прарокі Гавакука
Пераклад Яна Станкевіча → Українська Біблія. Турконяк

Цяжар, каторы відзеў Гавакук прарока.

Тягар, який побачив пророк Аввакум.

Пакуль, СПАДАРУ, буду я галасіць, і Ты ня будзеш слухаць, загукаю да Цябе праз ўсілства, і Ты не вывальняеш?

Доки ж, Господи, кричатиму, і не вислухаєш? Кривджений, кричатиму до Тебе, — і не врятуєш?

Чаму даеш імне бачыць бяспраўе і на гароту глядзець? бо глабаньне а ўсілства перад імною; і ўзьнімаецца вада а сьпярэчка.

Навіщо Ти мені показав труднощі та болі, щоб поглянути на страждання і безбожність? Переді мною був суд, і суддя бере винагороду.

Ад гэтага перастаець дзеяць Права, і суд не перамагае; бо нягодныя абступілі справядлівага, дык суд выходзе скрыўленым.

Через це розсипається закон і не провадиться до кінця суд, бо безбожний утискує праведного. Через це вийде покручений суд.

«Гляньце на народы й прыгледзьцеся, і зумейцеся дзівуючыся; бо спраўлю справу за дзён вашых, што не паверыце, як раскажуць вам.

Гляньте, зневажливі, подивіться, дивуйтеся подивом і зникніть, бо Я чиню діло у ваші дні, про яке не повірите, якщо хтось розповість.

Бо, гля, Я ўзьніму Хальдэяў, народ гаркі а борзды, што пройдзе па ўсёй шырыні зямлі, каб апанаваць селішчы не свае.

Тому що ось Я піднімаю вояків-халдеїв, гіркий і швидкий народ, що йде по ширині землі, аби успадкувати не свої поселення.

Страшныя а жахлівыя яны; суд іхны а годнасьць іхная выйдзе ад іх самых.

Він страшний і славний, з нього буде його суд, і його тягар з нього вийде.

І быстрэйшыя за леопарды коні іхныя і айстрэйшыя за вячэрныя ваўкі; і шырака расьцягнуцца коньнікі іхныя, і коньнікі прыйдуць здалеку, палятуць, як арол, што барзьдзіць есьці.

І будуть краще скакати за леопардів його коні, а вони — прудкіші за вовків Аравії. І його вершники поскачуть і гнатимуться далеко, і ширятимуть, наче орел, жадний на їжу.

Усі дзеля ўсілства прыйдуць; кірунак відаў іхных — на ўсход; і зьбіраюць, як пясок, палоненікаў.

Кінець прийде на безбожних, що протистоять своїми обличчями супротивникам, і він збере полонених, наче пісок.

І з каралёў яны сьмяюцца, і князі будуць насьмехам ім; з кажнага моцнага гораду будуць сьміяцца, бо насыпяць вал і возьмуць яго.

І він розкошуватиме між царями, і тирани — його забава, він насміхатиметься з усякої твердині й накине земляний вал, і нею заволодіє.

Тады адменіцца дух ягоны, і загардзее, і ізгрэша думаючы, што Сіла ягоная ад бога ягонага».

Тоді змінить дух, перейде і надолужить. Це сила для мого Бога.

Ці ня Ты спрадвеку, СПАДАРУ, Божа мой? Сьвяты мой? мы не памрэм; СПАДАРУ, Ты прызначыў іх на суд; Моцны! Ты ўмацаваў іх дзеля паправы.

Хіба Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? Тож ми не помремо! Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням.

Чыстыя вочы Твае, каб бачыць ліха, і глядзець на гароту ня можаш; чаму глядзіш Ты на тых, што дзеюць ізрадліва, маўчыш, як нягодныя глытаюць справядліўшых за іх,

Чисте око, щоб не бачити зла, і не зможе дивитися на біди. Навіщо Ти дивишся на тих, що зневажають? Чи мовчатимеш, коли безбожний пожирає праведного?

І чыніш людзёў, як рыбу ў мору, як паўзуны, што няма дзяржаўцы над імі?

І зробиш людей, наче риби моря і наче плазуни, що не мають провідника.

Выцягнуць усіх іх вудою, загартаюць іх у сець сваю і забіраюць іх у трыгубіцу сваю; з гэтага цешацца а веселяцца.

Вигублення витягнув гачком і потягнув його в сіті, і зібрав його у своїх неводах. Задля цього його серце розвеселиться і зрадіє,

За тое абракаюць сеці сваёй і кадзяць трыгубіцы сваёй, бо ад іх сытая дзель іхная і сытая ежа іхная.

через це принесе жертву своїй сіті й принесе ладан своєму неводу, бо ними великою зробив свою частку, і його їжа вишукана.

Ці дзеля таго спаражняюць сець сваю і кажнага часу забіваць народы не жалеюць?

Через це закине свою сіть і постійно не щадитиме, вигублюючи народи.

« 3 глава 2 глава »